Справа № 1-180/11

Провадження № 1/369/60/15

В И Р О К

іменем України

11.11.2011 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурбели Ю.С.

за участю секретарів Євтушок Ю.О., Шереметьєвої Т.В., Солдатенко В.С.,

прокурорів Балійчука Р.І., Юркової Ю.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_7 Джумабаєвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Туркменської РСР, який є особою без громадянства та без постійного місця проживання, має неповну середню освіту, не працює, неодружений, тимчасово проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий 19.10.2001 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі, 09.01.2002 року Судовою колегією по кримінальним справам Апеляційного суду Вінницької обл. склад злочину перекваліфікований на ч. 2 ст. 142 КК України в редакції 1960 року, звільнений 01.08.2006 року по відбуттю строку покарання; 19.11.2007 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької обл. за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 304, 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі та 21.12.2009 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання 6 місяців 27 днів, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 297, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, який має середню спеціальну освіту, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який в силу ст. 89 КК України вважається не судимим, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 297, ч. 3 ст. 185, ст. 198 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_9, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_10, українець, громадянин України, має середню технічну освіту, офіційно непрацює, раніше не судимий, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 198, ч.1 ст. 396 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_12, яка має середню спеціальну освіту, непрацює, не одружена, раніше не судима, зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_13, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 198, ч.1 ст. 396 КК України;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_15, яка має середню освіту, непрацює, не одружена, в силу ст. 89 КК України вважається раніше несудимою, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_16, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_17, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 396 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення розбійного нападу та інших корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену судимістьза вчинення цих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив ряд умисних злочинів за наступних обставин.

13.08.2010 р. близько 21:00 год. ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_8, діючи з корисливих спонукань, маючи умисел на таємне викрадення металевих виробів з території кладовища с. Тарасівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл., скориставшись темною порою доби та відсутністю сторонніх осіб, які б могли би викрити їх у скоєнні злочину, проникли через відчинені в’їзні ворота на огороджену парканом територію кладовища с. Тарасівка, звідки таємно викрали два металеві швелери довжиною по 3 м., загальною вагою 100 кг, належні ОСОБА_2, з якими з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_2 матеріального збитку на суму 200 грн.

15.08.2010 р., близько 02:00 год. ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_11, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись нічною порою доби та відсутністю охорони, проникли через незачинені в’їзні ворота на огороджену парканом територію, ТОВ «НВО Київбурмаш» в с. Тарасівка по вул. Шевченка, 180, звідки таємно викрали чотири НПВХ труби діаметром 125 мм та довжиною 5 м. кожна, загальною вартістю 1400 грн., з якими з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим завдали їх власнику ОСОБА_3, матеріального збитку на вказану суму.

17.08.2010 р. близько 01:00 год. ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись нічною порою доби та відсутністю охорони, проникли через незачинені в’їзні ворота на огороджену парканом територію ТОВ «НВО Київбурмаш» в с. Тарасівка по вул. Шевченка, 180, звідки повторно таємно викрали шість НПВХ труб діаметром 125 мм та довжиною 5 м. кожна, загальною вартістю 2100 грн., з якими з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим завдали їх власнику ОСОБА_3, матеріального збитку на вказану суму.

18.08.2010 р. близько 21:00 год. ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме металевих виробів з території кладовища с. Тарасівка, скориставшись темною порою доби та відсутністю поряд сторонніх осіб, проникли через відчинені в’їзні ворота на огороджену парканом територію кладовища в с. Тарасівка, звідки таємно викрали чотири металеві труби діаметром 2" довжиною 1,2 м., дві металеві труби діаметром 1,5" довжиною 2 м. та арматуру довжиною 2,5 м., загальною вагою близько 70 кг, належні ОСОБА_2Іпісля чого з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму.

Наприкінці серпня 2010 року, близько 21:00 год. ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме металевих виробів з території кладовища с. Тарасівка, скориставшись темною порою доби та відсутністю поряд сторонніх осіб, які б могли би викрити їх у скоєнні злочину, проникли через відчинені в’їзні ворота на огороджену парканом територію кладовища с. Тарасівка, звідки таємно викрали три металеві каркаси з кутками розміром 1,5х3,5 м., загальною вагою близько 80 кг, належні ОСОБА_2, з якими з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму

Наприкінці серпня 2010 року близько 06:00 год. ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи на березі ставка в с. Тарасівка, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись ранковою порою доби та відсутністю поряд сторонніх осіб, з корисливих мотивів таємно викрав велосипед марки «Аіст» вартістю 170 грн. 20 коп., що знаходився біля будинку охорони на березі Тарасівського ставка, з яким з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши таким чином ОСОБА_12 матеріального збитку на вказану суму.

У вересні 2010 року близько 21:00 год. ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме металевих виробів з території кладовища с. Тарасівка, скориставшись темною порою доби та відсутністю поряд сторонніх осіб, які б могли би викрити їх у скоєнні злочину, проникли через відчинені в’їзні ворота на огороджену парканом територію кладовища с. Тарасівка, звідки таємно викрали дві частини металевих воріт розміром близько 1,5х1,5 м. та дві частини металевої оградки розміром 1х2,5 м., загальною вагою близько 50 кг, належні ОСОБА_2, з якими з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму.

У вересні 2010 року, близько 21:00 год. ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме металевих виробів з території кладовища с. Тарасівка, скориставшись темною порою доби та відсутністю поряд сторонніх осіб, проникли через відчинені в’їзні ворота на огороджену парканом територію кладовища с. Тарасівка, звідки таємно викрали металевий столик з двома металевими опорами, загальною вагою близько 20 кг та вартістю 270 грн., належні ОСОБА_2, з яким з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму.

Крім цього, 14.10.2010 року близько 02:00 год. ОСОБА_7, будучи в стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи на проїжджій частині вул. Ватутіна с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської обл., маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням фізичної сили, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, що виразилося у нанесенні удару металевою палицею по потилиці ОСОБА_1, відкрито викрав його мобільний телефон марки Sony Ericsson P-1i, ІМЕІ: 357 033 01 – 795 393 – 6, SIM-картка: 096-667-67-87, вартістю 900 грн., після чого з місця скоєння злочину з викраденим зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_1 матеріального збитку на суму 900 грн.

Крім цього, наприкінці серпня 2010 року (точна дата невстановлена) ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, близько 06:00 год. отримав від ОСОБА_7 викрадений ним же того ж ранку з території пляжу ставка с. Тарасівка велосипед марки Аіст, належний ОСОБА_12, та, намагався його збути громадянам на території с. Тарасівка, після чого ОСОБА_9, за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_7, отримавши від ОСОБА_8 та ОСОБА_7, викрадений велосипед марки «Аіст», усвідомлюючи при цьому, що даний велосипед здобутий злочинним шляхоі, незаконно збув вказаний викрадений велосипед в с. Тарасівка по вул. Гоголя, 1, мешканцю даного будинку ОСОБА_13

13.08.2010 року близько 21:30 год. ОСОБА_9, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, отримав в с. Тарасівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. від ОСОБА_7 і ОСОБА_8 два металеві швелери довжиною по 3 м., загальною вагою близько 100 кг, які були викрадені того ж вечора останніми з території кладовищі с. Тарасівка, після чого усвідомлюючи, що вказані предмети являються викраденими, збув їх того ж вечора як металобрухт ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_18, в с. Тарасівка по вул. Комарова, 4.

Крім цього, 18.08.2010 року близько 21:30 год. ОСОБА_9 отримав в с. Тарасівка, від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 чотири металеві труби діаметром 2" довжиною 1,2 м., дві металеві труби діаметром 1,5" довжиною 2 м. та арматуру довжиною 2,5 м., загальною вагою близько 70 кг, які були викрадені того ж вечора останніми на кладовищі с. Тарасівка, після чого усвідомлюючи, що вказані предмети являються викраденими, збув їх того ж вечора як металобрухт ОСОБА_14 в с. Тарасівка по вул. Комарова, 4.

Крім цього, наприкінці серпня 2010 року близько 21:30 год. ОСОБА_9 отримав в с. Тарасівка, від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 три металеві каркаси з кутками розміром 1,5х3,5 м., загальною вагою близько 80 кг, які були викрадені того ж вечора останніми на кладовищі с. Тарасівка, після чого усвідомлюючи, що вказані предмети являються викраденими, збув їх того ж вечора як металобрухт ОСОБА_14 в с. Тарасівка по вул. Комарова, 4.

Крім цього, у вересні 2010 року близько 21:30 год. ОСОБА_9, отримав в с. Тарасівка від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дві частини металевих воріт розміром близько 1,5х1,5 м. та дві частини металевої огранки розміром 1х2,5 м., загальною вагою близько 50 кг, які були викрадені того ж вечора останніми на кладовищі с. Тарасівка та усвідомлюючи, що вказані предмети являються викраденими, збув їх того ж вечора як металобрухт ОСОБА_14 в с. Тарасівка по вул. Комарова, 4.

Крім цього, ОСОБА_9, достовірно знаючи про вчинення ОСОБА_7 14.10.2010 р. по вул. Ватутіна в с. Тарасівка, нападу, вчиненого на ОСОБА_1, під час якого той відкрито заволодів мобільним телефоном марки Sony Ericsson P-1i, ІМЕІ: 357 033 01 – 795 393 – 6, усвідомлюючи, що той скоїв тяжкий злочин до правоохоронних органів в подальшому про скоєний злочин не повідомив, умисно приховавши тяжкий злочин.

Крім цього, 14.10.2010 року близько 10:00 год. ОСОБА_9 в м. Києві на території ринку «Радіолюбитель», що по вул. Ушинського, 1, незаконно отримав від ОСОБА_7 викрадений останнім 14.10.2010 року по вул. Ватутіна в с. Тарасівка у ОСОБА_1 мобільний телефон марки Sony Ericsson P-1i, ІМЕІ: 357 033 01 – 795 393 – 6, та, усвідомлюючи, що вказаний предмет являється викраденим, намагався незаконно збути його громадянам на території ринку «Радіолюбитель» в м. Києві по вул. Ушинського, 1, під час чого був затриманий працівниками міліції.

15.08.2010 р.близько 06:00 год. ОСОБА_10, перебуваючи за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_19, отримала від ОСОБА_9, з метою подальшого заздалегідь необіцяного незаконного збуту викрадені чотири НПВХ труби діаметром 125 мм, довжиною 5 м кожна, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що вони являються викраденими 15.08.2010 року з території складів по вул. Шевченка, 180, в с. Тарасівка, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_11, після чого спільно з ОСОБА_9 підшукала та незаконно збула викрадене 15.08.2010 року близько 15:00 год. за 150 грн. ОСОБА_16 по місцю свого проживання за вказаною адресою.

Крім цього, ОСОБА_10, достовірно знаючи про скоєння ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 15.08.2010 року крадіжки 4 НПВХ труб діаметром 125 мм, довжиною 5 м., загальною вартістю 1400 грн. з території складів по вул. Шевченка, 180, с. Тарасівка, та усвідомлюючи, що вони скоїли тяжкий злочин, до правоохоронних органів в подальшому про скоєний тяжкий злочин не повідомила і умисно приховала тяжкий злочин.

Крім цього, 17.08.2010 року близько 06:00 год. ОСОБА_10, перебуваючи за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_19, безоплатно отримала від ОСОБА_9, викрадені шість НПВХ труб діаметром 125 мм, довжиною 5 м кожна, загальною вартістю 2100 грн., достовірно знаючи що їх напередодні 17.08.2010 року близько 01:00 год. з території складів по вул. Шевченка, 180, в с. Тарасівка, таємно викрали за попередньою змовою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, після чого самостійно підшукала та збула викрадене майно 17.08.2010 року близько 07:00 год. за 200 грн. знайомому ОСОБА_16 по місцю свого проживання за вказаною адресою.

Крім цього, ОСОБА_10, достовірно знаючи про викрадення ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 17.08.2010 року близько 01:00 год. крадіжки 6 НПВХ труб діаметром 125 мм, довжиною 5 м., з території складів по вул. Шевченка, 180, с. Тарасівка, та усвідомлюючи, що вони скоїли тяжкий злочин, до правоохоронних органів про тяжкий злочин не повідомила, тобто умисно приховала тяжкий злочин.

ОСОБА_11, достовірно знаючи про скоєння ОСОБА_7 14.10.2010 року близько 02:00 год. в с. Тарасівка по вул. Ватутіна, нападу, вчиненого на ОСОБА_1, під час якого той відкрито заволодів мобільним телефоном марки Sony Ericsson P-1i, ІМЕІ: 357 033 01 – 795 393 – 6, та усвідомлюючи, що той скоїв тяжкий злочин до правоохоронних органів про тяжкий злочин не повідомила, тобто умисно приховала тяжкий злочин.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 винними себе у вчиненні інкримінованих їм злочинів визнали частково, підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 винними себе у вчиненні інкримінованих їм злочинів визнали повністю і дали суду, показання, які за змістом аналогічні вищенаведеному.

Винність підсудних у вчиненні злочинів підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, вчинення підсудними крадіжок металевих виробів з території кладовища с. Тарасівка та незаконне отримання, зберігання і збут викраденого підтверджуються:

- дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 308, 306 КПК України показаннями потерпілого ОСОБА_2, який під час проведення досудового слідства по справі показав, що з 1998 року являється відповідальним по кладовищу с. Тарасівка і в його функції входить благоустрій території та догляд за порядком на кладовищі. 14.08.2010 він побачив, що від приміщення ритуального будинку викрадені два металеві швелери вагою близько 100 кг. Від мешканців села дізнався, що бачили напередодні трьох чоловіків, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_20 спільно з ОСОБА_10 та які виносили ці швелери до пункту прийому металобрухту по вул. Комарова, 4, в с. Тарасівка. Швелери належали особисто йому. 19.08.2010 року він знову виявив, що біля ритуального будинку відсутні належні йому металеві труби в кількості 4 шт., металева арматура довжиною близько 2,5 м. Загальна вага викраденого становила близько 70 кг. В кінці серпня 2010 року він знову виявив, що викрадені три варені металеві каркаси на теплицю з кутками загальною вагою близько 80 кг. Дані каркаси належали йому. В середині вересня 2010 він виявив, що від ритуального будинку викрадені дві половини металевих воріт, які являли собою приварені один до одного вертикальні металеві прути з двома хрестами та дві частини металевої оградки по 1х2,5 м. Загальна вага викраденого становила близько 50 кг. На початку жовтня 2010 року він знову виявив, що від ритуального будинку викрадений металевий столик зі столешницею з двома металевими опорами загальною вагою близько 20 кг. Також з могил Рижук і ОСОБА_17, які знаходяться на відстані 30 м. від ритуального будинку були викрадені частини металевих оградок. Йому відомо, то дані крадіжки були скоєні ОСОБА_10 та трьома чоловіками, які проживали з нею, а викрадене вони здавали як металобрухт в с. Тарасівка по вул. Комарова, 4 (а.с. 195-196 т.1);

- дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_14, який під час проведення досудового слідства по справі показав, що в серпні 2010 року він проводив будівельні роботи за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_21, а саме бетонував майданчик на подвір’ї. Йому для укріплення бетону потрібні були бувші у використанні металеві вироби. У серпні-вересні 2010 року до нього проживання неодноразово приходив наглядно знайомий будівельник та мешканець вул. Братів Щеглів с. Тарасівка по імені ОСОБА_2, який пропонував придбати у нього різні металеві вироби, серед яких були два швелери, труби, арматура, старий паркан тощо. Зі слів ОСОБА_2, вказані вироби він отримував на об’єктах будівництва, де працював. Після цього він дані вироби незначний час зберігав на подвір’ї та на початку вересня забетонував у майданчик та прилягаючі до будинку доріжки. Про факти вказаних крадіжок дізнався аж наприкінці жовтня 2010 року від працівників міліції, які його опитували з даного приводу (а.с. 202 т.1)

- дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_18, яка під час проведення досудового слідства по справі показала, що в середині серпня 2010 року вона у своєму подвір’ї в с. Тарасівка проводила будівельні роботи, бетонувала частину дороги біля будинку. До неї на подвір’я прийшов наглядно знайомий громадянин на ім’я ОСОБА_8. і запитав у неї чи не потрібні їй металеві стовпчики, вона а повідомила, що їй звичайно потрібні для укріплення бетонного фундаменту. Після цього він продав їй металевий предмет за 20 грн. Цей предмет циліндричної форми, зовні був схожий на столик без кришки. Розмір труби приблизно 1,5 м. Під час розмови з ОСОБА_8, той повідомив, що даний металевий предмет був частиною столу, який знаходився у нього на подвір’ї та слугував як стіл, який він розібрав (а.с. 200 т.1);

- даними з протоколів огляду місця події від 19.10.2010 року, 23.10.2010 року, 24.10.2010 року, відповідно до яких оглядалася територія кладовища с. Тарасівка, де були викрадені металеві вироби (а.с. 112-116 т.1, 172-173 т.1, 186-187 т.1)

- даними з протоколів явок з повинною ОСОБА_8 від 23.10.2010 року, згідно яких він добровільно зізнається у вчиненні крадіжок металевих виробів з території кладовища с. Тарасівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. (а.с. 175 т.1, 189 т.1)

- даними з протоколу явки з повинною ОСОБА_9, згідно якої він добровільно зізнається у вчиненні крадіжки спільно з ОСОБА_7 в серпні 2010 року металевих оградок з території кладовища с. Тарасівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. (а.с. 118 т.1)

- даними з довідки ТОВ «Укр-втор-пром» № 69 від 26.10.2010 року, відповідно до якої вартість 1 кг. чорного металу станом на серпень 2010 року становила 2 грн. (а.с. 193 т.1)

- даними з прейскуранту цін на ритуальну продукцію СПД ОСОБА_19 від 19.10.2010 року, відповідно до якого вартість столу 1,0*0,5 м., виготовленого з листового металу 1,5 мм. та труби 40*25, становить 270 грн. (а.с. 121, 178 т.1)

- даними з протоколів: відтворення обставин та обстановки події від 25.11.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 добровільно вказав місця скоєння крадіжок та незаконного зберігання і збуту викраденого (а.с. 219-224 т.1); відтворення обставин та обстановки події від 10.12.2010 року, згідно якого ОСОБА_8 добровільно вказав місця скоєння крадіжок та незаконного зберігання і збуту викраденого (а.с. 28-32 т.2); відтворення обставин та обстановки події від 18.12.2010 року, згідно якого ОСОБА_9 добровільно вказав місця скоєння крадіжок та незаконного зберігання і збуту викраденого (а.с. 68-75 т.2).

Крадіжки майна ОСОБА_3, незаконне отримання, зберігання та збут викраденого, а також приховування вказаних тяжких злочинів пдтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав. що ТОВ «НВО Київбурмаш» орендувало складські приміщення де зберігалися НПВХ матеріали в с. Тарасівка, по вул. Шевченка, 180. 13.08.2010 року він за власний кошт придбав для власного користування 40 НПВХ труб загальною довжиною 200 м. за 14 000 грн., які розмістив на тимчасове зберігання на території орендованих складів 15.08.2010 року він виявив, що звідти було викрадено 4 НПВХ труби загальною вартістю 1400 грн. 17.08.2010 року близько 01:00 год. йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_20, який повідомив, що бачив на території складів невідомих осіб, які викрали труби. Коли він зранку приїхав до складів, то виявив, що викрадено ще 6 НПВХ труб загальною вартістю 2100 грн. 20.10.2010 року йому зщ цього приводу зателефонували працівники Києво-Святошинського райвідділу міліції. В подальшому мешканець с. Тарасівка ОСОБА_16, в якого знаходилися викрадені труби у використанні, в повному розмірі відшкодував йому завдані матеріальні збитки, про що написав відповідну розписку (а.с. 96-97 т.1);

- дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_16, який під час проведення досудового слідства по справі показав, що 27.08.2010 року до нього прийшла жінка на ім’я ОСОБА_10, яка проживає в с. Тарасівка, і запропонувала за низьку ціну придбати у неї пластикові труби, Він на своєму автомобілі разом з ОСОБА_10 поїхав до неї додому, де вона показала йому труби. Вказані труби дійсно були пластикові синього кольору та лежали на подвір’ї біля будинку. Він сказав, що забере труби та поїхав додому. Жанна разом з невідомим чоловіком принесла йому додому вище вказані труби, за які він з ними розрахувався. 01.09.2010 року до нього знову прийшла ОСОБА_10 та запропонувала придбати у неї труби. Він погодився, поїхав до ОСОБА_10 додому, де забрав труби (а.с. 99-100 т.1);

- даними з протоколу огляду місця події від 20.10.2010 року, відповідно до якого оглянута територія складських приміщень в с. Тарасівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Шевченка, 180, де НПВХ труб не виявлено (а.с. 70-73 т.1);

- даними з видаткової накладної № БЗ-0000901 від 13.08.2010 року, згідно якої ОСОБА_3 придбав 13.08.2010 року у ЗАТ «Броварський завод пластмас» 200 погонних метрів НПВХ труб Р 113*5,0 (У) L=5 м. з різьбою Т3 синього кольору за 14 000 грн.(а.с. 75 т.1);

- даними з розписки ОСОБА_3 від 20.10.2010 року, згідно якої він отримав від ОСОБА_16 3500 грн. та претензій з приводу зберігання та використання останнім 10 викрадених НПВХ труб не має (а.с. 81 т.1)

- даними з протоколів: відтворення обставин та обстановки події від 02.12.2010 року, згідно якого обвинувачена ОСОБА_10 добровільно вказує місця скоєння крадіжок та незаконного зберігання і збуту викраденого (а.с. 1-4 т.2); відтворення обставин та обстановки події від 25.11.2010 року, 10.12.2010 року та 18.12.2010 року (а.с. 219-224 т.1, 28-32 т.2, 68-75 т.2).

Крадіжка велосипеду у ОСОБА_12, незаконне отримання, зберігання та збут викраденого майна підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_12, який показав суду, що наприкінці серпня 2010 року його сусід, попросив його почергувати за нього в нічну зміну на ставку с. Тарасівка. Він погодився та близько 24:00 год. цього ж вечора на власному велосипеді марки Аіст, приїхав до пляжу вказаного ставку, де на лавочку обпер власний велосипед та ліг спати у будівлі охоронця. Прокинувся близько 07:00 год. та виявив, що від лавочки його велосипед викрадений.Сума завданого збитку становить 200 грн. (а.с. 158-159 т.1);

- дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_13, який під час проведення досудового слідства по справі показав, що наприкінці серпня 2010 року він знаходився по місцю свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_22 та до нього на подвір’я прийшов наглядно знайомий мешканець с. Тарасівка по імені ОСОБА_3, який при собі мав велосипед марки «Аіст» та запропонував йому його придбати у нього за 100 грн. Після цього він надав ОСОБА_3 100 грн., а той надав йому велосипед. (а.с. 162 т.1);

- дослідженими в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_21, який під час проведення досудового слідства по справі показав, що на початку вересня 2010 року у свого знайомого ОСОБА_13, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_23. придбав велосипед за 100 грн, 21.10.2010 року до нього додому приїхали працівники міліції та повідомили йому, що велосипед, яким він користується, являється викраденим в с. Тарасівка біля ставку та він належить ОСОБА_12 Після цього працівники міліції запропонували йому добровільно віддати велосипед, на що він погодився та добровільно надав його працівникам міліції (а.с. 163 т.1);

- даними з протоколів: огляду місця події від 21.10.2010 року, відповідно до якого, була оглянута берегова лінія пляжу ставку с. Тарасівка, де біля будівлі охоронця велосипед марки «Аіст», червоного кольору, не був виявлений. (а.с. 127-128); огляду місця події від 23.10.2010 року, відповідно до якого, в помешканні ОСОБА_21 по вул. Комсомольській, 1, в с. Тарасівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. виявлений, оглянутий та вилучений викрадений велосипед марки «Аіст», належний ОСОБА_12М.(а.с. 134 т.1);

- даними з звіту про проведення товарознавчої експертизи рухомого майна: одного велосипеда марки «Аіст», червоного кольору, № 91432495, 1995 р.в., від 22.12.2010 року, згідно якого загальна дійсна вартість об’єкта оцінки – велосипеду марки «Аіст» з урахуванням зносу та пошкоджень на кінець серпня 2010 року склала 170 грн. 20 коп. з урахуванням ПДВ. (а.с. 148-152 т.1);

- даними з протоколів відтворення обставин та обстановки події від 25.11.2010 року, 02.12.2010 року, 10.12.2010 року та 18.12.2010 року. (а.с. 219-224 т.1, 1-4 т.2, 28-32 т.2, 68-75 т.2).

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який показав в судовому засіданні, що 13.10.2010 року він близько 01:30 год. 14.10.2010 року йшов до себе додому. в напрямку вул. Ватутіна, причому, в правій руці тримав мобільний телефон марки Sony Ericsson P-1i, ІМЕІ: 357 033 01 – 795 393 – 6, SIM-картка: 096-667-67-87, на якому через програвач слухав музику. Близько 100 метрів до будинку по вул. Ватутіна, 5, в с. Тарасівка, він зупинився, почав набирати номер мобільного дружини та в цей час відчув удар в потилицю, від чого в нього потемніло в очах, та він короткостроково втратив свідомість і впав на спину, а його мобільний телефон випав на землю. Далі, коли він прийшов до тями, то повернувся назад і побачив підсудного ОСОБА_7, який наніс повторно йому удар кулаком в район верхньої губи, від якого він впав на спину. В цей момент він побачив, що в нападника в правій руці була металева палиця довжиною близько 1 метра (її колір не запам’ятав) та зрозумів, що скоріше за все той саме нею наніс перший удар по потилиці. Після цього даний нападник підняв з землі його мобільний телефон марки Sony Ericsson P-1i та побіг звідти в напрямку вул. Братів Щеглів с. Тарасівка. Далі він підвівся на пішов до себе додому. Після цього ввечері 14.10.2010 року близько 16:00 год. йому зателефонували працівники Солом’янського райуправління міліції, які повідомили, що затримали двох чоловіків, які намагалися продати на території ринку «Радіолюбитель» м. Києва його викрадений мобільний телефон. Він приїхав до дільничного пункту міліції, що на території ринку, де серед затриманих впізнав ОСОБА_7, який напередодні забрав в його мобільний телефон

- даними з протоколу огляду та вилучення від 14.10.2010 року, відповідно до якого, працівниками міліції в приміщенні пункту міліції в м. Києві по вул. Ушинського, 1, у ОСОБА_7 виявлений та вилучений викрадений мобільний телефон марки Sony Ericsson P-1i, ІМЕІ: 357 033 01 – 795 393 – 6, що належить ОСОБА_1 (а.с. 5 т.1);

- даними з протоколу огляду місця події від 14.10.2010 року, відповідно до якого, на узбіччі проїжджої частини вул. Ватутіна, с. Тарасівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. поблизу домоволодіння № 18 виявлена, оглянута та вилучена металева труба довжиною близько 1 м. (а.с. 13-15 т.1);

- даними з протоколом огляду місця події від 15.10.2010 року, відповідно до якого, оглянута частина проїжджої частини вул. Ватутіна, с. Тарасівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. поблизу домоволодіння № 5, де, зі слів, потерпілого ОСОБА_1, в ніч на 14.10.2010 року відносно нього був скоєний розбійний напад (а.с. 9-12 т.1)

- даними з протоколу явки з повинною ОСОБА_7 від 14.10.2010 року, згідно якого той добровільно зізнається у скоєнні вказаного нападу (а.с. 17 т.1)

- даними з протоколів відтворення обставин та обстановки події від 25.11.2010 року та 18.12.2010 року (а.с. 219-224 т.1, 68-75 т.2).

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд визнає, що показання, які потерпілі та свідки давали під час проведення досудового слідства по справі і в суді, підтверджуються іншими дослідженими доказами по справі і свідчать про скоєння ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вказаних злочинів.

Суд визнає, що дії кожного з підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за епізодами вчинення підсудними незаконноого отримання, зберігання та збуту викраденого майна з території кладовища с. Тарасівка; крадіжок майна ОСОБА_3, незаконного отримання, зберігання та збуту цього викраденого майна, а також приховування цих тяжких злочинів; крадіжки велосипеду у ОСОБА_12, незаконного отримання, зберігання та збуту цього викраденого майна, а саме:

- ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище;

- ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185, ст. 198 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище та заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185, ст. 198, ч. 1 ст. 396 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище; заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; заздалегідь необіцяне приховування тяжкого злочину;

- ОСОБА_10 за ст. 198, ч. 1 ст. 396 КК України, як заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; заздалегідь необіцяне приховування тяжкого злочину;

- ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 396 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище та заздалегідь необіцяне приховування тяжкого злочину.

У той же час, суд вважає, що за фактами вчинення підсудними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 крадіжок металевих виробів з території кладовища с. Тарасівка їх дії помилково кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 297 КК України, як незаконне заволодіння предметами, що знаходяться в іншому місці поховання, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, оскільки відповідно до встановлених обставин справи всі викрадені вироби належали потерпілому ОСОБА_2, який зберігав ці вироби на території кладовища; доказів незаконного заволодіння підсудними предметами, що знаходяться безпосередньо в місцях поховання на могилах, тощо, суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії підсудних за цими епізодами охоплюються ознаками ч. 3 ст. 185 КК України, за якою їм було предявлено обвинувачення і окремої кваліфікації не потребують.

