Справа № 22-9430/06 Категорія 13
Головуючий у 1 інстанції Юрко І.В. Доповідач Соломаха Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006р. м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Зубової Л.М.
суддів Соломахи Л.І., Осипчук О.В.
при секретарі Андрусішиній М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинком та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним з апеляційною скаргою позивача за основним позовом ОСОБА_1 на рішення Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 09 червня 2006р., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 09 червня 2006р. ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинком. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним задоволено. Договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про дарування жилого будинку АДРЕСА_1, посвідчений 27 серпня 2004р. приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, визнано недійсним.
З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто судові витрати у сумі 1525грн., а саме, витрати по сплаті судового збору у сумі 61грн., витрати на юридичну допомогу у сумі 350грн., витрати на судову експертизу у сумі 1114грн.
В апеляційній скарзі позивач за основним позовом ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та передати справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній інстанції позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала.
Відповідачі за основним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їх представник - адвокат ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_6, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав:
При розгляді справи суд першої інстанції,встановив, що 27 серпня 2004р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування будинку АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_7 на підставі ухвали суду від 21 вересня 1998р. та був зареєстрований на її ім'я БТІ м.Макіївки 13 жовтня 1998р. Договір дарування був посвідчений приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1р. ОСОБА_7 померла, причиною її смерті стало злоякісне новоутворення правої молочної залози.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що в момент укладення договору дарування 27 серпня 2004р. даруватель ОСОБА_7 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, тобто її волевиявлення в зв'язку із тяжкою хворобою не було вільним.
Відмовляючи позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні будинком АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що в зв'язку із визнанням договору дарування недійсним, підстав для задоволення її позову не має.
Апеляційний суд вважає, що з висновками суду першої інстанції погодитися не можливо, бо до них суд дійшов передчасно внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978р. №3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" при вирішенні питання про визнання угоди недійсною судові необхідно враховувати таке: є) визнання угоди недійсною може мати місце і після смерті громадянина, який був її учасником. Такі вимоги можуть бути заявлені другою стороною, спадкоємцями померлого, іншими заінтересованими особами та прокурором.
Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, який є сином померлої ОСОБА_7, є її спадкоємцем першої черги за законом та укладенням договору дарування порушені його права на спадкування. Але зазначену обставину суд належним чином не перевірив.
З матеріалів справи вбачається, що 21 липня 2004р. ОСОБА_7 склала заповіт, згідно якого все своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також все те, на що вона буде мати право, вона заповіла ОСОБА_8 (а.с.94). Згідно витягу з Єдиного реєстру заповітів, який зроблений 08 лютого 2005р., зазначений заповіт є діючим (а.с.90-91).
Проте, розглядаючи справу, суд першої інстанції не притягнув ОСОБА_8, який після смерті ОСОБА_7 є її спадкоємцем за заповітом, до участі у справі, не з'ясував чи прийняв він спадщину після смерті ОСОБА_7, чи має він як спадкоємець будь-які претензії до ОСОБА_1 стосовно договору дарування. Тобто
2
3
визнавши договір дарування недійсним, суд фактично вирішив питання про права та обов'язкі осіб, а саме, спадкоємця ОСОБА_8, який не брав участі у розгляді справи.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що позов про усунення перешкод у користуванні будинком ОСОБА_1 заявляла не тільки до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, але й до ОСОБА_3 Зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним був заявлений не тільки ОСОБА_2, але й ОСОБА_3, який також є сином померлої ОСОБА_7
З матеріалів справи встановлено, що під час розгляду справи судом ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2р. помер (а.с.72).
Відповідно до ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до ст.205 ЦПК України якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.
Проте в зв'язку із смертю ОСОБА_3, який є одним із відповідачів за основним позовом і одним з позивачів за зустрічним позовом, суд першої інстанції не вирішив питання чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, чи є підстави для залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_3 (має дружину ОСОБА_9 та неповнолітнього сина ОСОБА_10) чи відповідно до ст.205 ЦПК України провадження по справі відносно нього слід закрити.
Внаслідок зазначеного позовні вимоги померлого ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним судом фактично не вирішені, так як не вирішені і вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні будинком.
Відповідно до частини 1 ст.311 ЦПК України якщо: 4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі; 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.307, ст.311, ст.314, ст.315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 09 червня 2006р. скасувати, справу направити на новий розгляд до Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: