ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

УХВАЛА

іменем  України

26 червня 2008 року                                                                                   м.  Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого    Леся В.І. ,

суддів Нікітіна Г.В.,  Моцного М. В.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України Дацюка Є.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали провадження за скаргою ОСОБА_1  постанову помічника військового прокурора Харківського гарнізону від 7 квітня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи за його на апеляцією на постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 26 травня 2008 року

встановила:

ОСОБА_1  звернувся до військового місцевого суду зі скаргою на постанову помічника військового прокурора Харківського гарнізону від 7 квітня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  366 КК України,  стосовно заступника військового комісара Київського РВК м.  Харкова майора ОСОБА_2

Постановою судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 26 травня 2008 року скаргу ОСОБА_1  залишено без задоволення.

В апеляції ОСОБА_1  не погоджується з рішенням суду,  вважає його незаконним та необгрунтованим,  просить скасувати постанову судді,  а справу направити на новий судовий розгляд.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те,  що суд першої інстанції не повно дослідивши доводи його скарги,  зробив передчасні висновки про законність прийнятого помічником військового прокурора рішення про відмову в порушення кримінальної справи за фактом внесення неправдивих записів до військового квитка про зняття його з військового обліку.

справа № 11- 43/2008                                 головуючий у суді 1-ї інстанції Савенко М. Є.

Заслухавши доповідь судді Модного М. В.,  думку прокурора,  який пропонував залишити апеляцію без задоволення,  а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів військового апеляційного суду вважає,  що апеляція задоволенню не підлягає,  з таких підстав.

В лютому 2008 року до військової прокуратури Харківського гарнізону звернувся громадянин ОСОБА_1  з проханням порушити кримінальну справу відносно заступника військового комісара Київського РВК м.  Харкова майора ОСОБА_2 за ознаками злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  366 КК України,  за фактом внесення останнім до військового квитка заявника завідомо неправдивих відомостей щодо підстав зняття його з військового обліку.

Згідно з заявою ОСОБА_1 ,  в його військовому квитку НОМЕР_1,  виданому 24 вересня 2007 року Київським РВК в м.  Харкові,  заступником військового комісара майором ОСОБА_2 внесені завідомо неправдиві відомості про визнання його непридатним до військової служби із зняттям його з військового обліку. Однак відповідно до рішення призовної комісії Солом'янського РВК м.  Києва він визнаний непридатним до військової служби у мирний час,  обмежено придатним до військової служби у воєнний час та підлягав зараховуванню на військовий облік військовозобов'язаних.

З матеріалів прокурорської перевірки по заяві ОСОБА_1  видно,  що рішенням призовної комісії Солом'янського РКВ в м.  Києві від 3 січня 2006 року (Протокол №1) заявника визнано непридатним до військової служби у мирний час,  обмежено придатним у воєнний час за  ст.  31 п. б наказу МО України №207-1999 року і передано на військовий облік військовозобов'язаних.

Відповідно до повідомлення ТВО військового комісара Солом'янського РКВ в м.  Києві від 19 грудня 2007 року №1110 ОСОБА_1  знятий з військового обліку військовозобов'язаних на підставі абзацу 4 п. 2 ч. 5  ст.  37 Закону України „Про військовий обов'язок та військову службу",  в редакції Закону від 4 квітня 2006 року.

Як пояснив заступник військового комісара - начальник мобілізаційного відділу Київського РВК м.  Харкова майор ОСОБА_2 запис у військовому квитку ОСОБА_1  зроблений на підставі довідки (замість військового квитка) №1/291 від 12 травня 2005 року,  виданої Солом'янським РВК в м.  Києві. В ній містилася інформація,  що заявник призовною комісією був визнаний „обмежено придатним та зарахований в запас за  ст.  31 п. б наказу МОУ №207-1999 року". Однак таке формулювання не передбачено вимогами вказаного наказу,  а точним є формулювання „непридатний до військової служби в мирний час,  обмежено придатний у воєнний час". До 9 червня 2007 року особи визнані непридатними до військової служби у мирний час,  обмежено придатними в воєнний час не знімалися з обліку військовозобов'язаних запасу. З 9 червня 2007 року набрав чинності наказ МО України №342 „Про затвердження змін до Настанови з військового обліку прапорщиків,  мічманів,  старшин,  солдатів і матросів запасу ЗСУ та інших військових формувань",  згідно вимог якого названа категорія військовозобов'язаних

знімається з військового обліку. В зв'язку з наведеним ОСОБА_1  був знятий з військового обліку,  про що у його військовому квитку зроблені відповідні відмітки.

Отже твердження апелянта про те,  що ОСОБА_2 при заповненні військового квитка свідомо вніс до офіційного документу зміни,  які перекручують зміст фактів,  що мають юридичну силу і посвідчуються цим документом,  не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно  ст.  99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор,  слідчий своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи,  про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства,  установи,  організації.

Помічник військового прокурора гарнізону відібрав пояснення у посадових осіб та всіх осіб на яких посилався заявник,  витребував необхідні документи та обґрунтовано прийшов до переконання про те,  що в матеріалах перевірки відсутні дані,  які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину.

Всупереч твердженню апелянта,  суд першої інстанції повно і об'єктивно дослідив матеріали за скаргою,  перевірив чи були підстави для відмови в порушенні кримінальної справи,  і дійшов правильного висновку про те,  що помічником військового прокурора гарнізону при прийнятті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи було дотримано вимог процесуального і кримінального закону.

На підставі викладеного і керуючись  ст.   ст.  366,  377,  382 КПК України,  колегія суддів військового апеляційного суду

ухвалила:

Постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 26 травня 2008 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1  на постанову помічника військового прокурора Харківського гарнізону від 7 травня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи,  залишити без зміни,  а апеляцію заявника - без задоволення.