Справа № 157/1290/14-п Провадження №33/773/230/14 Суддя в 1 інстанції: Гамула Б.С.
Категорія: ч.1 ст. 185-8 КУпАПДоповідач: Хомицький А. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" жовтня 2014 р. місто Луцьк
Суддя Апеляційного суду Волинської області Хомицький А.М., за участю прокурорів Шевчука В.М. та Оліферчук Н.П., розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки м.Каменя-Каширського, вул. Щорса, 12, Волинської області, начальника відділу ДВС Камінь-Каширського району,
на постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 19 вересня 2014 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-8 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., а також стягнуто з неї судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнана винною в тому, що вона, обіймаючи посаду начальника відділу державної виконавчої служби Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області, будучи посадовою особою, 8 вересня 2014 року не виконала законні вимоги в.о. прокурора Камінь-Каширського району Федчика С.В. щодо надання для перевірки матеріалів виконавчих проваджень, відкритих за заявою прокуратури району, що перебувають у провадженні або повернуті стягувачам, чим порушила ч.1 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру».
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Посилається на те, що вимога прокурора району про надання для перевірки виконавчих проваджень не відповідає вимогам ст.ст. 19 ч.2, 123 Конституції України, ст.ст. 5, 19, 44 Закону України «Про прокуратуру» та ст.ст. 7, 8, 82-86 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що прокурор жодним чином не виступає як сторона виконавчого провадження і не наділяється правами сторони виконавчого провадження.
Також до повноважень прокурора не віднесено нагляд за законністю виконавчого провадження у цивільних, господарських та адміністративних справах. Не входить прокуратура і в перелік осіб і державних органів, які мають право проводити перевірку виконавчого провадження, а тому й не має права витребовувати матеріали цього провадження. Крім того, суддя не звернув уваги, що на момент розгляду даної справи дії в.о. прокурора Камінь-Каширського району про проведення перевірки було оскаржено ВДВС Камінь-Каширського району до Волинського окружного адміністративного суду, який неодноразово скасовував аналогічні постанови прокурорів.
У запереченні прокурор Камінь-Каширського району Веніславський С.В. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді щодо неї – без зміни. Посилається на те, що прокуратура відповідно до норм Конституції України та законів України здійснює нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами і службовими особами. Цей нагляд поширюється й на Державну виконавчу службу України, яка є центральним органом виконавчої влади. Тому суддя обґрунтовано дійшов висновку про притягнення ОСОБА_1 за невиконання законних вимог прокурора до відповідальності за ч.1 ст. 185-8 КУпАП та призначив їй стягнення відповідно до вимог Закону.
Заслухавши пояснення прокурорів Шевчука В.М. та Оліферчук Н.П., які просили залишити постанову судді без зміни, перевіривши доводи скарги і ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 4 статті 121 Основного Закону України на прокуратуру України покладається нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Предметом такого нагляду, згідно з частиною першою статті 44 Закону «Про прокуратуру», є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків.
Порядок здійснення контролю за законністю виконавчого провадження та виключний перелік осіб і державних органів, які мають право проводити перевірку виконавчого провадження та витребовувати їх з відповідного органу ДВС, закріплено у статтях 8, 8-1, 8-2, 8-3 Закону «Про виконавче провадження». Частина четверта статті 8 зазначеного Закону також забороняє втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом, та встановлює, що виїмка чи вилучення документа виконавчого провадження здійснюється лише за рішенням суду.
Слід також зазначити, що у Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) названий суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
При цьому Закон «Про прокуратуру», як і інші джерела національного законодавства України, не наділяє прокуратуру повноваженнями щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів у ході судового провадження.
Ці обставини повністю узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України з даних правовідносин, викладеною в постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 № 21-10а11.
Тому висновок судді про те, що ОСОБА_1 як посадова особа не виконала законні вимоги прокурора в частині надання останньому для перевірки матеріалів виконавчих проваджень, відкритих за заявою прокуратури району, є передчасним і не ґрунтується на вимогах законодавства.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-8 КУпАП, а тому постанову судді щодо неї слід скасувати, закривши провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 19 вересня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-8 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Волинської області ОСОБА_2