Справа № 11-а-672/2008 р. Головуючий у 1-ій інстанції - Шибко Л.В.
Категорія - скарга Доповідач - Верховець Т.М.
УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
01601, м. Київ, М СП вул. Володимирська, 15
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
07 травня 2008 року колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т.М.
суддів Бовтрук В.М., Ноздрякова В.М.
за участю: предст. Скаржниць ОСОБА_1
осіб, щодо яких відмовл. в порушен. кримiн. Справи ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляцією скаржників ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову попереднього розгляду Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2008 року скаржникам ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено у притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_3, ОСОБА_2 за ст.356 КК України та стягненні заподіяної моральної шкоди.
На вказану постанову суду скаржники ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали апеляцію, в якій просять дану постанову суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд. Апелянти вважають дану постанову суду незаконною і необгрунтованою у зв'язку з неправильним застосуванням норм кримінального та кримінально - процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
На думку апелянтів, суд не звернув уваги на наявність усіх ознак об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.356 КК України, яка характеризується усвідомленням правопорушниками факту свого протиправного діяння та наміром його продовжувати.
Заслухавши доповідь судді, представника апелянток ОСОБА_4, ОСОБА_5.-ОСОБА_1, осіб, щодо яких відмовлено в порушенні кримінальної справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція скаржників задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст.27 КПК України, в якій просили порушити кримінальну справу та притягнути до кримінальної відповідальності за ст.356 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_2
У скарзi до суду вказано, що 14.11.2007 року в період часу з 09 год. 00 хв. до 14 год; 00 хв. ОСОБА_2 з метою не допуску до власного помешкання;. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самовільно замінив замки вхідних дверей кв. АДРЕСА_1 та спільно з ОСОБА_3, всупереч встановленого законом порядку користування спільним жилим приміщенням, передбаченого ст.ст. 319, 321, 358, 383 ЦК України і ст.ст.150, 156 ЖК України, не допускають до зазначеного житла ОСОБА_4 та ОСОБА_5, чим останнім заподіяно значної матеріальної та моральної шкоди у вигляді вимушеної зміни місця проживання, харчування, організації -побутових послуг, погіршення стану здоров'я, у проведенні додаткових матеріальних витрат, тобто, на думку скаржників, своїми діями скоїли злочин, передбачений ст.356 КК України.
Приймаючи рішення про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2 за ст.356 КК України та стягненні заподіяної моральної шкоди, суд в постанові попереднього розгляду зазначив, що між сторонами склалися спірні цивільно-правові відносини з приводу користування сумісною власністю, якою є спірна квартира, і які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Всупереч твердженням апелянтів, їх скарга про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 356 КК України була розглянута суддею з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Будь-яких порушень вимог КПК України, які є безумовною підставою для скасування постанови суду, колегією суддів не встановлено.
Порядок провадження справ, які порушуються за скаргою потерпілого, передбачений ст. 251 КПК України. Відповідно до положень п.2 ч.2 зазначеної статті, яка регулює особливості попереднього розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого, суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити скаргу, за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю до прокурора.
Як вбачається з матеріалів справи, при надходженні скарги, суд правильно дійшов до висновку, що між скаржницями та ОСОБА_2, ОСОБА_3 виникли спірні цивільно-правові відносини, спір про які вирішується в порядку цивільного судочинства, що підтверджується змістом самої скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та матеріалами справи.
Крім того, наявні в матеріалах справи дані, які були надані скаржницями, не є достатніми даними, які б давали підстави для порушення кримінальної справи та вказували на наявність достатніх даних, на основі яких встановлюються ознаки злочину.
Посилання в апеляції скаржниць на те, що судом була допущена неповнота з'ясування та дослідження обставин справи, порушені вимоги кримiнально-процесуального закону є необґрунтованими, оскільки всі надані скаржницями матеріали були належним чином перевірені і з урахуванням встановленого, судом першої інстанції було правильно прийнято рішення про відсутність підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 356 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що прийняте судом першої інстанції рішення про відмову в порушенні кримінальної справи є обгрунтованим і повністю відповідає матеріалам справи, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст., ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2 за ст. 356 КК України та стягнення моральної шкоди залишити без змін, а апеляцію скаржниць ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без задоволення.