Справа № 22 ц- 20673/2008 Головуючий у 1 інстанції - Пустовіт О.Г.
Категорія - 32 (2) Доповідач - Михайлів Л.В.
УХВАЛА
Іменем України
2008р. квітня «22» дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі Гладиш К.І.
за участю: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування шкоди, -
Встановила:
В лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі ВАТ «Суха Балка») про відшкодування шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, вказуючи на те, що він працював у відповідача в шкідливих умовах праці і отримав професійне захворювання, частково втратив професійну працездатність.
Висновком МСЕК йому встановлено 20% втрати працездатності з 13.07.1998 року і наказом ВАТ «Суха Балка» від 11.08.1998 призначено відшкодування шкоди у сумі 56 грн.
Вважає, що відповідач невірно прорахував йому щомісячне відшкодування шкоди на 01.07.1998р., оскільки не застосував всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів.
Просив провести перерахунок суми відшкодування шкоди та стягнути з відповідача заборгованість, а також компенсацію у зв'язку з несвоєчасною виплатою частини щомісячних платежів та зобов'язати направити до відділення виконавчої дирекції Фонду довідку про розмір нарахованого щомісячного платежу на 01.04.2001 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12.10.2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь позивача заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди у сумі 4 894 грн. 27 коп. компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди (втраченого заробітку) -4 876 грн. 60 коп.
Зобов'язано ВАТ «Суха Балка» надати ОСОБА_1 довідку про перерахований розмір втраченого заробітку станом на 01.04.2001 року, де щомісячна сума відшкодування шкоди становить 218 грн. 80 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Суд помилково прийшов до висновку, що базовий середній заробіток підземного прохідника 9077 крб. на час встановлення позивачу стійкої втрати працездатності підлягає коригуванню з врахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів -з 1.10.1993 року - 1,5, з 1.11.1993 року - 2,1333, оскільки ці коефіцієнти не є коефіцієнтами підвищення тарифних ставок і посадових окладів, а застосовувались до тих осіб, що отримували на той час відшкодування шкоди, а позивач не мав прав на отримання відшкодування шкоди у 1993 році.
Суд необґрунтовано стягнув компенсацію втрати частини суми відшкодування шкоди.
Не враховані судом вимоги п.22 Правил Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» про те, що вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше назначених судом або адміністрацією, підлягають задоволенню за строк, що не перевищує трьох років.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 та стягуючи з ВАТ «Суха Балка» на його користь заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди та компенсації, а також зобов'язавши відповідача надати ОСОБА_1 довідку про перерахований розмір втраченого заробітку станом на 1.04.2001 року у сумі 218 грн. 80 коп., суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ВАТ «Суха Балка» тривалий період часу не проводив перерахунок сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 не застосовував ряд коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів, що призвело до виникнення заборгованості.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду виходячи із наступного.
З 1 липня 1993 року до 11 липня 2001 року, тобто під час виникнення спірних правовідносин діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (далі Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472, які є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини по відшкодуванню шкоди власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.
Пунктом 41 Правил установлено, що якщо заяву про відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали
через три роки з дня визначеная МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.22 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», виплати, призначені , але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Районний суд зазначених положень законодавства не врахував і
стягнув невиплачені, на думку суду, суми за строк, що перевищує
три роки.
Відповідно до п.22 Правил, для розрахунку сум відшкодування шкоди потерпілим, які на час встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності вже не працювали на підприємстві, береться середньомісячний заробіток за січень - квітень 1992 року по тій професії, розряду (посаді), на ушкодження здоров'я.
Визначений таким чином базовий середній заробіток почергово коригується на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, які встановлюються на підприємстві.
Суд не врахував це положення Правил.
Так, позивачеві стійка втрата професійної працездатності встановлена висновком МСЕК з 13.07.1998 року.
Отже базовий середній заробіток прохідника за січень -квітень 1992 року необхідно коригувати на коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів з липня 1992 року по час встановлення стійкої втрати працездатності ОСОБА_1
Районний суд в порушення вказаних положень., закону, відкоригував базовий заробіток на коефіцієнти: 1,5 з 02.10.1993 року та 2,1333 з 1.11.1993 року, тоді як вказані коефіцієнти застосовувались для осіб, яясі на цей час вже отримували відшкодування шкоди здоров'ю і не є коефіцієнтами підвищення тарифних ставок і окладів, що вбачається із спільних постанов адміністрації та профспілкових організацій ВАТ «Суха Балка» №1576 від 30.09.1993 року та №1664 від 16.12.1993 року.
Суд необґрунтовано стягнув з ВАТ «Суха Балка» компенсацію втрати частини сум відшкодування шкоди.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення районного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 309 ч. 1 п.4 ЦПК України.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявила клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Відповідно до п.4 ст. 307 п.4 ч.1 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і- залишити заяву без розгляду.
Стаття 310 ЦПК України передбачає залишення заяви без розгляду з підстав, визначених ст.207 ЦПК України.
Оскільки подана заява про залишення заяви без розгляду, що не суперечить п.5 ст.207 ЦПК України, колегія суддів
погоджується з заявою представника позивача і після скасування рішення суду залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 п.4 ч. 1, 309 ч. 1 п.4, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2007 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Суха Балка» про відшкодування шкоди залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.