Справа № 22ц-20160\08 р. Головуючий в 1 інстанції
Соколан Н.О.
Категорія - 34 \1\ Доповідач - Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
Іменем України
22 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючогохудді Митрофанової Л.В. суддів: Михайлів Л.В., Братіщевої ЛА.' при секретарі: Гладиш К.І. за участю: відповідачів ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4, ОСОБА_2, позивачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1, приєднавшогося до апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 13 липня 2004 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, про поділ майна подружжя та по зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2003 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу автомобіля марки АУДІ - А6, укладеного між ОСОБА_2 та його матірю ОСОБА_1 17 січня 2003 року та посвідченого Придніпровською товарною біржою, недійсним та про розподіл майна подружжя - вказаного автомобіля між нею та відповідачем ОСОБА_2 з виділенням спірного автомобіля в натурі ОСОБА_2 та стягнути з нього на її користь вартість 1\2 частини автомобіля АУДІ А-6.
Позовні вимоги позивачка ОСОБА_3 обгрунтувала тим, що з 18.08.2000 року була у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 03.08.2002 року придбали вищевказаний спірний автомобіль АУДІ А-6. Після припинення шлюбних відносин у грудні 2002 року, відповідач ОСОБА_2 17.01.2003 року без її згоди продав автомобіль своїй матері ОСОБА_1 Оскільки, її право як співласника порушено, позивачка просила суд на підставі ст.ст. 22,23,29 КПШС України позов задовольнити.
В січні 2004 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків у сумі 1000 грн., посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_3 не сплатила за послуги по збереженню спірного автомобіля на штрафному
майданчику. Вказані послуги були сплачені нею, чим завдані їй збитки на суму 1000 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 13 липня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки АУДІ А-6 укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та посвідчений 17 січня 2003 року Придніпровською Товарною Біржею. Визнав право власності на автомобіль марки АУДІ А6, 1999 року випуску, синього кольору, кузов седан за ОСОБА_2 та стягнув з ОСОБА_2 на.користь ОСОБА_3 вартість 1\2 частини автомобіля в розмірі 46025,45 грн., судові витрати - 600 грн., а всього 46625,45 грн., на користь держави 10 грн. державного мита.
Судом стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000 \одну тисячу\ грн.-завдані збитки оплати послуг знаходження спірного автомобіля на штрафному майданчику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і приєднавшогося до скарги ОСОБА_2, ставить питання про скасування рішення суду в частині визнання договору купівлі-продажу спірного автомобіля недійсним та просить направити справу у цій частині на новий розгляд у Нікопольський міський суд, оскільки суд першої інстнації при ухваленні рішення не дав оцінки тим обставинам, що ОСОБА_2 придбав спірний автомобіль для своїх батьків та за їх кошти. Відповідно до вимог процесуального права, справа повинна розглядатися за місцем проживання відповідачів, тобто у Нікопольському міському суді.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000 \одну тисячу\ грн. не оскаржено.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачі не довела ті обставини, на які вона посилались як на підставу про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Як встановлено судом першої інстанції, сторони зареєстрували шлюб 18.08.2000 року. В період шлюбу 03.08.2002 року придбали вищевказаний спірний автомобіль АУДІ А-6. Після припинення шлюбних відносин в грудні 2002 року, відповідач ОСОБА_2 17.01.2003 року без згоди дружини ОСОБА_3 продав автомобіль своїй матері ОСОБА_1 Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу 21.05.2003 року.
На думку колегії суддів, ухвалюючи рішення суд першої інстанції обгрунтовано послався на вимоги ст.ст. 22,23,29 КпШС України та
дійшов висновку, що спірний автомобіль АУДІ А-6 є спільною сумісною власністю подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 і підлягає розподілу між ними.
Колегія суддів вважає, що відповідають вимогам закону висновки суду в частині визнання права власності на спірний автомобіль за ОСОБА_2 та стягуючи з нього на користь ОСОБА_3 вартість 1\2 частини автомобіля, суд першої інстанції відповідно до роз*яснень в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.1998 року "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім*ю України" "\ із змінами та доповненнями^ стягнув суму вартості 1\2 частини спірного автомобіля виходячи із положення, що вартість спірного майна визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди- виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи \а.с. 172-177\.
Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу автомобіля АУДІ А-6, який є спільною сумісною власністю подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст.23 КпШС України, крім того відповідно до роз*яснень в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними"\ із змінами та доповненнями^ при вирішенні питання про визнання угоди недійсною судові необхідно враховувати, що відсутність згоди другого \дружини\ на відчуження спільного майна може бути підставою для визнання недійсною угоди в тому випадку, коли угода потребувала обов*язкового нотаріального посвідчення \ ст. 23 КпШС України\ або судом встановлено, що сторони \сторона\ в угоді діяли недобросовісно. Порушення відповідачами вимог матеріального права підтверджено тими обставинами, що після припинення сімейних відносин ОСОБА_2 з метою уникнути розподіл майна подружжя - спірного автомобіля, без відома та згоди ОСОБА_3 продав автомобіль своїй матері ОСОБА_1
Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що спірний автомобіль придбано не за кошти батьків подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1. Як убачається з матеріалів справи, відповідно до договору \а.с. 41\, укладеного між ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_2, вона 30.07.2002 року позичила ОСОБА_2 45 000 грн. Однак, в договорі не вказано, що гроші позикодавець ОСОБА_1 передає своєму сину ОСОБА_2 на придоання автомобіля та поручає автомобіль придбати для неї.
На підставі вищевикладеного суд правильно критично поставився до доводів батьків подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1, що за їх кошти придбано спірний автомобіль, оскільки вони є зацікавленими особами у вирішенні спору на користь кожного із них.
Відповідно до вимог ст. 30 ЦПК України \в редакції 1963 року \ суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сторони не надали достовірних доказів, про те, що гроші на придбання спірного автомобіля подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 отримали від 3-х осіб.
Доводи у скарзі ОСОБА_1 та приєдавшогося до апеляційної скарги ОСОБА_2, що при ухваленні рішення суд не дав належної оцінки доказам наданим ОСОБА_1 про придбання її сином ОСОБА_2 спірного автомобіля за її кошти та для неї та порушення судом норм процесуального права спростовується висновком суду та матеріалами справи.
Відповідно до ст.ст. 15,30,62 ЦПК України при ухваленні рішення суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачами, що згідно ст.ст. 22,23,29 КпШС України спірний автомобіль АУДІ А-6 є спільною сумісною власністю подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 і підлягає розподілу між ними.
Посилання в апеляційній скарзі, що справа розглянута судом з порушенням правил підсудності безпідставне, оскільки відповідно до матеріалів справи на 23.04.2003 року при подачі ОСОБА_3 позовної заяви та постановления ухвали суду 30.04.2003 року про призначення справи до розгляду, ОСОБА_2 згідно довідки адресного бюро прописаний за адресою позивачки, АДРЕСА_1 \а.с.24-25\, інших даних у суду не було. Зокрема, заява про підсудність справи та дані про прописку відповідача ОСОБА_2 у м.Нікополі, стали відомі суду в травні 2003 року, а не на момент подачі позовної заяви \а.с.47-52\. Крім того, на момент вирішення питання про передачу справи за підсудністю у м.Нікополь, так як там прописався та став проживати відповідач ОСОБА_2 та проживає відповідач ОСОБА_1, справа була розпочата розглядом по суті та діяли вимоги ст.ст. 132,133 ЦПК України \в редакції 1963 року\.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом порушено встановлені законом строки розгляду справи не можуть бути відповідно до ч.З ст.309 ЦПК України підставою для скасування законного рішення.
Щодо порушення судом вимог закону про забезпечення позову, то апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвали суду про забезпечення позову розглянуті судом апеляційної інстанції 17.11.2003 року \а.с.138\.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом була допущена фальсифікація ухвали суду першої інстнації від 01.10.2003 року про розгляд зауважень на протокол судового засідання цього ж дня, так як протокол судового засідання датовано 04.10.2003 року -вихідним днем \а.с.107-108\, спростовуються довідкою від 30.08.2004 року за підписом судді та секретаря, що дата протоколу на 04.10.2003 року виправлена стороною, яка ознайомлювалась з матеріалами справи, що явно видно в самому протоколі \а.с. 107\.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права та підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів -,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, приєднавшогося до апеляційної скарги ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від
13 липня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.