Справа № 11-а-765                                                           Головуючий в 1 інстанції - Захарова А.С.

Категорія - ст.185 ч.2 КК України                                                            Доповідач - Кравченко С.І.

УКРАЇНА

Апеляційний Суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 травня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: Головуючого судді Бєлан Н.О. Суддів: Кравченка С.І., Британчука В.В. за участю прокурора Мінакової Г.О. засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 31 березня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Києві, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працюючий, проживаючий АДРЕСА_1, раніше судимий,-22.03.2006 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, - засуджений за ст.185 ч.2 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно до вимог ст. 71 КК України до цього покарання, Частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 22.03.2006 року і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в с. Муравленковський, Тюменської області Росії, громадянин України, проживаючий АДРЕСА_2, раніше не судимий, засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на два роки, позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2

звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки, та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

УСТАНОВИЛА:

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у тому, що 22.11.2007 року о 23 год. 30 хв. знаходячись біля будинку № 19 по бул. І. Лепсе в м. Києві побачили автомобіль «Део- Ланос», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, підійшли до вказаного автомобіля, та з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, діючи спільно та узгоджено, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 за допомогою ножиць відкрив водійські двері даного автомобіля, а ОСОБА_1 проник в середину салону, звідки разом з ОСОБА_3 таємно викрали авто магнітолу «JVC» КО-ОУ 6201, залишкова вартість якої складає 1 147 грн. 50 коп. та гроші у сумі 790 грн. та гаманець, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 1937 грн. 50 коп.

З викраденим майном підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли.

Крім того, 23.11.2007 року приблизно о 02 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходячись біля будинку № 22 по пр-ту Відрадному в м. Києві побачили автомобіль «Мітсубісі» - L - 300, комуфляжного кольору, д.н.з. НОМЕР_2, підійшли до вказаного автомобіля, та з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, діючи спільно та узгоджено, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, підсудний ОСОБА_2 за допомогою ножиць відкрив передні пасажирські двері автомобіля, а підсудний ОСОБА_1 проник в середину салону, звідки таємно викрали авто магнітолу LG - LAC - UA 360, залишкова вартість якої становить 344 грн. 80 коп., автомобільний компресор, залишкова вартість якого становить 153 грн., CD-диски (МР-3) в кількості 10 штук, вартістю по 5 грн. за кожний диск, гроші в сумі 400 гривень, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 947 грн. 80 коп.

З викраденим майном підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 23.11.2007 року приблизно о 03 год. підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходячись біля будинку № 54 по бул. І. Лепсе в м. Києві побачили автомобіль «Шеврове-Авео» темно-сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 і у них виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до вказаного автомобіля, та з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, діючи спільно та узгоджено, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, підсудний ОСОБА_2 за допомогою викрутки пошкодив водійське скло водійських дверцят автомобіля і проник до салону автомобіля, а підсудний ОСОБА_1 стояв поруч і спостерігав за навколишньою обстановкою. Після того, як підсудний ОСОБА_2 проник в середину салону, звідки разом з підсудним ОСОБА_1 таємно викрали рацію «Motorola» - CM 340, залишкова вартість

якої   становить 1354 грн. 50 коп., завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 1354 грн. 40 коп.

З викраденим майном підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи фактичні обставини справи, правильність кваліфікації своїх дій за ст. 185 ч.2 КК України, просить вирок суду змінити внаслідок суворості призначеного покарання та пом'якшити покарання. При цьому апелянт посилається на те, що відбуваючи умовне покарання за попередньою судимістю він не мав жодного порушення і до закінчення умовного терміну в 2 роки йому залишився строк терміном в 1 місяць.

Іншими учасниками судового розгляду апеляції не подавались.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 , який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, пояснення прокурора про законність і обгрунтованість вироку та відсутність підстав для задоволення апеляції, провівши судові дебати та, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія судців вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення цього злочину не перевіряється, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, вони не оспорювалися самим засудженим, тому докази за згодою учасників судового розгляду відповідно до вимог ст.299 КПК України не досліджувались.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 КК України є правильною.

Що стосується доводів апеляції засудженого ОСОБА_1 про суворість призначеного йому покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки міра покарання призначена йому відповідно до вимог ст. 65 КК України та за своїм видом і розміром є справедливою, відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, є необхідною для його виправлення та перевиховання, та попередження нових злочинів.

Також з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_1 визнаний винним у злочині, вчиненому під час іспитового строку, встановленого йому у зв'язку із засудженням за вчинення попереднього злочину, суд обґрунтовано призначив йому остаточне покарання у відповідності з вимогами ст. 71 КК України. Підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 31 березня 2008 року щодо нього, - без зміни.