Справа № 22-10484                                         Головуючий 1 інстанції Шиповича В.В.

Категорія                   26                              Доповідач Бондаренко Л.І.

УХВАЛА

Іменем України

2006р. грудня 12 дня. Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Пономарьової О.М. суддів Бабенко П.М., Бондаренко Л.І. при секретарі Баклановій Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 27 вересня 2006р.

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа державний нотаріус ОСОБА_3 про тлумачення заповіту і визнання права власності на вклад.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 27 вересня 2006р., яким позовні вимоги ОСОБА_2 до нього, третя особа державний нотаріус ОСОБА_3 про тлумачення заповіту і визнання права власності на вклад задоволені.

Визнано, що заповіт, складений 29 квітня 2003р. ОСОБА_4 на ім"я ОСОБА_1 та посвідчений державним нотаріусом не розповсюджуються на грошові кошти, що знаходяться у філії Горлівське міське відділення Відкритого акціонерного товариства „Державний Ощадний Банк на рахунок НОМЕР_1, НОМЕР_2 та компенсаційному рахунку НОМЕР_3 відкритих ОСОБА_4.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на грошові кошти, що знаходяться у філії Горлівське міське відділення Відкритого акціонерного товариства „Державний Ощадний Банк на рахунок НОМЕР_1, НОМЕР_2 та компенсаційному рахунку НОМЕР_3 відкритих ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1р.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, оскільки на час смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1р.    діяв Цивільний Кодекс

України у редакції 2003р., тому право на вклад входить до складу спадщини незалежно від розпорядження ним.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення- без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що у філії Горлівське міське відділення Відкритого акціонерного товариства „Державний Ощадний Банк" 11 грудня 1990р. розміщені грошові внески на ім"я ОСОБА_4 на рахунок НОМЕР_1, НОМЕР_2 та компенсаційному рахунку НОМЕР_3.

19 грудня 1990р. ОСОБА_4 на ім"я ОСОБА_2 складене заповідальне розпорядження на вказані рахунки, які розповсюджуються і на компенсаційний рахунок.

29 квітня 2003р. ОСОБА_4 складено заповіт на все належне їй майно на ім"я ОСОБА_1

Заповіт посвідчено державним нотаріусом ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1р. ОСОБА_4 померла.

Після смерті ОСОБА_4 відкрито спадкову справу 19 січня 2006р.

Сторони подали заяви про прийняття спадщини.

Суд з врахуванням конкретних обставин по справі - часу складання заповідального розпорядження, вимог матеріального права- ст.564 ЦК України у редакції 1963р., Інструкції про порядок здійснення державними ощадними касами СРСР операцій по вкладах населення від 3 жовтня 1980р., Інструкції про порядок здійснення установами Ощадного банку України операцій по вкладах фізичних осіб у національній валюті від 30 липня 1998р. правильно вирішив спір, визнаючи за ОСОБА_2 право власності на грошові кошти, що знаходяться у філії Горлівське міське відділення Відкритого акціонерного товариства „Державний Ощадний Банк на рахунок НОМЕР_1, НОМЕР_2 та компенсаційному рахунку НОМЕР_3 відкритих ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1р.

Доводи у скарзі про те, що час смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1р. діяв Цивільний Кодекс України у редакції 2003р., тому право на вклад входить у склад спадщини незалежно від розпорядження ним, а тому рішення суду є незаконним, не є переконливими.

У відповідності з вимогами ст.564 ЦК України у редакції 1963р. порядок розпорядження на випадок смерті вкладами в державних ошадних касах і Державного банку СРСР за спеціальними вказівками вкладників визначається статутами кредитних установ і виданими в установленому порядку правилами.

Якщо вкладник не зробив розпорядження ощадній касі або банку, то в разу смерті вкладника його вклад переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Відповідно до Інструкції про порядок здійснення державними ощадними касами СРСР операцій по вкладах населення від 3 жовтня 1980р. вкладник може в ощадній касі зробити заповідальне розпорядження по владу на осіб, яким заповідає свій вклад.

Суд, перевіряючи твердження відповідача про те, що згідно заповіту на його ім"я переходить у відповідності з вимогами ст. 1228 ЦК України право на вклад померлою, правильно прийшов до висновку, що волевиявлення ОСОБА_4 при складанні заповіту 29 квітня 2003р. полягало   в   тому, що вона бажала щоб після смерті вклад в Ощадбанку від 11 грудня 1990р. був успадкований ОСОБА_2 відповідно до заповідального розпорядження від 19 грудня 1990р., посилаючись на пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особі ОСОБА_3

Суд дав правову оцінку обставинам по справі, правильно застосував норму матеріального права- ст.564 ЦК України у редакції 1963р.

Посилання у скарзі на норму статті 1228 ЦК України у редакції 2003р., оскільки порядок спадкування вкладів було змінено із введенням в дію нового Цивільного Кодексу України з 1 січня 2004р., не є підставою для скасування рішення та відмови в задоволенні позовних вимог. При житті ОСОБА_4. розпорядилась своїм вкладом, заповідальне розпорядження не змінювала і не відмінювала.

Рішення суду відповідає нормам матеріального, процесуального права, підстав для скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307- 308,315 ЦПК України, апеляцій суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 27 вересня 2006р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга подається до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу проголошення ухвали апеляційного суду.

Головуючий

Судді: