Справа № 22- 10396-2006                                     Головуюча у 1 інстанції Полякова С.А.

Категорія 5                                                                                   Доповідач: Молчанов С.І.

УХВАЛА Іменем України 2006 року   грудня " 11 "   дня Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого Стельмах Н.С. Судців: Молчанова С.І. Звягінцевой О.М. при секретарі Андрусь B.C.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Єнакієвського міського суду Донецької області від 25.09.2006 року.

Заслухавши доповідача , пояснення представника відповідача адвоката ОСОБА_3, яка просила скасувати рішення суду, як таке, що ухвалено з порушенням вимог матеріального і процесуального права, пояснення позивача і його представника адвоката ОСОБА_4, які просили залишити рішення суду без змін, перевіривши доводи скарги по матеріалам справи

ВСТАНОВИВ

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення Єнакіївського міського суду від 25.09.2006 року, яким позовні вимоги задоволено частково, суд розділив майно між подружжям, визнав право власності по 1\2 частині за кожним на квартиру, що розташована у АДРЕСА_1.

Доводи скарги зводяться до того, що суд ухвалив рішення у частині розподілу квартири з порушенням вимог матеріального і процесуального права, висновки суду про обгрунтованість вимог позивача про право власності на частку квартири зроблено усупереч фактичним обставинам справи, квартира куплена у час шлюбних відносин, але за гроші, які відповідачці подарував її батько ОСОБА_5, про що є письмові докази, пояснення свідків, що суд не прийняв до уваги, рішення суду ухвалено передчасно, просила рішення суду скасувати, відмовити позивачу у задоволені його вимог про розподіл квартири.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя. Зазначав, що з відповідачкою уклали шлюб 10.12.2005 року, за період сумісного життя, та за спільні кошти придбали майно: посуд, меблі, килими, квартиру по АДРЕСА_1, інше майно на 63032 гривні. Він має право на 1\2 частину майна. Бажає отримати у натурі частину майна, 1\2 частини квартири.

Рішенням Єнакієвського міського суду від 25.09.2006 року позовні вимоги задоволено частково. Розподілено майно між подружжям, за кожним з них визнано право власності на 1\2 частину квартири.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, рішення суду не підлягає скасуванню з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 60 ч. 2 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу є суб,єктом сумісної власності подружжя, Суд розглянув справу на підставі доказів, що сторони надали суду.

Суд встановив, що сторони проживали у зареєстрованому шлюбі з грудня 2005 року по лютий 2006 року. Суд встановив перелік майна подружжя, яке є сумісною власністю подружжя, розподілив майно між сторонами, з чим сторони погодилися.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторони повина довести ті обставиин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Висновок суду про задоволення вимог позивача про право власності на 1\2 частини квартири зроблено на підставі доказів, що сторони надали суду.

Суд встановив, що у період шлюбу сторони купили вказану квартиру, оформили угоду на ім,я дружини, користувалися квартирою, там знаходяться речі подружжя, їх спільне майно. Відповідачка пояснила, що квартиру вона купила за гроші, які її батько їй подарував, але договору дарування грошей суду не надали, пояснення батьків відповідачки, свідків про те, що гроші на квартиру дочці передав її батько, суд оцінив у сукупності з іншими доказами по справі. При цьому суд обгрунтовано зазначив, що майно, яке подружжя придбало за час шлюбу є спільним майном, а гроші, які передаються для купівлі майна сім,ї є такими, які передаються сім,ї, а не одному з подружжя.

Суд задовольнив позов, визнав за позивачем право власності на 1\2 частину квартири, з урахуванням того, що відповідачка не надала суду відповідних доказів про те, що квартира купувалася лише їй, та не за гроші подружжя.

При таких обставинах, суд прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Постановлене у справі рішення є законним і обгрунтованим. Підстав для задоволення скарги не вбачається.

Керуючись ч 1 п.1 ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Єнакієвського міського суду від 25.09.2006 року залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення. 

Судді: