УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року червня місяця 17 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді                Берещанської І.І.,

Суддів             Любобратцевої Н.І., Філатової С.В.,

При секретарі             Войциховської Е.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за заявою ЗАТ комерційний банк "Приватбанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості, за апеляційною скаргою ЗАТ комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу судді Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 листопада 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

ЗАТ комерційний банк "Приватбанк" звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 листопада 2007 року у прийнятті заяви відмовлено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 100 ЦПК України.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування ухвали суду і про передачу питання на новий розгляд з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що із заяви та доданих документів вбачається спір про право. Але з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів, тому що вони не відповідають обставинам справи, вимогам закону - ст. ст. 96, 100 ЦПК України.

З матеріалів справи убачається, що ЗАТ комерційний банк "Приватбанк" звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, посилаючись на те, що боржник ОСОБА_1, з якою був укладений кредитний договір про надання кредиту у сумі 1500 грн. з процентною ставкою 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає терміну дії картки, належним чином не виконала умови договору. У даному випадку суд першої інстанції помилково дійшов висновку про існування спору про право. Обов'язок боржника щодо сплати кредитної заборгованості та право кредитора на відповідну вимогу до боржника передбачено письмовим правочином та нормами законодавства.

Справа № 22-2077/2008       

Головуючий по першій інстанції Уржумова Н.В.

Доповідач Берещанська І.І.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвалу судді слід скасувати, а справу направити до Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307. 312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.

Ухвалу судді Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 26 листопада 2007 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.