Справа № 22-10661                                 Головуючий у 1 інстанції Радченко В.Є.

Категорія   21                                                 Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2006 року                                Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: Санікової О.С, Могутової Н.Г.

при секретарі Личкатій Н.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 29 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Сніжне Донецької області яро перерахунок щомісячних страхових виплат, визначення розміру щомісячних страхових виплат, стягнення недоплати по страховим виплатам,-

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 29 вересня 2006 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки судом при розрахунку середнього заробітку не враховано підвищення тарифних ставок і окладів з 1 вересня 1993 року згідно постанови KM України від 30 серпня 1993 року, що призвело до значного заниження середнього заробітку: в своїх розрахунках суд не врахував коефіцієнт росту зарплати 1.627 з 1 вересня 1996 року,

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її та постановити нове рішення, .яким повністю задовольнити позовні вимоги позивача.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що з 1971 року позивач працював на шахті „Сніжнянська" на різних посадах, в т.ч. гірничим майстром. МСЕК вперше встановив позивачу 40 % втрати професійної працездатності 10 січня 1994 року з 18 жовтня 1993 року, а з 5 квітня 1997 року - 45% втрати професійної працездатності.

Розраховуючи середньомісячну заробітну плату позивача за останні три останні календарні місяці роботи, що передували встановленню стійкої втрати професійної працездатності, суд керувався п.п. 22-24 Правіл відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою KM України від 23 червня 1993 року №472 і тому виходив із заробітної плати позивача за липень, серпень і вересень 1993 року відповідно до даних, які містяться у довідці на ах. 24.

Здійснивши   відповідні   розрахунки   із   застосуванням   коефіцієнтів   підвищення

посадових окладів по шахті, суд дійшов висновку, що на дату передачі особистої справи потерпілого з шахти „Сніжнянська" до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сніжне станом на 1 квітня 2001 року розмір суми відшкодування втраченого потерпілим ОСОБА_1 заробітку повинен був складати 162 грн. З1. коп. Фактично він складав 252 грн. 85 коп. і таку суму отримував позивач з 1 квітня 2001 року з подальшим перерахунком відповідачем сум щомісячних страхових виплат за період 2002-2006 років. При цьому суд врахував, що відповідно до п.9 зазначених Правил визначений розмір втраченого заробітку або відповідна його частина залежно від ступеня втрати працездатності коригуванню у бік зменшення не підлягає.

Заслухавши доповідь судді апеляційоного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд" до суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 169 ч.1 п.п. 1,2 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки; неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як вбачається з матеріалів справи у лютому 2003 року позивач звернувся до суду з

позовом до Української державної компанії по реструктуризації підприємств вугільної

- промисловості „Укрвуглеруструктуризація" та відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального   страхування   від   нещасних   випадків   на   виробництві   та   професійних

захворювань України в м.Сніжне про перерахунок відшкодування шкоди.

Ухвалою Сніжнянського міського суду від 23 червня 2006 року до участі у справі притягнуто в якості співвідповідача шахту „Сніжнянська".

Ухвалою суду від 1 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 до „Укрвуглереструктуризації" та до шахти „Сніжнянська" про стягнення недоплачених сум щомісячних платежів з 1994 року по 1 квітня 2001 року залишений без розгляду. Цією ж ухвалою до участі у справі залучена з якості третьої особи шахта „Сніжнянська" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2.

Про розгляд справи 13 та 28 вересня 2006 року третя особа не повідомлялась, відсутні відомості про направлення і вручення йому повісток. 29 вересня 2006 року справа розглянута з ухваленням рішення також у відсутності третьої особи, в той час коли, на думку апеляційного суду, його явка є обов'язковою, оскільки наведені в рішенні суду розрахунки підлягають обгрунтуванню і уточненню, чого не можна зробити без участі третьої особи, як представника шахти „Сніжнянська" для витребування додаткових документів і дачі пояснень.

Так, в рішенні суду наведений розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 за три останні місяці роботи, що передували встановленню стійкої втрати професійної працездатності, а саме: за липень, серпень і вересень 1993 року, але при цьому суд не зазначив з яких виплат складається зарплата за кожний місяць, чи включено до неї вислуга року /тринадцята зарплата/. Оскільки в матеріалах справи відсутня довідка заробітної плати ОСОБА_1 з розшифровкою, перевірити розрахунки, наведені судом, неможливо. Не зрозуміло також чому судом не застосований коефіцієнт 2.898 підвищення окладів з 1 вересня 1993 року до заробітку за липень та серпень 1993 року; судом не витребувані дані про те, чи застосований такий коефіцієнт шахтою при розрахунку середнього заробітку для встановлення розміру щомісячних платежів позивачу; судом не наведено обгрунтування незастосування з 1 вересня 1996 року коефіцієнта 1.627.

. Через порушення процесуального закону суд в достатній мірі не дослідив обставини по справі та не перевірив доводи позивача.

За таких обставин   судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.  

Керуючись ст. ст. 303 ч.3, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.3, 314 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 29 вересня 2006 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала, набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді: