Справа № 22-10710                        Головуючий у 1 інстанції Арапіна Н.Є .

Категорія      23                                                    Доповідач Санікова О.С.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2006 року                                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: Санікової О.С, Могутової Н.Г.

при секретарі Личкатій В.В.

з участю прокурора Конакової В.О розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Торезького міського суду Донецької області від 4 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 13 травня 2006 року о 14 год. 10 хв. відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем, що належить йому на праві власності, скоїв зіткнення з його автомобілем, в результаті чого автомобіль отримав технічні ушкодження. У зв'язку з вказаними обставинами йому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 5 910 грн. 86 коп., яка складається з витрат на ремонт пошкодженого автомобіля.

Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 4 жовтня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволений частково: з урахуванням матеріального становища відповідача з нього стягнуто на користь позивача 5 700 грн. матеріальної шкоди; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати в частині стягнення суми матеріальної шкоди, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, посилаючись на необ'єктивність і на невсесторонність висновків суду в частині його вини у дорожньо-транспортній пригоді, оскільки судом дана неправильна оцінка допустимості і достовірності наданих позивачем доказів; вважає, що його вини у дорожньо-транспортній пригоді немає, оскільки водій автомобіля ДЕУ ЛАНОС несподівано став попереду нього не доїжджаючи світлофора і тим самим створив аварійну ситуацію, а він не мав технічної можливості шляхом екстренного гальмування зупинити свою машину, чим відвернути зіткнення.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача частково підтримала доводи апеляційної скарги, просили змінити рішення суду, зменшивши розмір стягнутої матеріальної шкоди з урахуванням того, що відповідач є інвалідом першої групи, без обох ніг, єдиним джерелом його існування є маленька пенсія.

.   Позивач і його представник заперечували проти апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно посвідчення про реєстрацію позивачу ОСОБА_2 належить автомобіль DAEWOO LANOS.

Право на управління зазначеним автомобілем мав син позивача ОСОБА_3 на підставі доручення, засвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу від 12 серпня .2004 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 13 травня 2006 року о 14.10 год. в м.Макіївка рухався по пр. 250-річчя Донбасу на своєму автомобілі: проти АЗС „ТНК" при виникненні перешкоди, яку він був спроможний виявити, не вжив заходів для зупинення автомобіля, в результаті чого скоїв наїзд на автомобіль DAEWOO LANOS під керуванням ОСОБА_3, чим порушив п.12.3 Правил дорожнього руху.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу на автомобілі DAEWOO LANOS деформована ліва частина заднього бампера, задня панель кришки багажника, ліве заднє крило, багажник, поведена арка лівої задньої двері.

26 червня 2006 року постановою судді Торезького міського суду Донецької області ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КупАП, на нього накладений штраф в сумі 17 грн.

За висновком експертного автотоварознавчого дослідження фахівця автотоварознавця від 23 травня 2006 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу DAEWOO LANOS складає 5 910 грн. 86 коп.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні в частині стягнення суми матеріальної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно  до  ст.   309  ч.1   п.3   ЦПК України  підставами для  зміни рішення є ' невідповідність висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи позовні вимоги позивача і стягуючи з, відповідача суму матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди, суд виходив з того,що шкода заподіяна діями відповідача, який порушив п.12.3 Правил дорожнього руху і його вина доведена постановою Торезького міського суду Донецької області, якою відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП; розмір заподіяного збитку обгрунтований висновком експертного автотоварознавчого дослідження і не суперечить іншим зібраним по справі доказам і у сукупності з іншими доказами, зібраними по справі, вказує на наявність 'причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і.наслідками.

При цьому судом не прийняті до уваги пояснення відповідача про відсутність його вини у дорожньо-транспортній пригоді, і, зокрема про те, що водій DAEWOO LANOS став попереду та створив аварійну ситуацію, оскільки вони спростовуються поясненнями очевидців пригоди, а саме ОСОБА_4, яка знаходилась поруч з відповідачем в момент пригоди і яка пояснила, що відповідач перестроївся з правого ряду у лівий та почав гальмувати, оскільки попереду стояла машина позивача, та поясненнями ОСОБА_5, яка знаходилась поруч з водієм позивача і яка пояснила, що удар стався ззаду, коли машина стояла на світлофорі.

Суд не прийняв також до уваги ствердження відповідача про необгрунтованність

встановлення матеріальної шкоди в сумі 5 910 грн. 86 коп., оскільки сума матеріальної

шкоди     підтверджена    висновком     експертного     автотоварознавчого     дослідження,

проведеного фахівцем автотоварознавцем виходячи з пошкоджень автомобіля позивача,

зафіксованих в протоколі огляду транспортного засобу і не оспореного відповідачем.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про те, що відповідач як володілець джерела підвищеної небезпеки повинен відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Висновки суду в цій частині грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а саме ст.ст. 1166, 1187 ЦК УРСР та ч.4 ст. 61 ЦПК України, відповідно до якої постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що при стягненні суми матеріальної шкоди з відповідача з урахуванням матеріального становища відповідача відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України, судом першої інстанції не в достатній мірі враховані матеріальне становище відповідача, а також фактичні обставини по справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом першої групи, без ніг, керує автомобілем, виданим йому як інваліду; отримує пенсію в розмірі 647 грн., яка є єдиним джерелом його існування. Крім того, із власноручних письмових пояснень ОСОБА_3, який керував автомобілем позивача в день ДТП, вбачається, що під'їжджаючи до перехрестя з вул. Чайковського, він рухався у правому ряду; приблизно за 60-70 м до світлофора перестроївся у лівий ряд, об'їжджаючи попередуїдуючий автобус, замітив, що на світлофорі включився зелений мігаючий сигнал, а потім - жовтий; він знизив швидкість і повільно зупинився перед „стоп"-лінією; після повної зупинки відчув удар у задню частину автомобіля. Таким чином, на думку апеляційного суду, ОСОБА_3 також в деякій мірі сприяв виникненню дорожньо-транспортній пригоді.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає за можливе зменшити суму матеріальної шкоди, спричиненої відповідачем і стягнути на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди 4 500 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.І п.5, 309 ч.І п.4, 314 ч.2 , 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Торезького міського-суду Донецької області від 4 жовтня 2006 року змінити.

Зменшити суму матеріальної шкоди, стягнутої судом першої інстанції з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 до 4 500 гривень,

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Судді: