№2-Н-68/2008
УХВАЛА
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
06 червня 2008 року Суддя Вовчанського районного суду Харківської області Уханьова І.С., розглянувши заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі представника ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 15319 грн. 58 коп.,
встановив:
05.06.2008 р. закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" в особі представника ОСОБА_1 (далі Банк) звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № HAXRRX 13850164 від 12.04.2007 року в сумі 8638 грн. 80 коп.. яка складається з наступного: 8304 грн. 31 коп. - заборгованість за кредитом; 3755 грн. 16 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2487 грн. 96 коп. -заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 772 грн. 15 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Заявник посилається на те, що між Банком і боржником ОСОБА_2 був укладений споживчий кредитний договір, згідно якого банком позичальнику був наданий кредит у розмірі 8638,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік з кінцевим терміном повернення 11.04.2009 року. У порушення зазначеного договору боржник зобов'язання належним чином не виконав. Посилаючись на ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України заявник достроково вимагає повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом і пені за несвоєчасне його виконання.
Розглянувши вказані матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч.1 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу або із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Як вбачається із заяви і доданих до неї документів заявник просить достроково до закінчення строку дії кредитного договору стягнути з боржника вказану суму посилаючись на ст. 1050 ЦК України. Але в цій статті зазначено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини позики, що залишилась та сплати процентів належних йому за користування кредитом.
Крім того, відповідно до умов вказаного договору його виконання забезпечується предметом застави, вартість якого визначена цим договором і складає 8638 грн. 80 коп., а відповідно до п. 2.4 договору Банк має право в разі невиконання позичальником зобов'язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави.
Зазначені обставини вказують на наявність спору про право.
Таким чином, вимоги, з якими представник заявника ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду для видачі судового наказу, не передбачені ст. 96 ЦПК України, оскільки із заяви і поданих документів вбачається спір про право, що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст.ст. 96, 100, 101 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити закритому акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 15319 грн. 58 коп.
2
Роз'яснити заявнику, що він має право на звернення з тими самими вимогами до суду у позовному провадженні.