УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Берещанської І.І.
суддів Кузнєцової О.О., Петюшевої Н.М.
при секретарі Войциховській Е.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АРК адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до судді Алуштинського міського суду ОСОБА_2про визнання дій судді неправомірними,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ялтинського міського суду АРК від 07.12.2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до судді Алуштинського міського суду АРК ОСОБА_2 та просила визнати дії судді неправомірними у частині того, що він чиніть перепони щодо направлення касаційної скарги до суду касаційної інстанції, внаслідок чого скарга цього часу не направлена на розгляд до Верховного Суду України. Позивачка просила суд зобов'язати ОСОБА_2 надіслати скаргу до суду касаційної інстанції.
Постановою Ялтинського міського суду АРК від 07.12.2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, як постановлену з порушенням вимог матеріального і процесуального закону, та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлені позивачем у порядку адміністративного судочинства. Позивач вважає неправомірними та такими, що підлягають оскарженню в порядку КАС України, дії суду щодо вирішення питання про направлення справи з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
Проте, всі оскаржувані дії мають виключно процесуальний характер, а не характер управлінської діяльності, оскільки питання, що безпосередньо стосуються руху справу, у тому числі направлення справи до суду касаційної інстанції, врегульовані Цивільним
Справа № 22а-2335/08
головуючий суддя суду першої інстанції Білюнас В.Ю.
суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кузнєцова О.О.
процесуальним кодексом України (з урахуванням положень ЦПК України в редакції 1963 року) та є процесуальними питаннями, що пов'язані із здійсненням правосуддя по конкретній судовій справі.
Тобто діяльність, визначена позивачем, є судовою діяльністю, спонуканням до належного виконання якої /оскільки позивач вважає, що судова діяльність у справі здійснюється неналежним чином/ і стало звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Таким чином, звертаючись з адміністративним позовом до суду, і тому, у сенсі положень ст. ст. 2, 4 КАС України, вимагаючи здійснення правосуддя, позивач має намір захистити виключно процесуальні права.
Але вирішення питань щодо здійснення процесуальних прав по конкретній справі шляхом пред'явлення адміністративного позову до суду суперечить Конституції України і чинному законодавству.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі N 1-17/2001 (справа щодо конституційності статті 2483 ЦПК України), - положення абзацу четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України про те, що судам не підвідомчі скарги „на акти і дії службових осіб... суду, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження", треба розуміти так, що судами не розглядаються скарги громадян у порядку, передбаченому главою 31-А цього Кодексу, на акти та дії суддів, що пов'язані із здійсненням правосуддя, оскарження яких встановлюється відповідним процесуальним законодавством України. Акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності можуть бути оскаржені громадянами в судовому порядку відповідно до глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України.
Статтями 126 і 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону і вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Однією з основних конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Тому, згідно із зазначеними положеннями Конституції України, рішення суду і, відповідно до них, дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя /пов'язаних із прийняттям заяв, порушенням справи, її підготовкою, розглядом у судовому засіданні та інше/ можуть оскаржуватися у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не шляхом зобов'язання суддів до вчинення певних процесуальних дій /визнання їх дій неправомірними/, що одночасно порушило б і принцип незалежності суддів, і заборону втручатись у вирішення справи незалежним судом.
Пленум Верховного Суду Україні в п. 10 постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» роз'яснив, що виключне право перевірки законності та обгрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Виходячи з цього, суд /суддя/ як орган /особа/, що здійснює правосуддя не може бути відповідачем у справі, крім випадків, коли суд /суддя/ виступає, як звичайна установа /особа/, а не як орган /особа/, що здійснює правосуддя.
Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої ін станції повинна бути скасована, а провадження по справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 199 ч.1 п.5, 203, 157, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 07.12.2007 року скасувати, провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до судді Алуштинського міського суду ОСОБА_2про визнання дій судді неправомірними закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 1 місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.