ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

УХВАЛА

іменем  України

19 червня  2008 року                                                                        м.  Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого       Леся В.І.,

суддів            Модного М. В.,  Нікітіна Г.В.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України підполковника юстиції Івлєва М. М. ,

розглянувши у судовому засіданні матеріали за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи за фактом перевищення службовими особами державного підприємства Міністерства оборони України «Південь» службових повноважень,  за апеляцією військового прокурора Південного регіону України на постанову судді військового місцевого суду Одеського гарнізону від 14 квітня 2008 року,

установила:

19 березня 2007 року першим заступником військового прокурора Південного регіону України за результатами перевірки дотримання вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності порушено кримінальну справу за фактом перевищення службовими особами ДП МО України «Південь» службових повноважень,  за ознаками злочинів,  передбачених ч.3  ст.  365 КК України.

Громадянин ОСОБА_1 оскаржив цю постанову до суду і,  посилаючись на відсутність у діях посадових осіб ДП МО України «Південь» складу злочину,  просив скасувати її та відмовити в порушенні відносно нього кримінальної справи.

Постановою судді військового місцевого суду Одеського гарнізону від 14 квітня 2008 року скаргу задоволено. Оскаржувану постанову прокурора скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно усіх посадових осіб Державного підприємства МО України «Південь» за відсутністю в їх діях складу злочину,  передбаченого ч.3  ст.  365 КК України.

справа № 11-42/2008                                  головуючий у суді 1-ї інстанції Тарівєрдієв Т.А.

В апеляції військовий прокурор Південного регіону України посилається на порушення судом норм процесуального законодавства та просить постанову суду скасувати. Свої вимоги апелянт мотивує тим,  що суддя вдався до оцінки доказів по справі і не прийняв до уваги наявність приводів та підстав до порушення кримінальної справи на час прийняття цього рішення.

Заслухавши доповідь судді Нікітіна Г.В.,  пояснення прокурора,  на підтримання апеляції,  а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів військового апеляційного суду вважає,  що

постанова судді підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч.3  ст.  236-7 КПК України,  скарга на постанову органу дізнання,  слідчого,  прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою,  інтересів якої стосується порушена кримінальна справа,  її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи.

Між; тим,  звертаючись до суду зі скаргою,  громадянин ОСОБА_1 не зазначив,  які його права та інтереси були порушені ухваленням військовим прокурором 19 березня 2007 року постанови про порушення кримінальної справи за фактом.

Оскаржуючи постанову прокурора,  ОСОБА_1 взяв на себе функцію захисту інтересів ДП МО України «Південь» та виправдування дій виконуючого обов'язки директора того ж підприємства ОСОБА_2,  однак,  стаття 236-7 КПК такого представництва не передбачає.

Обґрунтування ОСОБА_1 свого права на звернення до суду тим,  що він був посадовою особою ДП МО України «Південь» - заступником директора по загальним питанням з 24 липня 2006 року по 12 лютого 2007 року,  є недостатнім для відкриття провадження з розгляду скарги. Обов'язковою умовою права звернення закон передбачає порушення законних інтересів відповідної особи,  а не просто зайняття будь-якої посади на підприємстві.

З пояснень ОСОБА_1 в суді видно,  що за період своєї роботи на вказаній посаді він ніяких договорів з інвесторами не укладав,  не підписував та не мав до них ніякого відношення. Також не мав він ніякого відношення й до грошей інвесторів та будівництва складсько-торгівельних приміщень.

Проведення органами досудового слідства процесуальних дій за участю конкретної особи (допит в якості свідка та інш.) не наділяє цю особу правом на звернення до суду з вимогою скасувати постанову про порушення кримінальної справи.

Враховуючи вказані обставини,  в порядку  ст.  236-7 КПК суддя мав прийняти рішення про відмову у відкритті провадження з розгляду скарги.

Крім того,  звертаючись до суду зі скаргою,  ОСОБА_1 просив відмовити в порушенні кримінальної справи лише відносно нього.

Однак,  суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог і прийняв рішення про скасування постанови військового прокурора та відмову в порушенні кримінальної справи відносно всіх посадових осіб ДП МО України «Південь».

Помилковість такого рішення підтверджується тим,  що предметом прокурорської перевірки та відповідного реагування були інвестиційні договори та інша виробничо-господарська діяльність ДП МО України «Південь»,  в тому числі й за період 2004- 2006 роки,  тобто до того часу,  коли ОСОБА_1 почав працювати на вказаному підприємстві.

Відповідно до вимог  ст.  236-8 КПК,  розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи,  суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови,  законність джерел отримання даних,  які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи,  і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання,  які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте,  в порушення вимог процесуального закону,  суд здійснив оцінку доказів правомірності дій директорів ДП МО України «Південь» щодо укладення інвестиційних договорів,  будівництва 132 складсько-торгівельних приміщень та зарахування їх на бухгалтерський облік,  як основних фондів.

З урахуванням наведеного колегія суддів військового апеляційного суду вважає,  що рішення суду про задоволення скарги ОСОБА_1 постановлено з порушенням вимог процесуального закону,  тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного і керуючись  ст.   ст.  366,  377 КПК України,  колегія суддів військового апеляційного суду

ухвалила:

Постанову військового місцевого суду Одеського гарнізону від 14 квітня 2008 року за скаргою ОСОБА_1 скасувати.

Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Матеріали зазначеної кримінальної справи повернути військовому прокурору Південного регіону України для відновлення досудового слідства.