Справа №22-10536 Головуючий у 1 Інстанції Кобаль М.І
Категорія - 23 Доповідач - Санікова О.С.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П. суддів: Санікової О.С, Могутової Н.Г. при секретарі: ЛичкатійВ.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по апеляційній скарзі Державної виконавчої служби в Шахтарському районі Донецької області на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби в Шахтарському районі Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ: У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної виконавчої служби в Шахтарському районі Донецької області про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що на виконання вироку Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 4 липня 2005 року Державною виконавчою службою у Шахтарському районі був накладений арешт на грошові кошти в сумі 340 грн.,, які були перераховані у березні 2006 року Пенсійним фондом на утримання неповнолітньої дитини. Рішенням Шахтарського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року такі дії Шахтарського управління юстиції були визнані незаконними і зобов'язано повернути гроші. Незаконними діями Державної виконавчої служби їй спричинені моральні страждання, оскільки після того, як вона узнала про те, що на гроші накладений арешт і їй ні на що утримувати свою дитину, у неї виник емоційний стрес і вона вимушена була звернутись за медичною допомогою. На відшкодування моральної шкоди просила стягнути 1700 грн.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з Державної виконавчої служби у Шахтарському районі на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 340 грн., витрати за використані медичні препарати в розмірі 44 грн, 74 коп., судовий збір в розмірі 17 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 7 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі Державна виконавча служба у Шахтарському районі Донецької області просить скасувати, рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не були притягнути до участі у. справі державна виконавча служба Донецької області, Департамент ДВС та відділ казначейства; судом не враховано,, що ОСОБА_1 була повідомлена про накладення арешту на грошові кошти, тому це для неї не було несподіванкою, враховуючи, що ОСОБА_1 ухилялась від добровільної сплати стягнутої з неї вироком суду суми, державний виконавець відповідно до Закону України „Про виконавче провадження" правомірно застосував примусові заходи у вигляді накладення арешту на її грошові кошти; судом не враховано також і те, що рішенням суду від 29 червня 2006 року був визнаний незаконним арешт, накладений державним виконавцем на грошові кошти ОСОБА_1, не у зв'язку з порушенням норм матеріального або процесуального права,. а у зв'язку з тим, що державний виконавець не знав і не міг знати про кошти третіх осіб на арештованому рахунку.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Просила також врахувати, що рішення Шахтарського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року скасовано.
Позивачка в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення законним і обгрунтованним.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно вироку Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 4 липня 2005 року позивачка ОСОБА_1 зобов'язана сплатити ОСОБА_2 3066 грн. Виконавчі листи про стягнення зазначеної суми були передані для примусового виконання до державної виконавчої служби у Шахтарському районі,
10 березня 2006 року у відділенні НОМЕР_2 Ощадбанку України позивачка довідалась, що на її рахунок НОМЕР_1, на який з Пенсійного фонду надходить пенсія з Пенсійного фонду на утримання її дочки у зв'язку із втратою годувальника, державною виконавчою службою накладений арешт і тому вона не зможе отримати гроші. Від почутого їй відразу стало погано, вона почала переживати морально у зв'язку з чим вимушена була звернутись за медичною допомогою.
Під час огляду лікарем терапевтом позивачці, був встановлений діагноз: неврастичний синдром та призначено лікування, для чого вона придбала лікарські препарати, вартість яких склала 44 грн.74 коп.
За таких обставин суд дійшов висновку про спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок дій ДВС.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з таких підстав.
Відповідно до ст. 309 ч.1 п.1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин,, що мають значення для справи.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що згідно рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2006 року, яке набрало законної сили, дії ДВС визнано незаконними, зобов'язано ДВС повернути ОСОБА_1 340 грн,, які знаходились на депозитному рахунку ДВС та були стягнуті з рахунку ОСОБА_1
Проте такі висновки суду є помилковими.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні своїх повноважень.
Згідно зі ст. 86 Закону України „Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом,
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній, або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 4 липня 2005 року ОСОБА_1 зобов'язана виплатити ОСОБА_2 3066 грн, 43 коп. моральної та матеріальної шкоди, а також витрати на юридичну допомогу. На підставі ст.24 Закону України „Про виконавче провадження" 18 січня 2006 року державним виконавцем державної виконавчої служби у Шахтарському районі булі відкриті виконавчі провадження за виконавчими листами по примусовому виконанню вироку.
При примусовому виконанні постановою державного виконавця від 10 лютого 2006 року був накладений арешт на кошти в сумі 3 349 грн. на рахунках, які відкриті та належать ОСОБА_1, в т.ч. і у Шахтарському відділенні Ощадбанку НОМЕР_2. 10 березня 2006 року позивачці стало відомо про арешт грошових коштів в сумі 340 грн., які надійшли на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, відкритий позивачкою у Шахтарському відділенні Ощадбанку, з Пенсійного фонду та призначалися її дочці як пенсія у зв'язку із втратою годувальника.
Дії державного виконавця були оскаржені ОСОБА_1 у судовому порядку.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2006 року скарга ОСОБА_1 про визнання дій незаконними була задоволена частково: - постанова державної виконавчої служби у Шахтарському районі від 10 лютого 2006 року про накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 у відділенні Ощадбанку НОМЕР_2 визнана незаконною і скасована; зобов'язано державну виконавчу службу у Шахтарському районі повернути стягнені з рахунку ОСОБА_1 кошти в розмірі 340 грн., які знаходяться на депозитному рахунку ДВС у Шахтарському районі.
Ухвалюючи рішення про визнання постанови державного виконавця від 10 лютого 2006 року незаконною і її скасування, суд послався на те, що відповідно до ст. 73 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець не мав права накладати арешт на таку виплату як допомога на дітей, передбачена законодавством - в даному випадку на грошові кошти, які надходили на рахунок ОСОБА_1 з Пенсійного фонду як пенсія її дитині у зв'язку із втратою годувальника; державний виконавець повинен був впевнитися у належності коштів ОСОБА_1
Разом з тим, ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції не постановив рішення про визнання дії державного виконавця державної виконавчої служби у Шахтарському районі незаконними.
Крім того, рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 29
червня 2006 року не можна вважати чинним, оскільки скасовано ухвалою апеляційного
суду Донецької області. . '
' За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вина державної виконавчої служби у Шахтарському районі у спричиненні позивачці моральної шкоди не знайшла свого підтвердження, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до державної виконавчої служби у Шахтарському районі про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Не є законним рішення суду і про стягнення на користь позивачки 44 грн. 17 коп., оскільки таких вимог ОСОБА_1 не заявляла.
Керуючись ст.ст.303-304,-307 ч.1.п.2, 309 ч.1 п.1, 314 ч.2, 316. ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу державної виконавчої служби у Шахтарському районі Донецької області задовольнити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2006 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державної виконавчої служби у Шахтарському районі Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду, набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Судді: