Справа № 1-216/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Б. Г. Юзьвяк

при секретарі Свирида М.І.

за участю прокурора Бірук П.В.

адвоката ОСОБА_1, (захисник підсудної ОСОБА_2В.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2. з неповною середньою освітою, неодруженого, громадянина України, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уроженки, та жительки АДРЕСА_1. з неповною середньою освітою, неодруженої, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, раніше судимої 05 січня 2011 року Дубенським міськрайонним судом за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уроженки та жительки АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодруженої, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянки України, раніше не судимої,

всіх в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2011 року біля 18 години 00 хвилин ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись в житловому будинку ОСОБА_5, по вул.Полуботка, 41 в м.Дубно Рівненської області, вирішили вчинити таємне викрадення чужого майна. Досягши попередньої змови між собою, на скориставшись відсутністю нагляду ОСОБА_5 та інших осіб за майном, ОСОБА_3, А.С., ОСОБА_4, та ОСОБА_2 таємно викрали з будинку ОСОБА_5 телевізор "SАМSUNG СS-29Z45Z3Q" вартістю 1200 грн. 00 коп.

Крім того 29 березня 2011 року біля 08 години 00 хвилин, ОСОБА_3 знаходячись в будинку №41 по вул.Млинівська Дубенського району Рівненської області керуючись корисливими спонуканнями скориставшись відсутністю нагляду зі сторони власника та сторонніх осіб, таємно викрав мобільний телефон "Нокіа Х2", що належав ОСОБА_6 вартістю 765 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, та дав слідуючі показання. 28 березня 2011 року він із своїми знайомими ОСОБА_4, та ОСОБА_2 знаходились в гостях у ОСОБА_5, по ул.Полуботка, 41 в м.Дубно, де розпивали спиртні напої. В процесі розпивання спиртних напоїв, ОСОБА_5 сильно сп'янів, та пішов спати. ОСОБА_7 запропонував Нану та ОСОБА_2 скористатись цим, та викрасти з будинку ОСОБА_5 телевізор. Дівчата на це погодились. Викликали радіотаксі, погрузили в нього викрадений телевізор, відвезли в ломбард, де здали за 600 гривень, а гроші розділили між собою. 28 березня 2011 року він ночував у свого знайомого, ОСОБА_8. Ввечері під час розпиття спиртних напоїв домовився з ОСОБА_8, що залишить йому свій мобільний телефон, а мобільний телефон ОСОБА_8 продасть, щоб розрахуватись у ломбарді за телевізор. Вранці, слідуючого дня, коли ОСОБА_8 спав, ОСОБА_7 нічого йому не кажучи забрав його мобільний телефон і пішов щоб продати, але не встиг, бо був затриманий працівниками міліції. Чому ОСОБА_8 звернувся в міліцію йому не відомо, бо він після того його не бачив. Визнає свою вину по двох крадіжках, більше такого не зробить.

Підсудна ОСОБА_4 в судовому засіданні винною себе визнала повністю, та дала слідуючі показання. 28 березня 2011 року вона, ОСОБА_7, та ОСОБА_2 пішли до будинку до свого знайомого, ОСОБА_5, де сиділи, та розпивали спиртне. Біля 18 години ОСОБА_5 сп'янівши пішов спати. Тоді ОСОБА_3 запропонував викрасти у ОСОБА_5 телевізор, та відвезти його в ломбард і продовжувати гуляти. ОСОБА_4 і ОСОБА_2 погодились на цю пропозицію, бо ОСОБА_3 обіцяв на слідуючий день викупити телевізор з ломбарда і повернути ОСОБА_5. Скориставшись тим, що ОСОБА_5 спить, викликали радіотаксі і відвезли телевізор в ломбард, де здали за 600 грн., а гроші поділили.

Підсудна ОСОБА_2 винною себе визнала повністю та дала слідуючі показання. 28 березня 2001 року вона з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були в гостях у ОСОБА_5, де сиділи, та вживали спиртні напої. ОСОБА_5 сп'янівши, ліг спати і тоді ОСОБА_3 запропонував забрати з будинку ОСОБА_5 телевізор та здати його в ломбард. Вона і Нану погодились на цю пропозицію, бо ОСОБА_3 обіцяв, що на другий день забере цей телевізор з ломбарду. Викликати таксі і на таксі завезли телевізор до ломбарду, де записали на неї, бо вона мала паспорт. Здали телевізор за 600 грн. Гроші поділили, трохи заплатили за таксі, ще трохи погуляли і розійшлись по домах. У скоєному розкаюється, мабуть через те що була випивша, то й погодилась на цю крадіжку. Просить застосувати до неї Закон про амністію.

Відповідно до ст.299 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі крім показань підсудних, та документів, що характеризують їх особи. При цьому суд переконався, що підсудні не заперечують проти дослідження інших доказів добровільно, підстав для сумніву в добровільності та істинності їх позиції немає.

Оціниши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що злочин мав місце, скоїли його підсудні, а їх дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб. Для підсудного ОСОБА_3 наявна така кваліфікуюча ознака як повторність.

При призначенні міри покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання – щире розкаяння у скоєних злочинах для всіх підсудних. Обставиною, що обтяжує покарання для всіх підсудних є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд враховує особи підсудних. ОСОБА_3, який за місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

ОСОБА_2, яка за місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, приймала міри для відшкодування заподіяної шкоди.

ОСОБА_4, яка за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, але засуджена за злочин, що посягає на охоронювані законом інтереси дитини, покарання за попереднім вироком не відбула раніше притягувалась до кримінальної відповідальності.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що за таких обставин виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Підсудна ОСОБА_2, як особа, що має на утриманні неповнолітню дитину і скоїла злочин що не відноситься до категорії тяжких підпадає під дію пункту "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році".

На підставі викладеного та керуючись 323, 324 КПК України, пунктом «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» суд,

З А СУ Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання - позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

Відповідно ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням, призначивши іспитовий термін тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи і періодично з'являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

ОСОБА_4 визнати винною за ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання - позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

До призначеного покарання частково приєднати покарання призначене за вироком Дубенського міськрайонного суду від 05.01.2011 року і за сукупністю вироків призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 12 (дванадцять) днів.

Запобіжний захід ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту з утриманням в СІ №24 м.Рівне.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 06.12.2011 року.

ОСОБА_2 визнати винною за ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання - позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

Відповідно до пункту "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році" ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити.

Речові докази по справі - гарантійний талон на телевізор, телевізор марки "Самсунг" повернуті ОСОБА_9 залишити у його власності, копію кредитного договору, що зберігається в матеріалах справи - залишити в матеріалах справи, мобільний телефон "Нокіа", та гарантійний телефон до цього телефона, передані ОСОБА_8 - залишити в його власності.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Рівненської області, протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженою, що знаходиться під вартою з моменту вручення копії вироку, через Дубенський міськрайонний суд.     

Суддя :