Суд також виключає з обвинувачення епізод про таємне викрадення підсудними ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою з території кладовища с. Тарасівка, металевих оградок з могил ОСОБА_22 та ОСОБА_17 в серпні 2010 року, як такий, що не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Суд також вважає помилковою кваліфікацію дій ОСОБА_7 за епізодом відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, що зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, оскільки відомості про застосування до потерпілого ОСОБА_1 насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, що зазнала нападу, яке виразилося в тому, що потерпілий від удару, нанесеного ОСОБА_23 втратив свідомість, суду не надано, ця кваліфікація ґрунтується виключно на показаннях потерпілого, які в цій частині є непослідовними (потерпілий під час судового розгляду справи змінював ці показання), нелогічними та такими, що не узгоджуються з іншими встановленими обставинами справи. Тому дії підсудного ОСОБА_7 за цим епізодом суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про осіб винних та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_11 судом не встановлено.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудним ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання кожному з підсудних за вчинення кожного із вказаних злочинів, суд визнає вчинення злочину особою що перебуває у стані алкогольного сп’яніння, а підсудному ОСОБА_7 ще й рецидив злочинів.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України є тяжкими злочинами, а злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України є злочином середньої тяжкості, враховуючи особу підсудного ОСОБА_7, який будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив ряд тяжких умисних злочинів; враховуючи його ініціативну та організуючу роль у вчиненні кожного з інкримінованих йому злочинів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, суд дійшов до висновку про необхідність призначення йому за вчинення кожного із вказаних злочинів покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно. Остаточне покарання підсудному ОСОБА_7 призначити у відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином, а злочин передбачений ст. 198 КК України є злочином середньої тяжкості, особу підсудного ОСОБА_8, який в силу ст. 89 КК України вважається не судимим, проте на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив ряд умисних злочинів; враховуючи його активну роль у вчиненні кожного з інкримінованих йому злочинів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за кожний із вчинених злочинів у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 198 КК України, відповідно. Остаточне покарання підсудному ОСОБА_8 призначити у відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином, а злочини передбачені ст. 198, ч.1 ст. 396 КК України є злочинами середньої тяжкості, особу підсудного ОСОБА_9, який вчинив злочин уперше, за місцем реєстрації та проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за кожний із вчинених злочинів у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 198, ч.1 ст. 396 КК України, відповідно. Остаточне покарання підсудному ОСОБА_9 призначити у відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочини передбачені ст. 198, ч.1 ст. 396 КК України є злочинами середньої тяжкості; враховуючи особу підсудної ОСОБА_10, яка раніше не судима, за місцем реєстрації та проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває; перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2005 року з приводу алкогольної залежності;враховуючи суд вважає необхідним призначити ОСОБА_10 покарання за кожний із вчинених злочинів у виді обмеження волі в межах санкцій ст. 198, ч.1 ст. 396 КК України, відповідно. Остаточне покарання призначити у відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином, а злочин передбачений ч.1 ст. 396 КК України є злочином середньої тяжкості, особу підсудної ОСОБА_11, яка має неповнолітню дитину, в силу ст. 89 КК України вважається не судимою, проте на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та знову вчинила ряд умисних злочинів; суд вважає за необхідне призначити їй покарання за кожний із вчинених злочинів у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 396 КК України, відповідно. Остаточне покарання підсудній ОСОБА_11 призначити у відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи особи підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, враховуючи встановлені обставини справи та невеликий розмір шкоди, заподіяної вчиненими за їх участі злочинами, відсутність до них претензій з боку потерпілих, суд дійшов до висновку, про можливість звільнити їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Доля речових доказів вирішується у відповідності зі ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_7 Джумабаєвича визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років;

У відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 Джумабаєвичу призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 Джумабаєвичу обчислювати з дня затримання 20.10.2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_7 Джумабаєвичу до вступу вироку в законну силу залишити тримання в Київському СІЗО ДДУ з ПВП в м. Києві та Київській області.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 198 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ст. 198 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_8 призначити за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов’язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУ з ПВП в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд. Звільнити з під варти в залі суду.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 198, ч.1 ст. 396 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ст. 198 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч.1 ст. 396 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 обов’язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУ з ПВП в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд. Звільнити з під варти в залі суду.

ОСОБА_10 визнати винною у вчиненні злочинів передбачених ст. 198, ч. 1 ст. 396 КК України та призначити їй покарання

- за ст. 198 КК України у виді обмеження волі на строк 1 ( один) рік 6 (шість) місяців;

- за ч. 1 ст. 396 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_10 призначити за сукупністю злочинів у виді обмеження волі на строк 1 ( один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_10 обов’язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 396 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці;

- за ч.1 ст. 396 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 ( один) рік 6 (шість) місяців;

У відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_11 призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_11 обов’язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУ з ПВП в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд. Звільнити з під варти в залі суду.

Речові докази по справі - 10 НПВХ труб, які передані на зберігання ОСОБА_16, залишити у користуванні останнього (а.с. 102 т.1); велосипед марки «Аіст» переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_24, залишити у користуванні останнього (а.с. 160-161 т.1); мобільний телефон марки Sony Ericsson P-1i, ІМЕІ: 357 033 01 – 795 393 – 6, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1, залишити у користуванні останнього (а.с. 57-58 т.1); металеву палицю, яка передана до кімнати зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській обл. (а.с. 16 т.1), знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_7 в той же термін з дня вручення копії вироку.

Суддя Бурбела Ю.С.