Справа № 2-4436/08

РІШЕННЯ ІМЕНЕМУКРАЇНИ

6 травня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання - Шер-Алієвой В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

В Малиновський районний суд м. Одеси з позовною заявою про розірвання шлюбу звернулася ОСОБА_1. Посилаючись на те, що сімейне життя між сторонами не склалося, проживають з відповідачем роздільно, інтересу друг до друга не мають, подальше збереження шлюбу вона вважає неможливим. Причиною розпаду сім'ї позивачка вказала різність характерів, відсутність взаємної довіри та порозуміння. В зв'язку з наведеним позивачка просить суд постановити рішення, яким розірвати зареєстрований з відповідачем ОСОБА_3 шлюб.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, про що надав суду відповідну письмову заяву. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд, вислухавши пояснення сторін, розглянувши й дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

13 вересня 1997 року між позивачкою і відповідачем був зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис під № 529 від 13.09.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Приморської райадміністрації виконкому Одеської міської ради.

У шлюбі народилися два сини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкає з позивачкою.

Позивачка у судовому засіданні підтвердила, що сімейне життя між сторонами не склалося, за таких обставин вона вважає, що примирення не можливе. На даний момент проживають окремо.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами шодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення. Тому суд задовольняє позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу, оскільки побудови сімейних відносин повинна

2

здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213 - 215 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 24 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 13.09.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Приморської райадміністрації виконкому Одеської міської ради, актовий запис під № 529, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

Місто проживання дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначити з ОСОБА_1.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17 гривень.

Від сплати держмита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_1 звільнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.