У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Жука  В.Г.,
суддів	Гошовської Т.В. і Канигіної Г.В.,
за участю прокурора засудженого	Брянцева В.Л.,            ОСОБА_1

 

розглянула в судовому засіданні  19 березня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок апеляційного суду Вінницької області від 14 листопада 2008 року, яким 

 

ОСОБА_1,

що народився ІНФОРМАЦІЯ_1

в м. Вінниці, раніше не судимого,

засуджено:

за п. 12 ч. 2 ст.115 КК України до позбавлення волі на 12 років;

за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на 3 роки;

за ч. 2 ст. 342 КК України до позбавлення волі на 1 рік 6 місяців.

         На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1  призначено 13 років позбавлення волі.

За ч. 2 ст. 345 КК України ОСОБА_1 виправдано на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

 

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 солідарно із раніше засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 39046,51 матеріальної і 200000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_6 100000 грн. моральної шкоди.

9 листопада 2006 року ОСОБА_1 та раніше засуджені за даний злочин ОСОБА_3, ОСОБА_4, та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження разом з потерпілим ОСОБА_5 відпочивали в кафе «Пікнік», що на виїзді із  с. Ксаверівка Вінницького району.

 

В кафе під час розпиття спиртного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виник конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_3 в обличчя, а останній наніс ОСОБА_5 удар по голові пляшкою прямокутної форми від горілки «Nemiroff», ємкістю 0,5 л.

 

Інші учасники вивели ОСОБА_5 на вулицю,  ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншою особою відносно якої ведеться слідство на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, з метою позбавлення життя, стали наносити ОСОБА_5 численні удари в різні частини тіла, в тому числі, в життєво важливі органи, заподіявши йому тілесні ушкодження.

 

Зокрема, ОСОБА_4 взяв сокиру і умисно вдарив ОСОБА_5 3-4 рази по ногах обухом сокири.

 

В цей час ОСОБА_3 з метою позбавлення життя ОСОБА_5, дерев'яним поліном декілька разів вдарив ОСОБА_5 по голові.

 

ОСОБА_1 та інша особа, продовжили узгоджені дії, направлені на позбавлення життя ОСОБА_5, заподіявши йому сильні удари руками і ногами в різні частини тіла.

 

В цей час ОСОБА_3 вихопив у ОСОБА_4 сокиру і сам став бити потерпілого по голові обухом сокири, заподіявши понад 3 сильних удари, від чого ОСОБА_5 втратив свідомість і впав на землю.

 

Після чого, перевіривши пульс ОСОБА_5 і переконавшись, що він ще живий, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 занесли ОСОБА_5 в автомобіль «Mersedes Bens E». ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_4 - поруч.

 

Особа, відносно якої ведеться слідство, сіла за кермо іншого автомобіля «Mersedes Bens ML 320», ОСОБА_1 також сів в автомобіль і обидві машини попрямували в бік с. Слобода-Дашковецька Вінницького району, а потім ОСОБА_3 і ОСОБА_4 витягли ОСОБА_5 із автомобіля і поклали його на землю без свідомості.

 

Всі четверо обговоривши можливу помсту із боку друзів ОСОБА_5 за заподіяні йому тілесні ушкодження, вирішили, що немає ніякого сенсу везти потерпілого до лікарні, що він не виживе, а друзі, дізнавшись про скоєне, помстяться їм за ОСОБА_5.

 

Тоді ОСОБА_3, діючи узгоджено із ОСОБА_1, ОСОБА_4 і іншою особою, з метою позбавлення життя ОСОБА_5 дерев'яним поліном, двічі сильно вдарив ОСОБА_5, після чого останній перестав подавати ознаки життя.

 

Пересвідчившись в смерті ОСОБА_5, ОСОБА_4 із ОСОБА_3, з відома і в присутності ОСОБА_1 і іншої особи, завантажили труп у багажник автомобіля «Мерседес Бенс Е», яким користувався ОСОБА_4 і продовжили рух до смітника, щоб його закопати.

 

ОСОБА_1 і інша особа, яка сіла за кермо автомобіля «Mersedes Bens ML 320», поїхали першими, щоб в разі появи працівників ДАІ попередити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про «небезпеку».

 

Доїхавши до с. Комарів Вінницького району, ОСОБА_1 із особою, що під слідством повернули в напрямку м. Вінниці.

 

3 серпня 2006 року, ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного     сп'яніння  за   перевищення  швидкості  руху   на  виїзді    із м. Гайсина Вінницької області був зупинений інспектором ДПС ОСОБА_6 і на його вимогу пред'явити документи на право керування автотранспортом повідомив, що в нього їх немає.

 

Коли ОСОБА_1 став відкривати для огляду багажник автомобіля, працівники міліції помітили із боку водія в салоні автомобіля, під гумовим килимом рукоятку пістолета, про що повідомили присутніх.

 

ОСОБА_1 усвідомивши, що працівники міліції помітили пістолет,  намагався проникнути в салон вказаного автомобіля, що було розцінено працівниками ДПС, як намагання озброїтись пістолетом.

 

Коли інспектор ДПС Тищенко В.В. став тримати дверцята автомобіля і не пускати ОСОБА_1 в салон автомобіля, щоб дістатись до пістолета, а ОСОБА_1 почав чинити активну фізичну протидію, схопивши Тищенка за пальці руки, притиснув їх, спричинивши останньому фізичний біль.

 

Проте, працівники міліції перешкодили ОСОБА_1 проникнути в салон автомобіля.

 

Після чого, ОСОБА_1 всупереч Правил дорожнього руху вийшов на проїзну частину автодороги і став зупиняти автомобілі, створюючи небезпеку для себе та інших учасників руху.

 

Інспектор ДПС ОСОБА_6, виконуючи свої службові обов'язки почав відтягувати ОСОБА_1  на обочину дороги.

 

ОСОБА_1, ігноруючи законні вимоги працівника міліції, не бажаючи підкорятись його вимогам, продовжував залишатись на проїзній частині дороги, фізично протидіючи ОСОБА_6у, а коли ОСОБА_6 намагався відтягнути ОСОБА_1 із дороги, останній впирався, розмахував руками, при цьому, ненароком вдарив інспектора ДПС ОСОБА_6 рукою в обличчя, заподіявши йому фізичний біль.

 

Крім того, ОСОБА_1 на початку літа 2006 року у невстановленому місці знайшов пістолет «ROHM RG-88», заводський номер НОМЕР_2, який заніс у автомобіль ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_1 і, не маючи спеціального дозволу, зберігав і возив його у вказаному автомобілі.

 

3 серпня 2006 року на 465 км. автошляху Львів-Кіровоград-Знам'янка під час зупинки автомобіля за порушення Правил дорожнього руху і при огляді автомобіля ОСОБА_1  працівниками ДПС був виявлений і вилучений пістолет «ROHM RG-88» заводський номер НОМЕР_2, який являється ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, калібру 9,00 мм РА, виробництва Німеччина.

 

У касаційних скаргах:

 засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку в частині його засудження за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Зазначає, що вбивство ОСОБА_5 не вчиняв, оскільки в той час він перебував за межами Вінниці. Посилається на застосування до нього недозволених методів ведення слідства. Просить змінити вирок в частині його засудження за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 342 КК України та пом'якшити призначене покарання;

 

захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 порушує питання скасування вироку та закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину. Зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняв злочини, за які він засуджений.

 

У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. На думку автора подання, суд безпідставно виправдав ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 345 КК України. Зазначається, що суд не взяв до уваги ряд доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину щодо працівника правоохоронного органу ОСОБА_6. Автор подання вважає, що ОСОБА_1 призначено занадто м'яке покарання.

 

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційні скарги, прокурора, який підтримав касаційне подання частково, а саме, по незаконному виправданню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 345 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг та подання, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а подання прокурора підлягає повному задоволенню, касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 - частковому задоволенню з таких підстав.

 

Відповідно до ст. 398 КПК України, підставами для скасування судового рішення, є, зокрема, невідповідність висновків суду апеляційної інстанції, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічністю судового слідства, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

 

Органами досудового слідства ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у тому, що він 3.08.2006 р. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив насильство щодо працівника правоохоронного органу. ОСОБА_6, у зв'язку із виконанням останнім своїх службових обов'язків - вдарив ОСОБА_6 рукою в обличчя, спричинивши тому фізичний біль.

 

Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_6 ненавмисно і у зв'язку із цим на підставі п. 2 ст. 6 КПК України виправдав його за ч. 2 ст. 345 КК України за відсутністю складу злочину.

 

Проте правильність такого висновку викликає сумнів через те, що він не відповідає матеріалами справи, зокрема, показанням потерпілого самого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8.

 

Так, ОСОБА_6 показав в судовому засіданні, що коли він разом з другими співробітниками міліції присікав протиправні дії ОСОБА_1, то останній сильно вдарив його рукою в обличчя, від чого він упав (т. 4, а.с. 222).

 

Свідок ОСОБА_7 показав, що він бачив, як п'яний ОСОБА_1 вирвався від ОСОБА_6 і вдарив того в обличчя. (т. 4, а.с. 228).

 

Свідок ОСОБА_8 показав, що коли п'яний ОСОБА_1 вибіг на проїжджу частину дороги і створив небезпеку для нормального руху, то ОСОБА_6 хотів відвести ОСОБА_1 з дороги, але останній вдарив кулаком ОСОБА_6 в обличчя (т. 4, а.с. 229 зв.).

 

За таких обставин висновок суду про те, що не була доведена суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України не відповідає фактичним обставинам справи, а тому вирок у цій частині має бути скасованим.

 

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні 9 листопада 2006 р. умисного вбивства ОСОБА_5, суд послався, як на преюдиціальний факт, на вирок апеляційного суду Вінницької області від 19 жовтня 2007 року, яким засуджені за цей злочин ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 17 квітня 2008 р., який визнав законним і обгрунтованим вирок апеляційного суду.

 

Але при цьому, не проводячи ретельного дослідження всіх доказів та оцінки у їх сукупності, суд першої інстанції обмежився по суті викладенням попереднього вироку, що є недопустимим. Зокрема, неповно були з'ясовані фактичні обставини вчинення злочину і яку конкретно роль виконав ОСОБА_1.

 

З огляду на викладене, у зв'язку з неповнотою і однобічністю та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи вирок в частині засудження ОСОБА_1 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України підлягає скасуванню.

 

Оскільки злочини, що передбачені ст. 345, ст. 342, ст. 263 КК України пов'язані між собою, то вирок підлягає скасуванню в повному обсязі, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід ретельно дослідити обставини справи та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

 

Доводи у скаргах ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 можуть бути перевірені при новому судовому розгляді.

 

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

 

у х в а л и л а:

 

         касаційне подання прокурора задовольнити повністю, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 задовольнити частково, вирок апеляційного суду Вінницької області від 14 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

 

Судді:

 

        В.Г.  Жук                               Т.В. Гошовська                        Г.В. Канигіна