ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.06 Справа № 14/176/06
Суддя Хоролець Т.Г.
За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод “(військова частина А0652), м. Запоріжжя |
До відповідача Будинкоуправління №1 Запорізької квартирно-експлуатаційної частини району, м. Запоріжжя |
Про стягнення 125 527,95 грн. |
Суддя Хоролець Т.Г. |
Представники: |
Від позивача | Шевченко Н.А., дов. № 34 від 20.01.2006 |
Від відповідача | Не з'явився |
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про стягнення з відповідача 125 527,95 грн. на користь позивача по договору № 46 від 01.06.1993 за користування тепловою та електричною енергією.
01.06.2006 порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 05.07.2006.
У судовому засіданні 05.07.2006 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач обґрунтував свої вимоги умовами договору, ст.ст. 509,526,623,624,625 ЦК України. Вимоги полягають у наступному: позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію за період з вересня 2005 по квітень 2006 включно в сумі 125 527,95 грн.
Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд визнав наявних у справі матеріалів достатніми для розгляду спору по суті в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
01.06.1993 року між Державним підприємством Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (військова частина А0652)- Постачальник (позивач у справі) та Будинкоуправлінням №1 Запорізької квартирно-експлуатаційної частини району –Споживач (відповідач у справі) було укладено договір на користування тепловою та електричною енергією № 46, за умовами якого Електропостачальна організація здійснює поставку електроенергії по врегульованим тарифам у відповідності до умов договору, а Споживач своєчасно оплачує використану електричну енергію та виконує інші умови, передбачені договором.
За умовами розділу 2 договору щомісяця до 14 години другого робочого дня, наступного за звітним місяцем Споживач надає звіт про спожиту електричну енергію за звітний період, документи, що підтверджують оплату про спожиту електричну енергію, та отримує платіжні документи для оплати електроенергії в наступному звітному періоді.
Позивачем регулярно направлялися рахунки на оплату спожитої електроенергії відповідачеві.
Акти виконаних робіт підписуються сторонами щомісячно. Однак, відповідач не виконував свої зобов’язання по договору, у зв’язку з чим, заборгованість позивачу за спожиту електроенергію за період з вересня 2005 по квітень 2006 склала 125 527,95 грн., згідно розрахунку і акту звірки від 25.05.2006, який сторонами належним чином оформлено (підписано та скріплено печатками).
У відповідності до ст. 193 ГК України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобов’язання має виконуватись належним чином.
Відповідно до положень ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач в судове засідання 05.07.2006 не з’явився, будь-яких пояснень чи заперечень суду не надав. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підписав та скріпив печаткою акт звірки взаємних розрахунків на суму заборгованості (копія залучена до матеріалів справи).
Позивач надав суду всі необхідні докази в обґрунтування своїх вимог (копії платіжних доручень, актів виконаних робіт, фінансових чеків залучені до матеріалів справи, оригінали надавалися для огляду суду).
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Будинкоуправління №1 Запорізької квартирно-експлуатаційної частини району (69013 м. Запоріжжя, вул. Воєнбуд, п/р 26007331205 в АБ “Металург”, МФО 313582, ЗКПО 22993415) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (військова частина А0652) (69039 м. Запоріжжя, вул. Уральська,1, п/р 26009038785502 в АКІБ “Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 08011078) 125 527 грн. 95 коп. основного боргу, 1255 грн. 28 коп. держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Видати наказ.
Суддя Т.Г.Хоролець
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 07.07.2006