Головуючий 1 інстанції Кобаль М.І. Доповідач Новосядла В.М.

Справа № 10996-2006 Категорія 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                     УКРАЇНИ

13 грудня 2006 року                                                                                                м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого Новосядлої В.М., судців Постолової В.Г., Прокопчук Л.М.,

при секретарі Панаріній О.В.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шахтарську на рішення Шахтарського міськрайонного суду від 4 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Шахтарську принесло апеляційну скаргу на рішення Шахтарського міськрайонного суду від 4 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди, яким був частково задоволений позов позивача і на його користь з відповідача було стягнуто моральну шкоду у розмірі 26 000 гривень.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Шахтарську просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач працював в вугільній промисловості більше 26 років.

Згідно із висновком МСЕК від 12 липня 2006 року позивачу вперше була встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 40% по професійному захворюванню безстроково і він визнаний інвалідом третьої групи.

Позивач був звільнений з роботи з ініціативи адміністрації за пунктом 2 статті 40 КЗпП України через неможливість виконувати свої трудові обов'язки за станом здоров'я.

У відповідності до підпункту "е" пункту 1 частини 1 статті 21 та частини З статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року, Фонд соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Частина 1 статті 9 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року в редакції від 21 листопада 2002 року передбачає, що "відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до абзацу 2 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27 березня 1992 року в редакції від 24 жовтня 2003 року і Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року страхова виплата за моральну шкоду провадиться потерпілому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань незалежно від втрати ним професійної працездатності.

Виходячи із вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про спричинення позивачу моральної шкоди.

Але встановлюючи розмір моральної шкоди 26 ООО гривень, що підлягає стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, суд першої інстанції не врахував засади розумності і справедливості і тому, на думку апеляційного суду вказана сума є надмірною, оскільки моральна шкода компенсована чітким виконанням держави обов'язків, щодо сплати тих виплат, які передбачені статтею 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві".

Апеляційний суд вважає, що при визначенні суми компенсації відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципом справедливості, у зв'язку з чим розмір моральної шкоди підлягає зменшенню до 15 000 гривень.

Оскільки судом неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи в частині розміру відшкодування моральної шкоди, рішення суду в цій частині підлягає зміні на підставі пункту 1 частини 1 статті 309 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.

Рішення суду в іншій частині постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись статтями 314, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Шахтарську задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 4 жовтня 2006 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Шахтарськ на користь ОСОБА_1 до 15 000 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: