АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-948/11 Головуючий у 1-й інстанції Яценко В.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року м. Полтава

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі :

головуючого - АНТОНОВА В.М.

суддів - МАРТЄВА С.Ю., ЧІЧІЛЯ В.А.

при секретарі - РЕНКЕВИЧ М.Д.

розглянула провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 грудня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача Апеляційного суду,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Просив суд розділити спільно нажите майно, що спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на ? частину легкового автомобіля « Volkswagen Polo», 2007 року випуску, днз ВІ 9632 АО.

Визнано за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на ? частину легкового автомобіля « Volkswagen Polo», 2007 року випуску, днз ВІ 9632 АО.

Визнано за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на ? частину приміщення магазину промислових товарів «Теремок» по вул. Радянській, 37-а в м. Лубни Полтавської області.

Визнано за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на ? частину приміщення магазину промислових товарів «Теремок» по вул. Радянській, 37-а в м. Лубни Полтавської області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У апеляційній скарзі порушене питання про скасування рішення з підстав порушення місцевим судом норм матеріального права.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі змінити рішення суду першої інстанції, якщо суд невірно застосував норми матеріального або процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 23 листопада 1991 року зареєстрували  шлюбу  відділі РАЦС м. Лубни Полтавської області, актова запис № 577, який 09 вересня 2010 року було  розірвано.

Під час шлюбу за спільні сімейні кошти позивач з відповідачкою придбали та спільно побудували рухоме й нерухоме майно, в тому числі відповідно придбали легковий автомобіль «Volkswagen Polo,2007 р.в., днз ВІ 9632 АО за 85 800 грн., та побудували ? частину приміщення магазину промислових товарів «Теремок» по вул. Радянській, 37-а в м. Лубни Полтавської області. Інвентаризаційна вартість всієї будівлі складає 378 930 грн., право власності було оформлено в 2006 році. Власником іншої  1/2 частини приміщення магазину промислових товарів є ОСОБА_4  

Приміщення магазину та автомобіль були зареєстровані за ОСОБА_2, а спільно збудований житловий будинок з господарськими будівлями по ОСОБА_5, 34 в м. Лубни за позивачем ОСОБА_3

Відповідно  ст.. 70 СК України в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників  у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше  не встановлено домовленістю між ними або законом.  

З наведеного вбачається, що місцевий суд прийшов до вірного висновку про розподіл спільного майна подружжя, а саме легкового автомобілю «Volkswagen Polo»,2007 р.в., днз ВІ 9632 АО.

Проте, відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є фізичною особою – підприємцем, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серія ВО1 № 678958, виданого 27.08.1993 року.

В апеляційній скарзі апелянт зокрема наголошує, що вона займається підприємницькою діяльністю, та згідно рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14.06.2006 року є власником ? частини приміщення зазначеного магазину.

Крім того, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ПП ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,0351 га по вул. Радянській, 37-а з цільовим призначенням – землі комерційного використання.

З наведеного слідує, що приміщення магазину промислових товарів «Теремок» по вул. Радянській, 37-а в м. Лубни Полтавської області не може бути об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Тому, позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права спільної часткової власності на ? частину приміщення магазину промислових товарів «Теремок» по вул. Радянській, 37-а в м. Лубни Полтавської області є безпідставними.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 п.4, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 грудня 2010 року скасувати в частині визнання за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на ? частину приміщення магазину промислових товарів «Теремок» по вул. Радянській, 37-а в м. Лубни Полтавської області.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання права спільної часткової власності на ? частину приміщення магазину промислових товарів «Теремок» по вул. Радянській, 37-а в м. Лубни Полтавської області за безпідставністю.

В решті рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 грудня 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий у справі: підпис

Судді : підписи

З оригіналом згідно: