АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/3121/12 Справа № 2-1317/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Романюк М.М.

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого                                                    Романюк М.М.

суддів                                                    Болтунової Л.М., Козлова С.П.

при секретарі                                                    Майній Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля»на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він працюючи в тяжких та шкідливих підземних умовах вугільної промисловості на підприємстві ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», при виконанні своїх трудових обов’язків отримав професійне захворювання, що підтверджено актом форми П-4 від 10.06.2009 року. 03.09.2009 року позивач був оглянутий на МСЕК, де йому було встановлено первинно 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

В зв’язку з втратою професійної працездатності вважає, що йому спричинена моральна шкода, оскільки фізичний біль, душевні страждання, переживання, викликані наслідками професійного захворювання стали невід’ємною частиною його існування, він втратив професійну працездатність, втратив можливість повністю реалізувати свої можливості, постійно змушений приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки професійного захворювання. Стан його здоров’я став незадовільний. Він систематично лікується в лікарнях, санаторіях, здебільшого за свій рахунок. На даний час він почуває сильний фізичний біль, не може займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль, він втратив впевненість у майбутньому, відчуває депресивний стан. З урахуванням зазначеного просить стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 січня 2012 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто на відшкодування моральної шкоди 6 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач утратив працездатність внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання трудових обов’язків. Згідно довідки від 03.09.2009 року позивачу первинно встановлено 60 % втрати працездатності по профзахворюванням безстроково, та встановлена 3 група інвалідності, а тому, відповідно до ст.1167 ЦК України, ст.237-1 КЗпП України та рішення Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, моральна шкода заподіяна позивачу повинна бути відшкодована відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у відповідності зі ст.237-1 КЗпП України, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, яка завдана йому в результаті отриманого ним професійного захворювання під час роботи в підземних та шкідливих умовах ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля». Наявність стійкої втрати професійної працездатності підтверджено довідкою МСЕК від 03.09.2009 року, тобто у позивача виникло право на таке відшкодування.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як установлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричинена негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов’язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди саме з ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля».

Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено дію абз. 4 ст. 1, підп. «є»п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». В подальшому, а саме Законом України від 20.03.2007 року були внесені зміни до цього Закону, яким скасовано право громадян, що потерпіли від професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду.

Факт порушення законних прав позивача, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків підтверджується і Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 10.07.2009 року (а.с.8). Серед причин професійного захворювання вказано на запиленість повітря робочої зони, важка праця, шум, несприятливий мікроклімат.

Те, що позивач при укладанні трудового договору був ознайомлений про небезпечні і шкідливі виробничі фактори, виплата позивачеві одноразової допомоги та щомісячного відшкодування шкоди, тобто виплата страхових виплат Фондом, не звільняє відповідача від відшкодування моральної шкоди.

ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля»є належним відповідачем у справі, що підтверджується і рішенням Конституційного суду України від 08.10.2008 року за № 20-рп.

Те, що відшкодування моральної шкоди не передбачено колективним договором, немає висновку МСЕК про заподіяння позивачу моральної шкоди, не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки факт спричинення позивачу такої шкоди підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами .

Тримісячний строк, передбачений ст.233 КЗпП України до спірних правовідносин не застосовується.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують. Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Однак, при визначенні розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на корить держави, суд помилково виходив зі ставки, встановленою для позовів майнового характеру, в той час, як вимоги про відшкодування моральної шкоди обчислюються за ставками для вимог немайнового характеру.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити, зменшивши розмір судового збору до 107 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля»–задовольнити частково.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 січня 2012 року в частині стягнення судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп. змінити, зменшивши суму до 107 грн. 30 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: