Справа № 1-71/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     

"26" червня 2012 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області     

Суддя Юзьвяк Б.Г.,

за участю прокурора: Бірука П.В.,

потерпілої: ОСОБА_1,

представника потерпілої: адвоката ОСОБА_2,

захисника: адвоката ОСОБА_3,      

секретаря: Свирида М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, громадянина України, раніше судимого: 13.04.1988 року Дубенським міським судом за ч.1 ст.141 КК України 1960 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 10.01.1991 року Дубенським міським судом за ч.1 ст.101, ч.3 ст.206 КК України 1960 року до позбавлення волі строком 3 роки; 20.07.1995 року Дубенським міським судом за ст.196-1, ч1 ст.140, ч.3 ст.140, ст.42 КК України 1960 року до позбавлення волі строком 4 роки; 13.06.2002 року Дубенським міським судом за ч.1 ст.15, ст. 297 КК України до позбавлення волі строком 2 роки; 18.09.2006 року Дубенським міськрайонним судом за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки,

що обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

За обвинувальним висновком ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 23 вересня 2010 року, приблизно о 14 годині, він, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в приміщенні кухні житлового будинку, який належить ОСОБА_5 і розташований по вул.Садова, 38 в м.Дубно Рівненської області, під час конфлікту, який виник на грунті особистих неприязних відносин, вчинив бійку з ОСОБА_5. В ході бійки, з метою вбивства, тобто протиправного заподіяння смерті іншій особі, умисно наніс багаточисельні удари руками по голові та не менше чотирьох ударів кухонним ножем в ділянку шиї і двох ударів по обчиччю потерпілого, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на голові, обличчі, грудній клітці, осаднень шкіри на лівій кисті, перелому нижньої щелепи справа, крововиливів під оболонки мозку та шлуночки головного мозку, різаних ран на лівій щоці, спинці носа, на шиї з пошкодженням гортані, м'язів шиї, лівої зовнішньої яремної вени.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №89-Е від 03 грудня 2010 року, смерть ОСОБА_5 наступила від масивної крововтрати, яка утворилась внаслідок колото-різаної рани шиї з ушкодженням лівої зовнішньої яремної вени.

Дії ОСОБА_4 попереднім слідством кваліфікуються за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій особі.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав частково, пояснив, що не визнає себе винним в умисному вбивстві, оскільки умислу вбивати ОСОБА_5 не мав, та дав наступні покази. 23 вересня 2010 року, коли він йшов додому, на вул.Садова в м.Дубно, зустрів свого знайомого, ОСОБА_6, та раніше не

2

знайомого, ОСОБА_5. Вони запропонували йому випити горілки, на що ОСОБА_4 погодився. ОСОБА_6 з ОСОБА_5 пішли кудись по горілку, а ОСОБА_4 тим часом чекав їх на вулиці. Коли повернулись, всі троє пішли до будинку, де проживав ОСОБА_5. По дорозі до ОСОБА_5 трохи познайомились між собою. Зайшовши в будинок, розмістились на кухні за столом і стали розпивати спиртне. Випивши стопку горілки, ОСОБА_4 через через чорний хід, який йому показав ОСОБА_2, вийшов на вулицю в туалет. Коли повернувся до будинку, то застав між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 сварку. Зрозумів, що сваряться вони через те, що ОСОБА_2 просив ОСОБА_5 пожарити риби, а останній не хотів цього робити. Під час сварки ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_5 в область нижче підборіддя. ОСОБА_5 взагалі був досить п'яний, бо вони з ОСОБА_6, як зрозумів з їх розмови ОСОБА_4 вже випили перед цим пляшку спирту. В ході сварки ОСОБА_5 почав ображати і ОСОБА_4, чіплятися до нього, в ході сварки нецензурною лайкою згадував слово "мати". Враховуючи те, що ОСОБА_4 неодноразово судимий, він не міг терпіти таких виразів. Обзивав його ОСОБА_5, бо ОСОБА_4 захищався за ОСОБА_2. При сварці ОСОБА_5 наніс ОСОБА_4 удар кулаком в груди. Тоді не стерпівши, ОСОБА_4 відштовхнув ОСОБА_5. В цей час в руці у ОСОБА_5 був ніж, яким він користувався для нарізання продуктів. ОСОБА_4 вихопив з рук ОСОБА_5 ножа і наніс йому удав в область шиї. Ножа тримав лезов до мізинного пальця, удар наносив навідмаш з права на ліво, якщо рахувати від сторони ОСОБА_4. Після удару ОСОБА_5 схопився руками за горло і впав на підлогу. ОСОБА_6 втік з будинку ще під час бійки, до нанесення цього удару і не бачив удару ножем. Закривши будинок на ключ та забравши з собою ніж, ОСОБА_4 пішов звідти. Ніж викинув біля моста через річку Іква, а ключі від будинку на вул.Сурмичі, навпроти магазину "Сяйво".

Після допиту підсудного, потерпілої, свідків, огляду письмових та відео документів по справі представником потерпілої ОСОБА_1 заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування. Клопотання підтримано і самою потерпілою ОСОБА_1

Прокурор, підсудний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання.

На думку суду клопотання потерпілої та її представника є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Ст .22 КПК України передбачає, що слідчий зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Ст.64 КПК України передбачає, що при провадженні досудового слідства і при розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 року, неповним визнається досудове слідство, яке було проведено всупереч вимогам ст.ст.22, 64 КПК України, під час якого не були досліджені, або були поверхово чи однобічно досліджені обставини які мають істотне значення для правильного вирішення кримінальної справи.

В даному випадку можна погодитись з думкою потерпілої що досудове слідство по справі проведено однобічно, поверхово, дає можливості як для суперечливих трактувань різних доказів так і для сумнівів і здогадок щодо розслідуваних подій.

Так підсудний ОСОБА_4 протягом досудового слідства так і судового вказує на те, що він лише захищався від дій ОСОБА_1, умислу на вбивство не мав, наніс один удар ножем, після чого ОСОБА_1 схопившись за горло впав. До цього удару, ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 та кілька ударів в лице ОСОБА_4. Між тим якщо порахувати кількість пошкоджень згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 (т.1 а.с.114-118), то можна нарахувати щонайменше 19 травматичних ударів та пошкоджень.

При цьому на шиї ОСОБА_5 від стискання її петлею, яка була накинута на шию ззаду, утворилась странгуляційна борозна шириною не менше 2.8-3.1 см. (т.1 а.с.114-118.)

Експерт вказує (п.7 висновку), що послідовність спричинення тілесних ушкоджень така: спочатку утворились крововиливи на голові, обличчі, грудній клітці, перелом нижньої щелепи справа, крововилив під оболонками мозку, потім дана странгуляційна борозна і лише тоді - різані

3

рани на носі, щоці, ушкодження гортані, шиї та зовнішньої сонної артерії.

Слідством не досліджувались ці обставини, хто накидав петлю на шию залиблого, не виявлено сам матеріал, використаний для петлі, брючний ремінь, що висів на трубі газового отоплення взагалі не досліджувався як можливість використання його для удушення потерпілого і чому цей ремінь, який був на ОСОБА_5, виявлено висячим на трубі газового опалення. Разом з тим свідок ОСОБА_6 свідчив що до сварки ремінь був на ОСОБА_5

У заключенні експерта (висновок №89-Е, т.1 а.с.114-118.) зазначено, що потерпілий під час отримання тілесних ушкоджень міг бути у вертикальному положенні, та горизонтальному або підвішеному положенні, а вже при нанесенні різаної рани на передній поверхні шиї, пошкодженні гортані, м'язів шиї, лівої сонної артерії потерпілий повинен був бути у горизонтальному положенні.

Ті обставини, яким чином виникла странгуляційна борозна, чи був потерпілий тоді у підвішеному положенні, чи могла одна особа підвісити потерпілого, зріст якого складав біля 190 см., а вага близько 96 кг, досудовим слідством не досліджувались.

Не досліджувались слідством і обставини щодо можливості нанесення різаних ран уламками скла, що виявлено біля голови трупа ОСОБА_5, у згустку крові на шиї.

Свідок ОСОБА_7М,. який є сусідом потерпілого ОСОБА_5, в судовому засіданні дав покази, що 23 вересня 2010 року у день вбивства, був на дворі, ремонтував мопед і бачив, як пішли до будинку ОСОБА_5 сам господар будинку, ОСОБА_4, ОСОБА_6, та ще один незнайомий йому чоловік. Бачив він це з відстані 2-3 метри від себе. Такі ж покази він давав працівникам міліції, проте в матеріалах справи такі свідчення відсутні.

А згідно трасологічної експертизи від 04.10.2010 року (т.1 а.с.219-223) де досліджувались сліди взуття вилучені при огляді місця події, будинку де виявлено труп ОСОБА_5, сліди від взуття №1 та №2 залишені не взуттям ОСОБА_4 і не ОСОБА_2, а іншим взуттям. Це не виключає можливості участі інших осіб у скоєнні злочину, чи перебування їх на місці злочину під час чи після його вчинення. Це питання не досліджувалось.

Поспішно прийнято рішення щодо відмови в порушенні кримінальної справи у відношенні свідка ОСОБА_6 Так свідок змінив свої показання лише у грудні 2010 року. В судовому слідстві показання його теж путані та суперечливі. Він показує, що не бачив моменту нанесення удару, бо злякавшись втік з місця події. Між тим раніше він показував, що був присутній при нанесенні удару, про це ж показував раніше і підсудний ОСОБА_4. Свідок показував, що ОСОБА_4 наносив удари ножем лежачому ОСОБА_5, притисши коліном його груди, що може пояснювати наявність ушкоджень у потерпілого в цій ділянці тіла. При відсутності ОСОБА_6 на місці події при нанесенні ударів ножем, не з’ясовано звідки ж тоді на одязі ОСОБА_6 сліди крові, яка відноситься до групи А (ІІ) і може походити від ОСОБА_5 чи від ОСОБА_6, на що вказує висновок судово-імунологічної експертизи №145 від 04.11.2010 року. (т.1 а.с.168-172). Сам ОСОБА_6 наявність і походження слідів цієї крові не пояснює.

Механізм нанесення ударів ОСОБА_4, показаний свідком ОСОБА_6 при відтворенні ним обстановки та обставин події є найбільш вірогідним на думку експерта, що викликає питання звідки ОСОБА_6 міг знати про механізм та послідовність нанесення ударів потерпілому.

Навіть якщо погодитись з версією про непричетність ОСОБА_6 безпосередньо до вбивства ОСОБА_5, то він повинен був би відповідати за нанесення удару і перелом щелепи, куди він наніс удар і чим спричинено тілесні ушкодження, що відносяться то середніх тілесних ушкоджень за висновком екперта.

Поза увагою слідства залишилось повідомлення потерпілої ОСОБА_1, щодо того, що з будинку пропала куртка, нові туфлі, джинсові брюки сина, паспорт, що може мати відношення до мотиву злочину, тобто наявності корисливого мотиву а відповідно і іншої кваліфікації.

При проведенні медико-криміналістичної експертизи досліджувався клапоть шкіри з ділянки шиї від трупа ОСОБА_5 На цьому клапті виявлені дві різані рани. На фрагменті органокомплексу шиї від трупа ОСОБА_5 виявлене одне пошкодження у вигляді пересічення передньої та бокових стінок гортані на рівні проміжку між верхнім краєм щитовидного хряща та нижнім краєм під-язикової кістки. Дані різані пошкодження спричинені внаслідок не менш чотирьох ріжучих дій гостро-ріжучим, травмуючим знаряддям на зразок леза клинка ножа та могли бути спричинені внаслідок травматичних-ріжучих дій лезом клинка ножа будь-якого з трьох ножів, представлених на експертизу, рівно і від дії іншого гостро-ріжучого

4

травмуючого знаряддя. (т.1 а.с.123-127).

Співставляючи це з великою кількістю тілесних ушкоджень, ударів, порізів, слідів удушення, враховуючи що всі вони були прижиттєві, тривалості їх нанесення (ОСОБА_4 показує, що залишив будинок коли вже було темно), настання смерті лише після всіх нанесених ушкоджень, така сукупність може становити дані, що ці ушкодження спричиняли потерпілому особливі страждання, носили характер катувань, а у цьому випадку кваліфікація дій може бути іншою. Ці обставини слідством теж не досліджувались.

Тобто потребує додаткової перевірки як мотив злочину, механізм нанесення тілесних ушкоджень, їх кількість, послідовність, участь у подіях ОСОБА_6, так і іншої особи, що могла бути в будинку при вчиненні злочину.

В судовому слідстві перевірити всі ці данні не можливо.

Частина 2 п.10 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює направлення кримінальних справ на додаткове розслідування» зазначає, що при наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення, справа також повертається на додаткове розслідування, за умови, що прокурор не справі змінити обвинувачення в суді, а також якщо потерпілий чи його представник вбачають, що підстави для цього є, а прокурор їх не вбачає.

Вищезазначені недоліки досудового слідства свідчать про те, що воно було проведене без дотримання вимог ст..ст.22,64 КПК України, бо не були досліджені або буди поверхово досліджені обставини, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи, для розкриття злочину, мотиву, кваліфікації дій, виявлення всіх осіб причетних до скоєння злочину.

Ці недоліки не можуть бути усунуті у судовому засіданні, їх з’ясування потребує аналітичних, оперативних, спеціальних заходів та рішень, які не можливо реалізувати в умовах судового слідства. Суд не може дати і судових доручень згідно вимог ст.315-1 КПК України – бо вони даються з метою перевірки і уточнення даних, одержаних в ході судового слідства, а усунення неповноти досудового слідства даною нормою не передбачено.

Зважаючи на викладене, керуючись ст..381 КПК України, Постновою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.115 КК України направити на додаткове розслідування.

Запобіжний захід для ОСОБА_4 залишити попередній - взяття під варту.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області протягом семи діб з моменту проголошення, а підсудним з моменту вручення постанови, через Дубенський міськрайонний суд.  

Суддя: