14.11.2011 Справа №

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

14 листопада 2011 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.

при секретарі Блискавки А.С.,Некречій Н.Я.

за участі: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м Звенигородки цивільну за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”до ОСОБА_2 про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”про визнання протиправними дій банку, зобов’язання банку виконати умови договору у первинній редакції та зарахування сплачених платежів в рахунок погашення кредиту

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ “ПриватБанк”звернулось до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на майно. Позов обгрунтовується тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 14.08.2007 року укладено кредитний договір № csz0ak00100105 (далі Договір…), згідно якого йому надано кредит в сумі 46548,05 гривень строком з 14.08.2007 року по 14.08.2012 року. Відповідач зобов’язувався повертати його частинами відповідно графіку, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14.04 % річних. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 14.08.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав у заставу позивачу автомобіль CHERI A15 AMULET, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: LVVDA11B87D151245, реєстраційний номер: СА1501АM, що належить на праві власності відповідачу. Свої зобов’язання перед позивачем відповідач не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за Договором… станом на 04.11.2010 року в сумі 59073,68 грн. Позивач просить звернути стягнення на заставлене за договором застави від 14.08.2007 року рухоме майно шляхом продажу заставленого автомобіля позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав та звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ “Приватбанк”, в якому просить визнати правочини про підвищення процентної ставки з 01.11.2008 року до 17,04 %, з 01.02.2009 року до 27,48 %, укладеними між ним та банком –неукладеними; визнати дії Банку щодо одностороннього підвищення процентної ставки за кредитним договором протиправними; зобов’язати Банк виконати умови кредитного договору від 14.08.2007 року; збов’язати Банк зарахувати сплачену різницю між відсотковою ставкою 14,04 % та 27,48 % в рахунок погашення кредиту. Позов обгрунтовує тим, що банк неправомірно в одностьоронньому порядку підвищив відсоткову ставку за користування кредитом з 14,04 % до 17,04 % і до 27,48 %, оскільки його не повідомили про підвищення ставки, а 09.01.2009 року набрав чинності Закон України, яким внесено зміни до ЦК України щодо заборони банкам змінювати умови договору в односторонньому порядку.

Представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 позов не визнав, заперечує проти його задоволення, вважає, що банком правомірно підвищено відсоткову ставку за користування кредитом, оскільки ОСОБА_2 повідомлявся про її підвищення –йому були направлені рекомендовані листи, заперечень проти підвищення відсоткової ставки від ОСОБА_2 до банку не надходило, а зміна відсоткової ставки в односторонньому порядку передбачена п. 6.3.1 кредитного договору, укладеного між сторонами.

Вислухаши пояснення сторін, дослідивши письмові докази справи, судом встановлено наступне:

14.08.2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № csz0ak00100105, згідно якого йому надано кредит в сумі 46548,05 гривень строком з 14.08.2007 року по 14.08.2012 року. За умовами вказаного договору відповідач зобов’язувався повертати кредит частинами відповідно графіку, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14.04 % річних (а.с. 6-8).

14.08.2007 року з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачами укладено договір застави рухомого майна № csz0ak00100105 –автомобіля CHERI A15 AMULET, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: LVVDA11B87D151245, реєстраційний номер: СА1501АM, що належить ОСОБА_2 на праві власності (а.с. 12-15). Згідно умов договору застави позивач має право у разі невиконання зобов’язань Відповідачем, одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого в заставу Предмета застави.

За рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року тип Банку Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”змінено на Публічне акціонерне товариство.

Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання виконував частково, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем станом на 04.11.2010 року в сумі 59073,68 гривні, в тому числі: не сплаченого кредиту 34632,24 гривні, не сплачені проценти за користування кредитом в сумі 17040,58 гривень, комісія за користування кредитом –902,52 гривень; пеня 6498,34 гривень, що підтверджується розрахунком боргу станом на 04.11.2010 року (а.с. 9-11).

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Ст. 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 Закону України “Про іпотеку”у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу. Встановленого ч.1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

П. 2.3.1 Договору… встановлено, що Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ тощо, при цьому Банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Позивачем 10.10.2008 року та 25.12.2008 року було направлено відповідачу ОСОБА_2 листи на адреси: м. Звенигородка, пров. Стебленський, 4, та м. Звенигородка, вул. Фрунзе, 12ж, з повідомленнями про зміну відсоткової ставки з 01.11.2008 року до 17,04 % та з 01.02.2009 року до 27,48 %. Вказані листи відповідач не отримав, а тому не мав змоги вчасно звернутись до позивача із запереченнями проти підвищення відсоткової ставки. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, адреса відповідача у листах позивача зазначена невірно.

27.11.2009 року відповідач отримав повідомлення від позивача про виникнення заборгованості за кредитним договором, а тому тільки тоді дізнався про підвищення позивачем відсоткової ставки за кредитним договором.

Враховуючи наведене, підвищення позивачем відсоткової ставки за кредитним договором від 14.08.2007 року, з 01.11.2008 року до 17,04 % є незаконним.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку”від 12.12.2008 року № 661-УІ, який набрав чинності 09.01.2009 року, заборонено змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку.

Таким чином, на 01.02.2009 року, коли банком змінена процентна ставка, вже діяв Закон, який зобов’язував банки вирішувати такі питання лише за згодою позичальника.

Позивачем не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_2 погодився на збільшення процентної ставки.

Розмір облікової ставки Національного банку України з 30.04.2008 року по 16.02.2009 року не змінювався.

Крім того, відповідно до п. 2.2 постанови Правління Національного банку України від 11.10.2008 року № 319, банки повинні враховувати, що внесення до кредитного договору змін щодо вартості кредиту, що не відповідає змінам облікової ставки Нацбанку України, є порушенням вимог ст. 49 ЗУ “Про банки і банківську діяльність”.

Ст.ст. 651, 652 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, зміна процентної ставки в сторону збільшення є істотною зміною умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

За таких обставин, підвищення позивачем відсоткової ставки за кредитом з 01.02.2009 року до 27,48 % також є незаконною. Тому позивача слід зобов’язати виконати умови Договору в редакції від 14.08.2007 року.

Враховуючи наведене, на думку суду, вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави –автомобіль, належний відповідачу, не підлягає задоволенню, оскільки не відомо, чи буде у відповідача заборгованість за кредитним договором після здійснення перерахунку відсоткової ставки з 01.11.2008 року.

Суд вважає, що також слід відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог щодо визнання правочинів про підвищення процентної ставки неукладеними, оскільки це були односторонні правочини і дані дії відповідача за зустрічним позовом визнано незаконними.

На підставі ст. 79, 81, 88 ЦПК з відповідача за зустрічним позовом слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати: 8,50 гривень судового збору та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 536, 572, 576, 589, 590, 610-612, 625, 651, 652, 654, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку”від 12.12.2008 року № 661-УІ, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 81, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати дії ПАТ КБ “ПриватБанк”щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки з 01.11.2008 року до 17,04 % річних, з 01.02.2009 року до 27,48 % річних, за кредитним договором № csz0ak00100105 від 14.08.2007 року, укладеним між ПАТ КБ “ПриватБанк”та ОСОБА_2, неправомірними.

Зобов’язати ПАТ КБ “ПриватБанк”встановити відсоткову ставку за користування кредитом за кредитним договором № csz0ak00100105 від 14.08.2007 року в розмірі, що встановлено в день підписання договору –14,04 %.

Зобов’язати ПАТ КБ “ПриватБанк”провести перерахунок заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № csz0ak00100105 від 14.08.2007 року, виходячи з відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 14,04 %.

В задоволенні інших позовоних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати: 37 гривень (тридцять сім гривень) сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, 8,50 гривень (вісім гривень 50 коп.) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя