У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Жука В.Г.,
суддів за участю прокурора	Канигіної Г.В.  і  Кузьменко О.Т.           Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  26 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2006 року, яким

 

ОСОБА_1,

                                        ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимого,

засуджено:

за ч. 1 ст. 201 КК України до позбавлення волі на 3 роки з конфіскацією предмета контрабанди;

за ч. 2 ст. 358 КК України до обмеження волі на 2 роки;

за ч. 3 ст. 358 КК України до обмеження волі на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено 3 роки з конфіскацією предмета контрабанди.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 22 червня 2007 року вирок залишено без зміни.

 

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29.04.2004 року, придбавши у Німеччині для власного користування автомобіль “Мерседес-Бенц” вартістю 25650 євро, з метою контрабанди даного автомобіля, приховав від митного контролю дійсну вартість автомобіля при його ввезенні на митну територію України і при митному оформленні в митних органах України надав підроблену ним митну декларацію від 30.04.2004 року як підставу для ввезення і митного оформлення - замовлення від 28.04.2004 року, в які вніс завідомо неправдиві дані щодо вартості автомобіля, вказавши суму 10800 євро.

На підставі вказаних документів 30.04.2004 року ОСОБА_1, з приховуванням від митного контролю, перемістив автомобіль з території Республіки Польща через митний кордон України, а 5.05.2004 року отримав сертифікат відповідності на автомобіль.

12.05.2004 року ОСОБА_1 підробив заяву на отримання посвідчення на право реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ МВС України, в яку вніс завідомо неправдиві відомості щодо підстави для отримання даного посвідчення.

На підставі підроблених документів засуджений незаконно отримав на Подільській регіональній митниці посвідчення на право реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ МВС України, яке в подальшому використав для реєстрації автомобіля в Хмельницькому МРЕВ ВДАІ УМВС України в Хмельницькій області.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 та його захисник                   ОСОБА_2 порушують питання про скасування  судових рішень та закриття справи за відсутністю в діях засудженого складу злочину. Зазначають, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На їх думку, у вироку суду не міститься доказів вини ОСОБА_1 у вчинених злочинах.

 

Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

 

Судові інстанції дійшли висновку про те, що ОСОБА_1 контрабандним шляхом перемістив через митний контроль України автомобіль «Мерседес-Бенц» вартістю  25650 євро, що підпадає під ознаки злочину, що передбачений ч. 1 ст. 201 КК України.

Проте правильність такого висновку викликає сумнів.

Як органи досудового слідства, так і судові інстанції виходили із того, що ОСОБА_1 приховав від митного контролю дійсну вартістю автомобіля, яка у відповідності із фактурної (договірної) вартості автомобіля становила 161 639 грн., або 25650 євро.

 

Але при цьому не було враховано, що відповідно до такого нормативного акту, як Закон України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.1992 р. (який діяв на момент переміщення транспортного засобу через митний контроль України та затвердження обвинувального висновку) де в статті 16 та у п. 1.7 Інструкції про порядок заповнення митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 визначено, що «фактурна власність» - це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або повинна компенсуватись відповідно до умов угоди купівлі-продажу, або міни, а «митна вартість - це вартість товару, яка визначається у відповідності із Законом України «Про єдиний митний тариф і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів».

 

При цьому визначено, що митна вартість використовується при нарахуванні мита, митних зборів та інших митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених нормативними актами України.

 

Проте при перетині митного кордону України в районі Рава-Руської митниці вказаний транспортний засіб був оглянутий посадовими особами митниці і визначена його митна вартість в сумі 10800 євро (т. 1, а.с. 91-93). Оцінка проводилась на підставі «Технологічної схеми митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів та контролю за їх доставкою у митниці призначення відділом оформлення транспортних засобів Рава-Руської митниці, затвердженої наказом по вказаній митниці № 315 від 08.12.2003 року (т. 1, а.с. 45-46, 48-82).

 

Експертом-оцінювачем, який занесений до Державного реєстру оцінювачів № 567 від 29.03.2002 року вартість зазначеного автомобіля на 12.05.2004 року визначена у 93757 грн. (т. 1, а.с. 118), тобто по офіційному курсу 14882 Є.

 

Органи досудового слідства і судові інстанції дійшли висновку про те, що дійсна вартість автомобіля «Мерседес-Бенц», становить 161 639, 14 грн., (25650 євро), на підставі заяви, митної декларації та замовлення (рахунку).

 

Однак при цьому не було взято до уваги та не надано належної оцінки тому факту, що, наприклад, оцінка експерта-оцінювача відрізнялась як від суми, що була зазначена у митній декларації, так і від суми, вказаній у рахунку-фактурі.

 

До того ж, як вбачається із висновку почеркознавчої експертизи, виконавцем рукописних записів у замовленні (рахунку) № GC 216 від 28.04.2004 року є не ОСОБА_1, а інша особа (т. 2 а.с. 88).

 

Як видно із висновку спеціаліста № 4284 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз з визначення вартості автомобіля, завезеного громадянином ОСОБА_1 від 6.12.2002 року, вартість автомобіля «Мерседес-Бенц» придбаного у Німеччині на 30.04.2004 року становила 87846 грн..

 

Таким чином є три документи відносно вартості автомобіля «Мерседес-Бенц», проте судові інстанції взяли за основу тільки один документ - фактуру із визначеною вартістю в 25050 євро, що не може бути підтвердженням про дійсну вартість автомобіля.

 

Відповідно до чинного законодавства, при визначенні вартості предмета контрабанди потрібно виходити з нормативних актів про ціни й ціноутворення на відповідні товари. У разі потреби це питання може бути вирішено на підставі висновку експерта.

 

Виходячи із того, що по справі залишились не спростовані твердження ОСОБА_1 про те, що він не знає німецької мови та, що в момент заповнення митних документів, він знаходився у хворобливому стані, а це може потребувати виконання певних слідчих дій, що знаходиться поза межами повноважень судових органів, то судові рішення по справі підлягають скасуванню, а справа поверненню на нове розслідування, в ході якого необхідно визначити дійсну вартість транспортного засобу - автомобіля «Мерседес-Бенц» для чого слід провести експертизу та перевірити твердження ОСОБА_1 про те, що він не знає німецької мови і знаходився в хоробливому стані на момент заповнення митних документів, що може мати суттєве значення для вирішення справи.

 

Для цього необхідно провести відповідні слідчі дії по збору і фіксації доказів на підставі яких прийняти законне і обгрунтоване рішення.

 

         Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

 

                                                        у х в а л и л а:

 

         касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

         Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 червня 2006 року, та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 22 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування для виконання питань, що поставлені у мотивувальній частині ухвали.

 

                                                                    Судді:

 

           В.Г. Жук                            Г.В. Канигіна                     О.Т. Кузьменко