КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2009 № 8/379
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 (за дов.),
від відповідача - ОСОБА_2 (за дов.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "СканТек"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.12.2008
у справі № 8/379 (суддя
за позовом ФО-П ОСОБА_3
до ТОВ "СканТек"
про стягнення 50 490,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2008 у справі № 8/379 позов ФО-П ОСОБА_3 до ТОВ „СканТек” про стягнення 50 490, 00 грн. задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з ТОВ „СканТек” на користь ФО-П ОСОБА_3 50 490, 00 грн. основного боргу, 504, 90 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в позові.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, те, що справу було розглянуто за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений про час та місце судового засідання.
У відзиві позивач просить суд не задовольняти апеляційну скаргу відповідача, оскільки вона є необґрунтованою.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
23.07.2008 між ТОВ „СканТек” (клієнт) та ФО-П ОСОБА_3 (експедитор) було укладено Договір експедиції вантажів № 23/07/08 (далі – Договір), відповідно до умов якого, експедитор зобов’язується за плату за рахунок клієнта організувати виконання визначених даним договором або заявкою послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу, а клієнт зобов’язується оплатити за такі послуги встановлену сторонами плату ( суму фрахту) (пункт 2.1.).
Відповідно до пунктів 3.1. та Договору він виконується на підставі заявок, які заповнюються сторонами перед кожним окремим перевезенням. Заявки є невід’ємною частиною даного Договору.
В заявці визначається: номер; дата складання заявки, відомості про: маршрут перевезення (місце завантаження, митниці, прикордонні переходи, розвантаження, їх адреси, дата, час, уповноважені особи); вантаж (вид, маса, об’єм, тип завантаження, упаковка, вид TIR/CMR); сума фрахту; порядок розрахунків; Т.З. (марка, державний номер, вид, об’єм, ширина), а також відповідальність сторін, додаткові застереження (вимоги) (пункт 3.3. Договору).
Позивачем були надані послуги з перевезення вантажу на загальну суму 59 400, 00 грн. на підставі заявок на перевезення автомобільним транспортом № 04/09/08 від 04.09.2008 та № 11/09/08 від 11.09.2008, кожна з яких на суму 29 700, 00 грн.
Виконання позивачем зобов’язань підтверджується міжнародними товарно – транспортними накладними CMR № 0004352 (заявка № 04/09/08 від 04.09.2008) та CMR № 07952 (заявка № 11/09/08 від 11.09.2008).
Проте, в письмових запереченнях по справі, відповідач стверджує, що при наданні послуг з перевезення на основі заявки № 04/09/08 від 04.09.2008 позивач порушив умови пункту 5.3.3. Договору та заявки в частині доставки вантажу, а саме доставив вантаж з затримкою в 9 днів. Таким чином, на підставі вказаного пункту Договору відповідачем була нарахована пеня за прострочення доставки вантажу в сумі 24 804, 00 грн. та на підставі пункту 10.12. Договору, за яким, у випадку не виконання експедитором взятим на себе обов’язків, клієнт має право притримати суму фрахту до повного з’ясування всіх обставин і до повного виконання експедитором вищевказаних обов’язків, було притримано виплату за перевезення.
Відповідно до заявки № 04/09/08 від 04.09.2009 строк доставки – 15.09.2008.
Листом вих.№08/133 від 17.11.2008, компанія ТОО Проктер енд Гембл Казахстан” (вантажоодержувач) підтвердила, що автомашина НОМЕР_1 (перевізник) прибула на склад Хай Тек Логістік ввечері 19.09.2008, у зв’язку з тим, що на кордоні була поставлена електронна пломба, склад не міг її зняти і розвантажити машину з 19.09.2008 по 22.09.2008 (оскільки були вихідні). Електрона пломба була знята, а машина розвантажена лише 24 вересня 2008 року, а водію повернута – 25.09.2008.
Таким чином, позивач надав підтвердження, що затримка доставки вантажу стялася не з вини останнього.
Також відповідач стверджує, що на товарно – транспортній накладній CMR № 07952 не було відмітки товароодержувача та заповнених ним відомостей про отримання вантажу, що засвідчує факт доставки вантажу, а відсутність даної відмітки порушує пункт 1 статі 6 Конвенції про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та свідчить про неотримання вантажоодержувачем перевезеного вантажу. Зазначає, що для отримання оплати за надане перевезення позивачу необхідно було надати відповідачу CMR № 07952 з відміткою вантажоодержувача або довідку від нього, яка б свідчила про те, що перевезений вантаж, відповідно до заявки № 11/09/08 був доставлений та прийнятий.
На вимогу ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 позивач надав необхідні документи на підтвердження позовних вимог, а саме, лист ТОО „Проктер енд Гембл Казахстан” вих.№09/048 від 05.03.2009 та лист ТОВ „Істейн Юропіан Саплайн Кампані” вих.№ 98/03-09 від 16.03.2009.
Так, відповідно до накладної CMR № 07952 відправником є Істен Юропіан Саплай Кампані, а одержувачем – ТОО „Проктер енд Гембл Казахстан”, дата завантаження вантажу – 15.09.2008.
Листом вих.№09/048 від 05.03.2009 ТОО „Проктер енд Гембл Казахстан” (вантажоодержувач) повідомило, що автомашина В980BR/7628ВС (Україна, Бориспіль-Казахстан, Алмати) на склад Хай Тек Логістік прибула 25.09.2008. Оскільки на кордоні на дану машину була поставлена електронна пломба (процес митного очищення складає 4 робочі дні), машину було передано водію 01.10.2008 року.
Листом вих.№ 98/03-09 від 16.03.2009 ТОВ „Істейн Юропіан Саплайн Кампані” (вантажовідправник) повідомило про те, що воно здійснило оплату за надані транспортні послуги ТОВ „СканТек” згідно CMR № 0004352 від 05.09.2008, що підтверджується платіжним дорученням № 000009113 від 16.12.2008 та за CMR № 07952 від 15.09.2008 – платіжним дорученням № 000007870 від 05.11.2008.
Вищевказане підтверджує, що позивач виконав свої зобов’язання за Договором своєчасно та належним чином, тому відповідно до пункту 5.2.2. Договору клієнт зобов’язаний оплатити за експедицію встановлену сторонами плату.
Сума оплати за Даним Договором – 100% фінансування в розмірі заявленого об’єму перевезення (пункт 6.2. Догвору).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем за заявкою № 11/09/08 від 11.09.2009 було здійснено 30 % передплату від суми фрахту в сумі 8 910, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2419 від 05.09.2008.
Умовами заявок № 04/09/08 від 04.09.2008 та № 11/09/08 від 11.09.2008 передбачено, що відповідач здійснює розрахунок протягом 10 банківських днів, з моменту отримання оригіналів документів (CMR, акт виконаних робіт, рахунок, податкова накладна, оригінал договору та додатку до нього, контрольний лист прибуття/вибуття, акт про брак/недостачу).
Таким чином, з вирахування передплати в сумі 8 910, 00 грн., позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВ „СканТек” 50 490, 00 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526 Цивільного кодексу України).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 50 490, 00 грн.
Судова колегія критично ставиться до посилань відповідача про те, що справу було розглянуто за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений про час та місце судового засідання, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6. Роз’яснень Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у розгляді справ, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеній в позовні заяві.
В позовній заяві зазначено наступну адресу відповідача: 03151, м. Київ, пр-т Повітрофльтський, 72.
Крім того, до матеріалів справи залучено Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ „СканТек”, в якому також зазначено вищевказану адресу.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що відповідач був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія вважає рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2009 по справі № 8/379 обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СканТек”залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2008 у справі № 8/379 – без змін.
Матеріали справи № 8/379 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді