Справа № 22-11071/2006                               Головуючий у 1 інстанції Кутья С.Д.

Категорія 40                                                    Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2006 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Андрусь B.C. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП „Артемівськкомунспецтранс" про спонукання до реального виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення моральної і матеріальної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі позивачка оспорює обгрунтованість рішення суду, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, і ставить питання про його скасування і ухвалення нового про задоволення позову за неповним з'ясуванням судом орбставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права та тому, що вважає, що рішення суперечить вимогам закону.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача представник за довіреністю Заікін В.М. заперечував проти доводів скарги, просив про її відхилення та залишення без зміни судового рішення.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

15.08.2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що працювала на підприємстві, після її звільнення рішенням Артемівського міськрайонного суду від 9.06.2005р. її було негайно поновлено на роботі на посаді робочої звалища 9.06.2005р. Наказом НОМЕР_1 від 10.06.2005р. був скасований наказ НОМЕР_2 про її звільнення. Наказом НОМЕР_3 з 14.06.2005р. до 10.08.2005р. їй були надані дві щорічних відпустки за 2 роки.

11.08.2005р. її не допустили до роботи, вимагаючи від неї згоди на переведення на іншу роботу-прибиральницею приміщень, але згоди вона не дала, про що був складений акт. Вона вийшла на свою роботу -робітницею ПТПВ, крім того, просила уточнити її графік роботи та обов'язки, створити на її робочому місці нешкідливі та безпечні умови праці, надавши їй вагончик. Вона змушена були сидіти 2 дні 11 та 12 серпня 2005р. у відкритому полі та реєструвати автомобілі, хоча відповідач не надав їй журналу їх обліку та квитків для продажу на вивіз сміття. Через ненадання саме її роботи вона захворіла, перенесла моральні страждання у розмірі 2000 грн.

Тому просила ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача виконати судове рішення від 9.06.2005р. у частині реального поновлення її на роботі на посаді робочої звалища та стягнути з відповідача на на її користь у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. (а.с. 3).

30.03.2006р. ОСОБА_1 звернулась до суду з додатковим позовом, в якому просила ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь понесені нею витрати на придбання ліків через неодноразове амбулаторне та стаціонарне лікування в сумі 281 грн. (а.с. 17).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької обасті від 19 жовтня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,' що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Всупереч доводів скарги суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, встановленим фактам і доказам надав належну правову оцінку, застосувавши матеріальний закон, правильно вирішив спір. Висновки суду відповідають обставинам справи.

Апеляційний суд вважає, що позивачем не надано доказів у обгрунтування позовних вимог щодо спонукання відповідача до реального виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення моральної і матеріальної шкоди

При розгляді цієї справи судом першої інстанції було встановлено, що дійсно згідно з рішенням Артемівського міськрайонного суду від 9.06.2005р. позивачка була поновлена на роботі на КП „Артемівськкомунспецтранс" на посаді робочої звалища (а.с. 4).

На підставі цього судового рішення відповідачем був виданий наказ НОМЕР_1 від 10.06.2005р. про скасування наказу НОМЕР_2 від 14.02.2005р. про звільнення позивачки з роботи за скороченням штату, в її трудовій книжці був зроблений відповідний запис (а.с.6, 21).

Зазначене свідчить про негайне виконання відповідачем судового рішення про поновлення позивачки на роботі.

З 14.06.2005р. до 10.08.2005р. ОСОБА_1 перебувала в щорічній відпустці за цією посадою, їй було нараховані відпускні за цією посадою, цього на заперечувала в суді і сама позивачка.

Тому доводи скарги про те, що відповідачем взагалі не виконано судове рішення про її поновлення на роботі на колишній посаді, апеляційний суд вважає неспроможним.

Судом також встановлено, що наказом НОМЕР_4 від 23.01.2006р. ОСОБА_1 звільнено 23.01.2006р. з роботи у зв'язку із скороченням штату -за п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 23).

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2006 року позивачці відмовлено в задоволенні позову до відповідача про поновлення на роботі, стягнення среднього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог (а.с. 122-124).

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності підстав для зобов'язання відповідача виконати судове рішення від 9.06.2005р. в частині реального поновлення на роботі ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаним судовим рішенням апеляційного суду від 19.09.2006р. встановлено, що посада робочої звалища не була внесена до штатного розкладу відповідачем від 15.04.2005р., 1.10.2005р. та 3.01.2006р., 11 серпня 2005 року позивачці була запропонована посада прибиральниці виробничих приміщень, але вона від неї відмовилась, про що був складений акт (а.с. 5).

Всупереч доводів скарги згідно з посадовою інструкцією від 10.06.2005р. в посадові обов'язки ОСОБА_1 не входила реєстрація автомашин, які привозять сміття на звалище, та продаж квитків на вивіз сміття приватними особами, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності підстав для надання їй журналу реєстрації та квитків.

В суді позивачкою не доведено порушення відповідачем на її робочому місці безпечних умов праці, у т.ч, і за 2 дні її роботи 11 та 12 серпня 2005р., а також не доведено факт зв'язку її захворювань з небезпечними та шкідливими умовами праці, тому апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позову в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення вартості ліків відповідає обставинам справи.

Доводи скарги апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не спростовують правових висновків суду.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Судді: