Броварський міськрайонний суд Київської області

м. Бровари, вул. Грушевського, 2, 07400, (04594) 6-49-92

справа 2-205/10

РІШЕННЯ

Іменем  України

27 січня 2010 року, Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого - судді Бендик О.Г.

при секретарі Ричок Л.П.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення утримання та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення права на утримання

встановив:

19 серпня 2009 року ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_4) Т.П. подала до суду позовну заяву до ОСОБА_5 про стягнення утримання в розмірі 1/5 частки від його заробітку (доходу).

В позові зазначила, що з відповідачем ОСОБА_5 перебувала у шлюбі з 24 травня 2003 року+, дітей від якого нема. В червні 2009 року з ініціативи чоловіка сімейні стосунки вони припинили, а 18 серпня 2009 року в відділі рацс Броварського МРУЮ зареєстрували розірвання шлюбу.

Перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5 вона захворіла і 29 вересня 2004 року стала інвалідом ІІ групи. Через інвалідність стала непридатною до регулярної праці, а з урахуванням розміру її пенсії 540 грн. потребує матеріальної допомоги від колиш­нього чоловіка ОСОБА_5, який добровільно відмовивсь її надавати маючи на це можливість.

Відповідач ОСОБА_5 у відповідь подав зустрічну позовну заяву про позбавлення колишньої дружини ОСОБА_1 права на утримання, пославшись на те, що при реєстрації шлюбу позивачка не повідомила йому про тяжке психічне захворювання-шизофренію, яким захворіла ще зі школи. Про це він дізнавсь весною 2004 року, коли під час вагітності з нею стали коїтись незрозумілі дії. Крім того, за станом здоров"я його колишній дружині ОСОБА_1 заборонена лише регулярна праця, але не заборонений інший вид праці. Її останнім місцем роботи є ТОВ Чистий світ-К. Пенсійне забезпечення у розмірі 540 грн. та заробітна плата забезпечують його колишній дружині дохід, що значно перевищує прожитковий мінімум 498 грн., встановлений на 2009 рік для осіб, що втратили працездатність. Тому відповідно до ст.75 СК України ОСОБА_1 не потребує матеріальної допомоги.

В судовому засіданні кожен з них підтримав свій позов і просив його задовольнити з наведених підстав.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши інші докази, суд вважає, що основний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

У відповідності з нормами СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного (ч.1 ст.75).

Право на утримання має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу (ч.2 ст.75).

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом 1,11 чи 111 групи (ч.З ст.75).

Один із пожружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мімімуму, встановленого законом (ч.4 ст.75).

Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу (ст.76 ч.1).

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала І непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо колишній чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч.2 ст.76).

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст.80).

Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення (ч.2 ст.80).

Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або Обмежено його строком, якщо непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу (п.З ч.1 ст.83).

Судом безспірно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувати в зареєстрованому шлюбі з 24 травня 2003 року до 18 серпня 2009 року, дітей від нього не мають. 29 вересня 2004 року, тобто до розірвання шлюбу, ОСОБА_4 (ОСОБА_1П.) встановлена друга група інвалідності по причині загального захворювання і вона стала непрацездатною. Її непрацездатність продовжується до теперішнього часу, так як при проведенні МСЕК повторних оглядів інвалідність їй встановлюється на новий строк. При останньому огляді 30 вересня 2009 року друга група інвалідності ОСОБА_6 встановлена на строк до 1 жовтня 2010 року.

Згідно з довідками Сер. МСЕ-ЧНВ № 021747 від 1.10.2008 року та №197943 від 30.09.2009 року, виданими Чернігівською СМСН МСЕК, ОСОБА_6 не придатна до регулярної праці.

Як вбачається з довідки управління ПФУ в Бахмацькому районі Чернігівської області, розмір пенсії ОСОБА_6 в 2009 році складав: у лютому та березні- по 544 грн., у квітні, травні та червні - по 551 грн. 50 коп., у липні - 558 грн. 20 коп.

Інших доходів ОСОБА_1 не має. Як вбачається з наданої нею довідки від 25.11.09 року, в Тов "Чистий світ-К" вона не працює і ніколи не працювала.

Конституцією України закріплене право кожної людини на достатній життєвий рівень для себе та своєї сім'ї', що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48).

Прожитковий мінімум в Україні не є стабільним і постійно змінюється. На 2008 рік для непрацездатних осіб він встановлений на січень-березень в розмірі 470 грн., на квітень-червень- 481 грн, на липень-вересень-482 грн., на жовтень-грудень-498 грн.. Для непрацездатних осіб в 2009 році до 1 листопада він продовжував залишатись в розмірі 498 грн., а Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня №1646-У1 встановлений з 1 листопада в розмірі 573 грн., з 1 січня 2010 року- у розмірі 695 грн., з 1 квітня 2010 року- в розмірі 706 грн., з 1 липня- 709 грн., з 1 жовтня-723 грн., з 1 грудня-734 грн.

З урахуванням інфляційних процесів, які відбуваються в Україні, постійного подорожчання рівня життя, законодавчо визначений рівень прожиткового мінімуму як і розмір призначеної позивачці пенсії суд вважає явно недостатнім для забезпечення її достатнім харчуванням, одягом, житлом, тому вважає її особою, потребуючою матеріальної допомо­ги.

Разом з тим враховуючи можливість одержання позивачкою ОСОБА_1 утримання від своїх батьків, розмір її вимоги до позивача суд вважає недостатньо обгрунтованим та завищеним. У зв"язку з цим утримання з відповідача вважає правиль­ним присудити в розмірі 1/8 частки його заробітку (доходу).

Спроможність відповідача ОСОБА_6 надавати колишній дружині утримання в такому розмірі підтверджується наданою ним довідкою з місця роботи, у відповідності з якою в період з квітня по вересень 2009 року його середньомісячний чистий дохід складав 4562 грн. 14 коп.(а.с.28).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вена посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, які даної справи не стосуються.

Відповідач ОСОБА_5 обставин, на які посилавсь в обгрунтування зустрічної вимоги, не довів. На підтвердження випадку приховання при реєстрації шлюбу ОСОБА_7 своєї тяжкої хвороби жодних доказів суду не надав і не пославсь на них.

ОСОБА_1 дану обставину заперечила та пояснила, що до реєстрації їхнього шлюбу вона та ОСОБА_5 працювали педагогами в Світильнянській загальноосвітній школі. На той час вона проживала в одній кімнаті зі свідком ОСОБА_8. Вона не скривала своєї хвороби і про стан свого здоров"я розповіла до реєстрації шлюбу ОСОБА_5, його матері та сестрі при знайомстві з ними, а також свідку ОСОБА_8.

Допитана з ініціативи позивачки свідок ОСОБА_8 підтвердила зазначені ОСОБА_1 обставини та пояснила, що весь трудовий колектив Світильнянської загальноосвітньої школи, в тому числі і відповідач ОСОБА_5 знали про те, що коли ОСОБА_1 була студенткою то її кинув хлопець, через що у неї ставсь психічний зрив, вона лікувалась і перебувала на обліку в Чернігівській психонев­рологічній лікарні. ОСОБА_1 цього не скривала і всім розповідала. З цього приводу директор школи з відповідачем ОСОБА_5 перед одруженням проводив навіть бесіду.

Тому на підставі ст.48 Конституції України, ст.75, ч.1-4, ст.76 ч.1,2, ст.80 ч.1,2, ст. 8З ч.1 п.З СК України, керуючись ст.209 ч.З , ст.ст. 213-215, 88 ЦПК України, суд

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення утримання задовольнити частково : стягнути з ОСОБА_3, який народивсь 10 лютого 1980 року в м.Таллін Естонії, працює провідним інженером - програмістом відділу комп'ютерних технологій в Державній скарбниці України Національного Банку України, проживає за адресою:07400, АДРЕСА_1 ( місце реєстрації: 07444, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 утримання в розмірі 1/8 частки його заробітку (доходу) на період її непрацездатності починаючи з 19 серпня 2009 року.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення права на утримання відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 51 грн. держмита та на користь Головного управління Державного Казначейства у Київській області на рахунок 31217259700005 в банку ГУДКУ в Київській області МФО 82103 8, Код 23571923 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині стягнення утримання підлягає негайному обов'язковому виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів і дня його проголошення, а апеляційна скарга-протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.Г. Бендик