Справа № 2-1222/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

6 травня 2008 року Микитівський районний суд м.  Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Мілєйко Є.Д.,  при секретарі Пальчик Я.О.,  за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Сазоновоъ М. О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду ОСОБА_1 уточнив у судовому засіданні свої позовні вимоги,  просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень посилаючись на те,  що з 14 листопада 1977 року по 16 жовтня 1995 року він працював на шахті ім. Гагаріна,  16 жовтня 1995 року він був звільнений за  ст. 38 КЗпП України. Його загальний стаж роботи на підприємстві вугільної промисловості у шкідливих умовах праці складає 18 років. За час його роботи в шкідливих умовах праці він отримав профзахворювання - антрако-сілікатоз. 8 грудня 2004 року висновком МСЕК йому було первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності по профзахворюванню антрако-сілікатоз безстроково та він був визнаний інвалідом третьої групи. Йому протипоказана робота з пилом у несприятливих умовах та важка фізична праця. В результаті професійного захворювання йому була спричинена моральна шкода,  яка полягає у наступному: він повинен постійно підтримувати стан свого здоров'я,  приймати медичні препарати. Навіть після курсу лікування в медико-профілактичній установі у нього продовжують зберігатися больові відчуття в області грудини,  приступи кашлю,  тому він змушений знову та знову звертатися по медичну допомогу. Він відчуває фізичні болі від приступів кашлю,  недостачі повітря,  які виникають при мінімальних фізичних навантаженнях. Крім того,  в результаті незворотної втрати здоров'я,  у нього все менш залишається надії на повне одужання і можливість повернутися до повноцінної життєвої діяльності. У зв'язку з професійним захворюванням він не може працевлаштуватися на роботу і ця обставина завдає йому моральних страждань. Все це призвело до погіршення звичного укладу його життя та вимагає додаткових зусиль для організації життєдіяльності.

Представник відповідача Сазонова М. О. у судовому засіданні позов не визнала пояснивши,  що факт заподіяння позивачу моральної шкоди не встановлений та не доведений. Крім того,  положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності",  якими передбачалось відшкодування моральної шкоди - виключені,  Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" зупинена дія положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди,  тому вважає,  що вимоги позивача про відшкодування Фондом соціального страхування моральної шкоди є безпідставними,  просила в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами,  суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положення  ст.  ст.  21,  28,  34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" в редакції,  що діяла до прийняття Закону України „ Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-У та Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У1,  Передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

Зі зміст  ст.  ст.  21,  28,  30,  34,  35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності,  у томі числі виплати за моральну шкоду,  виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

У судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1 встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням антрако-сілікатоз вперше висновком МСЕК від 8 грудня 2004 року,  безстроково,  також ОСОБА_1 визнаний інвалідом  ІІІ групи.

Таким чином,  право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-УЮ,  так і Законом України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У І.

Згідно  ст.  58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до ч. ч. 1, 2  ст.  5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини,  які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі,  крім випадків,  коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Норми Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату,  тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

Як вбачається із пояснень позивача,  у зв'язку з його роботою в шкідливих умовах праці він отримав професійне захворювання,  що потягло стійку втрату працездатності,  у зв'язку з чим останній повинен постійно підтримувати стан свого здоров'я,  приймати медичні препарати. Згідно

3      ст.  ст.  23,  1167 ЦК України моральна шкоди потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складається з фізичної болі,  душевних страждань,  які йому заподіяні у зв'язку з пошкодженням здоров'я. Досліджені докази свідчать про те,  що ушкодження здоров'я,  пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків,  заподіює йому моральні та фізичні страждання,  обмежує його можливість вести активний образ життя,  що встановлено висновками МСЕК. Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року№

4     "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - моральна шкода може складатися з моральних стражданнях у зв'язку з втратою нормальних життєвих зв'язків,  з неможливості продовжувати активного образу життя,  при настанні інших негативних наслідків. Негативні наслідки настали для позивача у зв'язку з втратою працездатності,  стійкого погіршення стану його здоров'я.

Суд вважає,  що доводи та заперечення відповідача суперечать вимогам як законодавства по відшкодуванню шкоди,  так і обов'язковому для виконання відповідачем Рішенню Конституційного Суду України № І-рн/2004 від 27.01.2004 року про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування,  у якому вказані доводи визнані такими,  що суперечать діючому законодавству та Конституції України.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди,  суд враховує ступінь втрати у ОСОБА_1 професійної працездатності встановлений висновком МСЕК у розмірі 40 %,  наявності для позивача вимушених змін у його професійної діяльності,  пов'язаних із забороною праці з фізичними навантаженнями,  неможливістю відновити втрачене здоров'я,  та виходячи з засад виваженості,  розумності та справедливості,  суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у розмірі 9000 гривень.

На підставі  ст. 1167 ЦК України,  керуючись  ст.   ст.  208, 209,  212-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково,  стягнути з відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 9000 (дев'яти тисяч) гривень.

Стягнути з відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки на користь УДК у м. Донецьку (рахунок 31216259700004,  отримувач УДК у м. Донецьку,  ЄДРПОУ 34686537,  МФО 834016,  банк ГУ ДКУ у Донецькій області) 1 грн. 50 коп.

На рішення до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання,  на протязі 10 днів з дня проголошення рішення,  заяви про апеляційне оскарження,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.