Справа №2-54/2007р.

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ      УКРАЇНИ

22 січня 2007 року                                                         Місцевий Корюківський районний суд

Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чурупченка М.І.,

при секретарі - Макуха О.О.,

з участю позивачки - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання особи як такою, що втратила право користування житловим будинком, -

встановив:

     09 січня 2007 року позивачка звернулась до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником житлового АДРЕСА_1, який дістався їй у спадщину після смерті її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. Право власності позивачки на даний житловий будинок підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, яке видане та посвідчене нотаріусом Корюківської державної нотаріальної контори 27.10.2006 року в реєстрі за №НОМЕР_1. Ще при житті мати позивачки, ОСОБА_3, на прохання онуки (дочки позивачки) в жовтні місяці 1996 року зареєструвала в належному їй житловому будинку відповідача ОСОБА_2 (зятя позивачки), але хоча відповідач і був зареєстрований в даному житловому будинку, але фактично в нього не вселявся і ніколи в ньому не проживав, а проживав в своїй АДРЕСА_2, яка була придбана під час шлюбу відповідача та Дочки позивачки. Після смерті матері позивачки та оформлення спадщини, позивачка вирішила продати спадковий будинок, тому виникла потреба виписати відповідача з її житлового будинку, тим більше, що відповідач з її дочкою не проживає, їх шлюб розірваний, він залишив її дочці квартиру та вибув в інше місце проживання, адреса якого нікому не відома. Так як відповідач відмовляється виписатися з житлового будинку, а паспортний стіл Корюківського РВ УМВС відмовляється виписати відповідача без його згоди, вимагаючи рішення суду, то позивачка для вирішення даного питання змушена звернутись до суду та просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користуватися житловим АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, його теперішня адреса місця проживання нікому невідома, а за останнім відомим місцем проживання він відсутній.

Вислухавши думку позивачки про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, суд приходить до висновку, про заочний розгляд даної справи відповідно ст. 224 ЦПК України.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проживають по-сусідству, в судове засідання не з'явились, надали заяви, в яких засвідчують про те, що відповідач ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 не проживав.

Як встановлено судом, позивачка є власником житлового АДРЕСА_1, її право власності підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого та посвідченого нотаріусом Корюківської державної нотаріальної контори 27.10.2006 року. Відповідач (зять позивачки) був зареєстрований в даному будинку спадкодавцем в жовтні місяці 1996 року, але ніколи в нього не вселявся і не проживав, а проживав за іншою адресою, на даний час він розірвав шлюб з дочкою позивачки і вибув до іншого місця проживання, адреса якого нікому не відома. Позивачка вирішила продати спадковий будинок, але не має можливості оформити договір купівлі-продажу спадкового житлового будинку, бо відповідач зареєстрований в цьому житловому будинку, хоча в ньому не проживає і ніколи не проживав, теперішня адреса його місця проживання нікому не відома, відмовляється виписатись з цього будинку.

Відповідно до чинного законодавства, член сім'ї (в тому числі колишній) власника житлового будинку втрачає право користування жилим приміщенням в разі вибуття на інше постійне місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків з власником. При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи, що відповідач вибув на інше постійне місце проживання, припинив сімейні стосунки з власником житлового будинку, був зареєстрований в даному житловому будинку, але ніколи там не проживав, тому його слід визнати таким, що втратив право користування житловим АДРЕСА_1, а спору між сторонами з приводу права власності на вищевказане будинковолодіння немає.

Оскільки позивачка є постраждалою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідним посвідченням, вона підлягає звільненню від сплати держмита на користь держави, то ці витрати слід віднести на рахунок держави, а відповідачу слід роз'яснити, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою, яку він може подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 150 ЖК України, ст.ст. 224-228, 213, 215, 259, 81, 88 ЦПК України, суд, -

вирішив :

Визнати ОСОБА_2таким, що втратив право користування житловим АДРЕСА_1, що відноситься до приватного житлового фонду.

Роз'яснити ОСОБА_2, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за його письмовою заявою, яку він може подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду протягом 10 днів після його проголошення може бути подана заява про апеляційне оскарження, а протягом 20 днів після цього - апеляційна скарга.