Справа №2-а-6/ 2008р.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2008р.
Конотопський міськрайонний суд в складі:
головуючого Кущенка М.Ф.
суддів: Терещенко О.І.
Семенюк І.М.
при секретарі Олійник В.П.
та представників відповідачів Денисенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення, 3-я особа: Конотопське управління Державного казначейства про стягнення 1888,61 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач змінив свої позовні вимоги виключивши із них вимогу про стягнення допомоги за 2002-2005 роки і просить стягнути із Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення недоплачену допомогу за 2006р. в сумі 1545грн. і компенсацію на інфляцію, обґрунтовує вимоги тим, що являється учасником бойових дій і відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту" від 22.10.93р. з послідуючими змінами, йому, як учаснику бойових дій, щорічно до 05 травня повинна видаватись одноразова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
Мінімальна пенсія за віком в 2006р. становила 359грн. і відповідно йому за вказані роки повинні були виплатити 1795грн..
Але в порушення вимог ст.ст. 3,8,22,55, 64 Конституції України та ст.ст. 1,2,12, 17,17-1, 22, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п.9 ст. 87 Бюджетного Кодексу України, ст. 440 ЦК України в редакції 1963р., ст.ст. 15, 16, 22, 1166, 1192 ЦК України в редакції 2003р., рішенню Конституційного суду України від 01.12.2004р. №20-рп йому виплатили тільки 250грн
І позивач просить стягнути із Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення на його користь 1545грн. недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги за вказаний рік, а також просить стягнути 336,61грн. компенсації в зв"язку із порушенням строку виплати вказаної допомоги.
Позивач на розгляд справи не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі,свої змінені вимоги підтримує.
Представник Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення за дорученням Денисенко О.М., як відповідач, вимоги позову не визнала і пояснила, що позивач стоїть на їхньому обліку, як учасник бойових дій і вони йому щорічно до 5 травня виплачували відповідну допомогу, передбачену Законом України "Про бюджет..." на відповідний рік, якими встановлювались саме ті розміри, які були йому виплачені. Позивачу виплатили таку допомогу за 2006р. в розмірі 250грн. згідно із вимогами ст.30 ЗУ "Про Державний бюджет на 2006р". Виплату інших коштів законодавством не передбачено і вона просить в задовільненні вимог позову відмовити.
Інші учасники процесу на розгляд справи не з'явились, про день розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку і суд розглядає справу без їхньої участі.
Вислухавши пояснення представника відповідача, що з'явився та перевіривши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов частково обгрунтований і підлягає частковому задовільненню із слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту..." щорічно до 05 травня учаснику бойових дій повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі 5-х мінімальних пенсій за віком управліннями праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій , що підтверджується представником відповідача і відповідним посвідченням (л.с.4). І йому 12 квітня 2006 року була перерахована разова грошова допомога до 05 травня в розмірі 250 грн. (л.с 25), не із розрахунку мінімальної пенсії за віком, яка з 01.04.2006р. становила 359 грн., а відповідно встановленого розміру визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинялись дії ч. 5 ст.ст.12, 13, 14, та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і встановлювалась інша величина виплати в розмірі 250грн.
Але рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004р. №20-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є не конституційними), положення ст. 44 Закону України "Про державний бюджет на 2004рік", якими виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни,
2
гарантії їх соціального захисту" здійснюється учасникам бойових дій в меншому розмірі ніж передбачено вказаним законом.
Незважаючи на те, що аналогічні норми ЗУ "Про державний бюджет на 2006рік" не визнані Коституційним Судом України неконституційними, оскільки вони не були предметом його розгляду, суд приходить до висновку, що одноразова грошова допомога ОСОБА_1, як учаснику бойових дій, повинна виплачуватись із розміру 5 мінімальних пенсій за віком, яка станом з 01.04.2006р.становила 359грн., згідно вимог ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни..." поскільки відповідно до вимог ст. 22 ч.З Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін в діючі закони не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод, і ЗУ "Про статус ветеранів війни..." не зв'язував виплату допомог із наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету, а має безумовний характер. Діючи всупереч вказаним вимогам Основного Закону України , маючи при цьому конкретне рішення Конституційного Суду України з ідентичного питання знову прийняте законодавцем аналогічне рішення не може прийматись до уваги. Вказаний висновок суду погоджується із вимогами ст.2 ч.2 і З ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" згідно яких права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР , не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Таким чином вказана норма Закону України "Про статус ветеранів війни..." і норма Закону України "Про Державний бюджет на 2006рік", яка звужувала дію норми попереднього закону співвідносяться між собою, як спеціальна норма і загальна норма. А при конкуренції спеціальної і загальної норми закону - діє спеціальна норма, тобто в даному випадку ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Таким чином позивачу за 2006р. повинно бути виплачено 1545грн(5х359-250).
Що стосується вимог позивача про стягнення компенсації втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків виплати одноразової допомоги в розмірі 336,61грн., то вони задовільненню не підлягають із слідуючих підстав.
Законодавством України передбачена індексація грошових доходів населення, враховуючи індекс споживчих цін і тарифів на товари та послуги. Однак статтею З ЗУ "Про індексацію готових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, що одержуються ними в гривнях і не мають разового характеру. Відповідно ж до вимог ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р. з послідуючими змінами виплати учасникам війни мають разовий характер (ст. 17-1).
Відповідно до вимог ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах передбачених ст.ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків. Згідно із п.3 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000р. №1035/2000 та Постановою КМУ від 02.11.2006р. №1543 Мінпраці України забезпечує реалізацію прав громадян на соціальний захист через системи підпорядкованих йому органів.
Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення є таким органом і, як юридична особа, на яку покладений обов'язок проведення вказаних виплат учасникам війни, повинно проводити такі виплати і в зв'язку з цим суд проводить стягнення з нього.
Виходячи із викладеного та керуючись ст.ст.8, 159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Змінений позов ОСОБА_1 задовільнити частково і стягнути на його користь із Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення суму недоплаченої щорічної допомоги за 2006рік, як учаснику бойових дій в розмірі 1545 грн.
В задоволенні іншої вимоги - відмовити.
Апеляційне оскарження постанови суду може бути проведено шляхом подачі заяви про таке оскарження протягом 10 днів з дня проголошення з послідуючою подачею апеляційної скарги до Харківського адміністративного апеляційного суду через Конотопський міськрайсуд протягом 20 днів або без попередньої подачі заяви про таке оскарження - в такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови.