Справа № 2-3659/2008 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2008 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді Дрішлюка А.І., при секретарі судового засідання - Солтис О.Ю., Шер-Алієвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користування власністю шляхом неперешкоджання в реконструкції, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користування власністю шляхом неперешкоджання в реконструкції, посилаючись на те, що відповідачі по справі, які є власниками суміжних квартир № 24 і № 25 по вул. Ак. Філатова, 86 в м. Одесі, не дають згоди без поважних причин на реконструкцію квартири № 22 та 365/1000 частини квартири АДРЕСА_1, власником яких є позивач. Тим самим вони порушують права ОСОБА_1 як власника та унеможливлюють розпоряджатися своїм майном на свій розсуд. Крім того, в позові зверталась увага на ту обставину, що інші власники суміжних квартир, а саме: квартири № 23 - ОСОБА_8, № 4 - ОСОБА_9, № 21 - ОСОБА_10 - не вважають дії позивача такими, що зачіпають та порушують їх права.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наголошував на тому, що немає обгрунтованих підстав вбачати наявність в діях позивача порушення прав та законних інтересів відповідачів як власників. Небажання відповідачів надавати згоду на реконструкцію суміжної квартири він пояснював бажанням отримати матеріальний зиск.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на можливе настання шкоди для них, якщо сусіднє приміщення буде переобладнане в аптеку, а саме: на можливі перебої в електропостачанні, опаленні і т.ін., знищення зелених насаджень біля дому, підвищення засміченості, необхідність проведення ремонту в квартирах після реконструкції сусідньої квартири і т. ін., та наполягали на зобов'язанні позивача відшкодувати їм можливу шкоду. Крім того, відповідачка ОСОБА_3 виступала проти будь-яких змін в її будинку та заявляла на викупі її квартири позивачем в разі настання цих змін, а відповідачка ОСОБА_2 -на матеріальному відшкодуванні внаслідок реконструкції суміжної квартири.

В останнє судове засідання з'явились представник позивача, відповідачка ОСОБА_2, відповідачка ОСОБА_3, яка також виступала від імені відповідачки ОСОБА_4 Відповідачка ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, тому суд відповідно до ст. 169 ЦПК України може розглядати справу у її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 26.10.2004р. зареєстрованого в реєстрі за № 7-3368, належить квартира АДРЕСА_2 (а.с. 14), а також на підставі договору дарування від 3.10.2007р. зареєстрованого під № 2191 належить 365/1000 частини квартири АДРЕСА_3, (а.с. 12). Позивач має намір реконструювати ці приміщення з метою обладнання аптеки.

Між сторонами по справі виник спір через те, що відповідачі відмовилися дати згоду на розробку та затвердження відповідної проектно-кошторисної документації на заплановану позивачем реконструкцію. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав дозвіл

2

заступника міського голови від 29.12.2007 року за № 31-Т-8548 на замовлення в ліцензійній проектній організації проект реконструкції. Крім того, відповідно до експертного висновку від 27.02.2008р. про вплив майбутньої реконструкції квартири № 22 з приєднаним приміщенням квартири АДРЕСА_4 під аптечний магазин на права суміжних мешканців, об'єкт дослідження після реконструкції відповідає всім необхідним вимогам, нормам та правилам будівництва, вимогам норм пожежної безпеки, не суперечить санітарно-гігієнічним вимогам (а.с. 35).

Відповідно до п. 3.2 «Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих и прибудованих приміщень в м. Одесі», затв. рішенням Одеської міської ради 17.04.2001р. за № 2153-ХХШ до клопотання про надання дозволу для проведення реконструкції заявник повинен додати згоду володільців суміжних приміщень, інтереси яких може зачипати реалізація проекту на реконструкцію. Позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості надати таку згоду через те, що відповідачі, які є власниками двох суміжних квартир, йому відмовили в наданні згоди, тобто без їх згоди стає неможливим підготовка та затвердження проектно-кошторисної документації на реконструкцію квартири.

Суд вважає необхідним звернути увагу на те, що частина власників інших суміжних квартир № 23 - ОСОБА_8, № 4 - ОСОБА_9, № 21 - ОСОБА_10, надали свою згоду на реконструкцію, що підтверджується відповідними документами, завіреними належним чином, (а.с. 8, 9, 10).

Оцінюючи доводи представника позивача та відповідачів суд виходе з того, що предметом судового розгляду є наявність або відсутність порушень прав та законних інтересів відповідачів та/або третіх осіб під час проведення реконструкції. Проте позивач позбавлений можливості затвердити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію через відсутність згоди відповідачів, які заперечують проти надання цієї згоди, посилаючись на можливе настання негативних наслідків, хоча на даному етапі доводи відповідачів про порушення їх прав та законних інтересів не відповідає дійсності. Посилання відповідачів на погіршення умов проживання в результаті проведення реконструкції суд вважає недоведеними, оскільки відповідачі не надали відповідних доказів, які б підтверджували ці обставини, а, отже, суд не має можливості об'єктивно оцінити ці доводи.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений прав власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8 , має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції, і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Оцінюючи доводи відповідачів щодо порушення їх прав та законних інтересів фактом можливої реконструкції, суд керується конституційними принципами, закріпленими в ст. 41 Конституції України, відповідно до яких використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі, а також положеннями ст. 13 Конституції України, згідно з якою власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти прав власності рівні перед законом. Аналогічні засади захисту права власності закріплені в ст. 386 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири на свій погляд здійснює ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання, як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не приведуть до порушень прав власників інших квартир. Для підтвердження того, що реконструкція не порушить прав власників інших квартир, а також не порушить санітарно-технічних вимог та правил експлуатування будинку, позивачем було замовлено проведення експертного обстеження з метою надання висновків про вплив майбутньої реконструкції квартири № 22 з приєднаним приміщенням квартири АДРЕСА_4 під аптечний магазин на права суміжних мешканців (держліцензія серії АВ № 364128, а с. 16).

3

Як вбачається з висновків експертного висновку реконструкція, виконана відповідно до передпроектних пропозицій, відповідає вимогами ДБН В.2.2-15-2005 «Жилі будинки. Основні положення», вимогам норм пожежної безпеки ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ВСН 54-87 «Підприємства роздрібної торгівлі. Норми проектування», а також не суперечить санітарно-гігієнічним вимогам. Крім того, будівництво аптечного магазину на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку з окремим виходом на фасадну частину будівлі, з набором специфічно необхідних приміщень для ведення роздрібної торгівлі не зачіпає права суміжних мешканців (а.с. 36).

Суд також вважає необхідним зауважити на тому, що передпроектною пропозицією передбачено розташування сходів з улаштуванням пандусу для інвалідних колясок, мощення із тротуарної плитки, відновлення існуючих газонів, розташування урн і т.ін. (а.с. 62), що само по собі запобігає настанню негативних наслідків, якими відповідачі обґрунтовують свою відмову в задоволенні позову. Отже, матеріальні вимоги відповідачів щодо відшкодування майбутньої шкоди, яка буде завдана реконструкцією, на думку суду, є необгрунтованими та безпідставними.

Таким чином, оглянувши експертні висновки, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, реалізуючі свої права власника, не спричинить шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства та не порушить прав інших власників, а, отже, не порушить норми закону, зокрема, ч.2 ст. 319 ЦК України.

При цьому суд вважає, що дії відповідачів-власників іншої квартири мають ознаки зловживання цивільними правами, а не надання згоди на розробку такої документації, позитивне рішення за якою відповідних державних органів ними може бути оскаржено до суду, що є додатковою гарантією захисту їх прав та законних інтересів, вчинено навмисно з метою завдання шкоди інтересам іншого власника-позивача, що є порушенням ст.ст. 12, 13 ЦПК України та їх відповідних положень, зокрема, того, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Суд роз'яснює, що не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Суд роз'яснює відповідачам, що відповідно до ч.6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав, вимог, які встановлені частинами другою-п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Виходячи зі змісту ч.7 ст. 376 ЦК України, відповідно до якої у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд, за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

З огляду на вищевказане, об'єктивно оцінивши всі доводи сторін та надані докази, суд прийшов до висновку, що відповідачі не надали обгрунтованих доказів та конкретних порушень їх прав власників, на думку суду, перешкоджання відповідачів позивачу у реконструкції квартири є безпідставним.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд вважає можливим визначити порядок виконання рішення, яким встановити можливість затвердження проекту реконструкції квартири без надання згоди відповідачів.

Керуючись ст.8, 13, 41 Конституції України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст.ст. 1, 3, 12, 13, 16, 319, 376, 383, 386 ЦК України, Положенням про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих приміщень у м. Одесі, затв. рішенням Одеської міської ради від 17.04.2004р., ст.ст. 1, 3, 10, 11, 60, 76, 169, 180, 209, 215, 217, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12 про усунення перешкод в користування власністю шляхом неперешкоджання в реконструкції задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,   ОСОБА_12   усунути   перешкоди   в

4

проведенні реконструкції та переобладнанні квартири № 22 та 315/1000 квартири № 21 у буднику № 86 по вул. Ак. Філатова у м. Одесі від приміщення аптеки.

Визнати безпідставною відмову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12 у наданні згоди на реконструкції та переобладнання квартири № 22 та 315/1000 квартири № 21 у буднику № 86 по вул. Ак. Філатова у м. Одесі від приміщення аптеки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.