АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2008 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С. П.
суддів Виноградової Л.Є.
Сегеди С. М.
при секретарі Карпенко С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5) до ОСОБА_6, за участю третіх осіб приватного нотаріуса Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. , відділу опіки та піклування Комінтернівської районної адміністрації Одеської області про визнання договорів купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки недійсними, визнання права приватної власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом, а також за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 березня 2008 року,
встановила:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку, розташованих за адресою АДРЕСА_1, укладених між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 -недійсними, визнання за ними права власності на спірний житловий будинок і земельну ділянку в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки укладені з порушенням вимог закону та підлягають визнання судом недійсними, тому що при їх укладенні сторонами не додержані вимоги,
Головуючий у першій інстанції - Іванчук В.І. Справа № 22ц-2900/2008р.
Доповідач- Гайворонський С. П. Категорія ЦП : 20
2
які встановлені ст. 203 ЦК України та просили суд визнати право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 на 1/3 частину спірного будинку та земельну ділянку, за ОСОБА_2 на 1/6 частину спірного будинку та земельну ділянку, за ОСОБА_3 на 1/6 частину спірного будинку та земельну ділянку, за ОСОБА_5 на 1/3 частину спірного будинку та земельну ділянку.
ОСОБА_6 3вернулася з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_6 послалась на те, що вона правомірно придбала спірний будинок і земельну ділянку, які раніше належали матері відповідачки, але ОСОБА_1 перешкоджає їй у користуванні власністю.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 березня 2008 року позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 задоволена повністю.
Суд першої інстанції:
- визнав договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений
між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, посвідчений 20
грудня 2005 року приватним нотаріусом Марченко О.М. і зареєстрований у реєстрі за
№4276 недійсним;
- визнав договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0, 0606 га,
розташованої по АДРЕСА_1
Одеської області, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, посвідчений 20 грудня 2005 року приватним нотаріусом Марченко О.М. і
зареєстрований в реєстрі за № 4279 недійсним;
- визнав за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/3 частину житлового
будинку АДРЕСА_1
району Одеської області та на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0, 0606 га по АДРЕСА_1 у
порядку спадкування за законом;
- визнав за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/6 частину житлового
будинку АДРЕСА_1 та на 1/6 частину земельної ділянки, площею 0, 0606 га по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за
законом;
· визнав за ОСОБА_3 право приватної власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/6 частину земельної ділянки, площею 0, 0606 га по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом;
· визнав за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0, 0606 га по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом;
· стягнув з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 15150 грн., у рахунок сплачених нею за житловий будинок та земельну ділянку, площею 0, 0606 га, розташовані по АДРЕСА_1 грошей солідарно.
В задоволені позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю суд першої інстанції відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, задовольнивши її позовні вимоги, в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
3
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції при ухваленні вищевказаного рішення діяв відповідно з вимогами ст. З ЦК України врахувавши, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Так, задовольняючи повністю позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5) до ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку, розташованих за адресою АДРЕСА_1, укладених між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 -недійсними, визнання за ними права власності на спірний житловий будинок і земельну ділянку в порядку спадкування за законом, районний суд виходив з того, що 20 грудня 2005 року ОСОБА_7 уклала з ОСОБА_6 договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за зазначеною вище адресою. При цьому, суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_7 уклала зазначені вище договори на вкрай невигідних для себе умовах, вищевказаний будинок та земельна ділянка не були фактично передані покупцеві, доказів того, що ОСОБА_7 отримала гроші у рахунок виконання зазначених вище договорів суду надано не було.
Судова колегія вважає, що районний суд на підставі ст. ст. З, 13, 215, 216, 655 ЦК України дійшов до правильного висновку, що зміст правочину не може суперечити моральним засадам суспільства, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог ст. 203 ЦК України.
Також, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив всіх спадкоємців після смерті ОСОБА_7, дійшовши висновку, що згідно зі ст. ст. 1258, 1261, 1266 ЦК України у ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 виникло право власності на спірний будинок та земельну ділянку у порядку спадкування за законом, оскільки останні фактично прийняли спадщину.
У зв'язку з тим, що вищевказані договори купівлі-продажу спірного будинку та земельної ділянки районним судом визнані недійсними, суд першої інстанції на підставі зазначеного вище, дійшов до правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, оскільки ОСОБА_6 не довела свого вищевказаного позову, що є її обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.
При цьому районний суд створив всі умови для змагальності процесу.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що районний суд ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, про що свідчать матеріали даної справи.
При цьому, суд першої інстанції врахував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.
4
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 березня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5) до ОСОБА_6, за участю третіх осіб приватного нотаріуса Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. , відділу опіки та піклування Комінтернівської районної адміністрації Одеської області про визнання договорів купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки недійсними, визнання права приватної власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом, а також за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.