Справа № 1-175/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Б. Г. Юзьвяк

при секретарі Свирида М.І.     

за участю прокурора Суржука С.Є.

захисника ОСОБА_1 (захисник ОСОБА_2 та ОСОБА_3О.)     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, громадянина України, раніше засудженого 29.06.2010 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.3 ст.185, ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі і звільненого від відбування покарання з іспитовим строкм 3 роки; 21.10.2010 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України до 5 років позбавлення волі і звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; за постановою Дубенського міськрайонного суду від 15 квітня 2011 року звільнення від покарання скасовано і ОСОБА_2 направлено для відбування до кримінально виконавчої установи закритого типу,

в скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст. 304, ч.3 ст.185 КК України, та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 , непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3,, не одруженого, громадянина України раніше засудженого 21.10.2010 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі і звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,    

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК  України,

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2009 року, близько 23 години ОСОБА_2, керуючись корисливими спонуканнями вирішив вчинити крадіжку чужого майна, а саме майна з будинку ОСОБА_4, що розташований АДРЕСА_1. Для цього вступив у попередню змову з неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, та малолітнім ОСОБА_5.

Реалізовуючи свій намір, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_5 шляхом виймання віконного скла проникли в середину будинку ОСОБА_4,, звідки скориставшись відсутністю господарів та сторонніх осію таємно викради наступне майно:

два DVD програвачі іноземного виробництва, вартістю 230 грн. кожен, на суму 460 грн;

машинку для стрижки волосся "Вітек", вартістю 182 грн 68 коп;

фотоапарат марки "Кодак", вартістю 135 грн. 63 копійки;

мобільний телефон марки "ОСОБА_6 -І-80", вартістю 900 грн;

мобільний телефон марки "Самсунг", вартістю 366 грн.65 коп;

срібну печатку 925 проби, вагою 5 грамів, вартістю 90 грн;

срібний хрестик 925 проби вагою 5 грамів, вартістю 90 грн;

два срібних хрестики 925 проби, вагою 2 грами кожен, вартістю 36 грн. за один на суму 72 грн;

срібну печатку 925 проби вагою 3 грами, вартістю 54 грн;

золотий хрестик 585 проби вагою 2,9 грами, вартістю 942 грн. 50 коп;

золотий кулон "Божа Матір", 585 проби, вагою 1,7 грама, вартістю 552 грн. 50 коп;

електрошуруповерт марки "Бош", вартістю 80 грн;

два сувенірні ножі-кортики, вартістю 96 грн. 75 коп. за один на суму 193 грн.35 коп;

електроболгарку марки "Еленберг", вартістю 80 грн;

електродрель марки "Еленберг", вартістю 140 грн;

електрорубанок виробництва Республіки Білорусь, вартістю 130 грн;

спортивну чоловічу сумку вартістю 80 грн;

три банки монтажної піни, вартістю 30 гривень за одну на суму 90 грн;

тюнер до сателітної антени "Оріон 4100", вартістю 170 грн;

Всього у потерпілої ОСОБА_4 було викрадено майна на загальну суму 4773 грн. 46 коп.

Крім таємного викрадення чужого майна ОСОБА_2 вчинив інший злочин. Так 14 червня 2009 року, близько 23 години ОСОБА_2 здійснюючи психічний вплив на неповнолітнього ОСОБА_3, та малолітнього ОСОБА_5 переконав їх у доцільності вчинення викрадення майна з будинку ОСОБА_4, таким чином втягнувши неповнолітніх осіб у злочинну діяльність

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково, та дав слідуючі показання. Щодо скоєння інкримінованих йому злочинів то визнає свою вину, але не визнає, що ним було викрадено платіжну картку з будинку, і не згідний на стягнення з нього моральної шкоди та витрат на юридичну допомогу. 14 червня 2009 року ввечері він гуляв по місту із своїми друзями, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Запропонував їм залізти в будинок по вул.Конторська. Знав, що там на той час ніхто не живе, а господарі будинку знаходяться в Росії. Блилько 23 години 30 хвилин він вийняв шибку і вікні будинку, та проник туди, після нього залізли Денисюк та ОСОБА_5. В будинку знайшли золоті та срібні вироби, мобільні телефони, інші речі що перераховані в обвинувальному висновку. В будинку знайшли ключі від сарая і відкривши його, там знайшли ще електроінструменти. Речі спакували в сумку і пішли. Не було там лише грошей. По картках грошей він теж не отримував, грошей на картках не було. Його просто водив дільничий та фотографував біля банкомату, без понятих та слідчого. Прикраси він в подальшому викинув бо думав, що не справжні, а всі інші речі поступово продав на ринку по вул.Млинівська. Гроші витратив на свої потреби, за минуванням часу й не пам'ятає скільки виручив грошей за продаж викраденого майна.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе визнав повністю та дав наступні покази. 14 червня 2009 року він ввечері гуляв по місту з ОСОБА_2 та ОСОБА_5, і ОСОБА_2 запропонував залізти в чужу хату та викрасти звідти майно. Вони з ОСОБА_5 погодились на цю пропозицію. Пішли до будинку по вул.Конторська, де ОСОБА_2 вийняв з вікна шибку і спочатку заліз ОСОБА_2, а потім і вони з ОСОБА_5. ОСОБА_2 шукав в одній кімнаті, вони з ОСОБА_5 в інших. Все викрадене склали в спортивну сумку яку знайшли там же. Викрадено було все, що наведено у обвинувальному висновку. Він не бачив лише грошей та банківської картки, такого ніхто з хлопців не показував. Крім того ОСОБА_2 знайшов ключі від сарая і ще там забрали інструменти. Викрадені речі занесли на вул.Стара, де ОСОБА_2 їх заховав десь у підвалі. В подальшому ОСОБА_2 мав ці речі продати і гроші мали поділити між собою. Але ні викрадених речей ні грошей від ОСОБА_2 він не бачив, ОСОБА_2 лише обіцяв, що речі продав, але гроші будуть потім.

ОСОБА_5, який на час розгляду справи є неповнолітнім, в судовому засіданні дав аналогічні пояснення як і підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Крім визнання своєї вини підсудними їх вина підтверджується показами потерпілої, свідків, документами по справі.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що повернувшись в серпні 2009 року додому з Росії, та зайшовши до будинку, побачили з чоловіком що їх обікрадено. Коли зайшла до будинку, побачила, що у всіх кімнатах обстановка порушена, все розкидано, табуретки та шухляди тумбочок поламані. З будинку викрали вироби із золота, срібла, інструменти, побутову техніку, все те що вона написала у заяві та наведено у обвинувальному висновку. Також було викрадено банківську картку і знято гроші з неї в сумі 400 гривень. Але банк не надав підтвердження щодо розміру коштів на картці. Просить стягнути з підсудних 5173 грн. матеріальної шкоди та 10000 моральної шкоди. Моральна шкода полягає у тому, що дитина отримала психологічну травму, боялась спати після цього в будинку. Так само сама потерпіла зазнала морального стресу, постійно боїться, що хтось може проникнути до будинку.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав анадогічні покази як і потерпіла ОСОБА_4 доповнив, що крім того, що майно було викрадено те що вказано у заяві дружини, ще скільки майна було понищено. Картка банківська була теж викрадена і там було 400 гривень на рахунку.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що про крадіжку у сусідів їй стало відомо зразу після її вчинення. Але лише через пів року стало відомо, що там брав участь її син. Коли її покинув чоловік, син переніс психологічний стрес, став нервовим, втікав з дому, дружити з нехорошими хлопцями. У 2010 році він був судимий за крадіжку, але після того став на шлях виправлення і зараз поводить себе добре.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що син виріс без батька з 3 років, потім зв'язався з поганою компанією У неї шестеро дітей і за всіма не встигає слідкувати. Вона просила сина не займатись дурницями, але це не допомогло. Зараз його контролює зять і син змінив свою поведунку на краще.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона брала участь при відтворенні обставин цієї крадіжки. Була присутня ще одна потята та дільничий інспектор. Біля будинку двоє хлопців показали та розказали, як проникли у будинок та у сарай. Ні на ринок ні до банківських автоматів на вітворення вона не ходила, і там відтворення не проводилось.

Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що злочини мали місце, скоїли їх підсудний ОСОБА_2, та ОСОБА_3, а їх дії вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в приміщення, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Крім того дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.304 КК України, як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

При призначенні міри покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання – щире розкаяння у скоєних злочинах, вчинення злочину неповнолітнім для підсудного ОСОБА_3 Обставин що обтяжують покарання не встановлено.

Суд враховує особи підсудних які характеризуються посередньо, виховувались у неповних сім'ях. На час скоєння вказаних злочинів підсудні рахувались несудимими.

Зважаючи на викладені доводи суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

ОСОБА_2 на час постановлення вироку уже засуджено за вчинення інших злочинів за вироками судів і він на цей час відбуває покарання у місцях позбавлення волі. Тому суд не може дійти висновку, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Щодо цивільного позову, то суд зважає на те, що у судовому засіданні підсудними не визнається факту викрадення банківської картки з будинку потерпілої і зняття грошей з неї у сумі 400 гривень. Таких доказів не наведено і досудовим слідством. Попереднє визнання вини підсудним ОСОБА_2 на досудовому слідстві не може служити таким беззаперечним доказом, а відтворення обставновки та обставин події в цій частині проведено з процесуальними порушеннями і не може бути взято до уваги судом як належний доказ. Тому у відшкодування матеріальної шкоди належить стягнути не 5173 грн 46 коп., а 4773 грн. 46 коп.

Щодо моральної шкоди, то суд приходить до висновку, та така шкода потерпілій була спричинена, але сума в 10000 гривень, що у двічі перевищує вартість викраденого майна є явно завищеною. Виходячи з характеру нанесеного психологічного стресу, його тривалості, суд вважає, що достатньою сумою для відшкодування моральної шкоди буде сума у 2000 гривень.

І щодо вират на юридичну допомогу в розмірі 1000 гривень, то такі витрати не підтверджені документально, а тому не можуть бути стягнені.

За змістом ст.1182 ЦК України, шкода завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, що визначається за домоленістю між ними або за рішенням суду.

В даному випадку шкоди було заподіяно повнолютньою особою, неповнолітнью собою, що на час вироку вже повнолітня, та малолітньою особою, що на час постановлення вироку вже неповнолітня.

Тому суд рахує за потрібне визначитись з часками відшкодування шкоди відповідно віку та ступені участі у злочинних діях цих осіб.

Оскільки ОСОБА_2 втягнув неповнолітню та малолітню особу у злочинну діяльність , фактично забрав собі все викрадене майно та реалізував його, йому належить до відшкодування дві треті заподіяної шкоди. Відповідно іншому підсудному належить до відшкодування одна треть заподіяної шкоди. З малолітньої особи, що ще не досягла віку притягнення до кримінальної відповідльності на час вчинення злочину суд не стягує такої шкоди враховуючи і його вік і матеріальний стан сім'ї.

На підставі викладеного та керуючись 323, 324 КПК   України, суд,

З А СУ Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України і призначити покарання:

за ч.3 ст.185 КК України - позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

за ч.1 ст.304 КК України - позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_2 за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України до покарання призначеного за сукупністю злочинів повністю зарахувати покарання відбуте ОСОБА_2 за вироком Дубенського міськрайонного суду від 21 жовиня 2010 року і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п'ять ) років.

Строк покарання для ОСОБА_2 рахувати з 26.05.2011 року - дня приведення до виконання постанови Дубенського міськрайонного суду про скасування звільнення від покарання.

Запобіжний захід залишити тримання під вартою.

ОСОБА_3 - визнати винним за ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.75, 104 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Відповідно до п.3 та 4 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та навчання та періодично з'являтись для реєстрації.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити –підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 3182 (три тисячі сто вісімдесят дві) гривні 31 копійку у відшкодування матеріальної шкоди, та 1333 (одну тисячу триста тридцять три) гривні 33 копійки у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1591 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) гривню 15 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, та 666 (шістсот шістдесят шість) гривень 66 копійок у відшкодування моральної шкоди.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області, протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженим що тримається під вартою з моменту вручення копії вироку, через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя :