ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2008 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у
складі:
головуючого ЛЕСЯ В.І.,
суддів САЛІХОВА В.В., КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,
за участю представника заявника ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні матеріали провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону від 14 березня 2008 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за апеляцію представника заявника ОСОБА_1 на постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 21 квітня 2008 року про відмову в задоволенні її скарги,
встановила :
ОСОБА_2 звернувся до військового місцевого суду зі скаргою на постанову слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону від 14 березня 2008 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3
Постановою судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 21 квітня 2008 року його скаргу залишено без задоволення.
Представник заявника ОСОБА_1, не погодившись з постановою судді, просить її скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд.
В обґрунтування своїх доводів апелянт посилаються на те, що суд не звернув увагу, що в ході досудового слідства не були усунені суперечності в показах свідків, висновках експертів.
Заслухавши доповідь судді КУПЕЛЬСЬКОГО А.В., представника заявника, який підтримав апеляцію, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Справа № 11 -39-2008 Головуючий в суді 1 -ї інстанції САВЕНКО М. С. .
2
Відповідно до ст. 213 КПК України, кримінальна справа закривається при наявності підстав, зазначених у статті 6 цього Кодексу, або при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2007 року командиром військової частини А0829, на підставі рапорту заступника командира військової частини з гуманітарних питань та проведеного службового розслідування, відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 424 КК України по фату побиття ним ЗО травня 2007 року солдата ОСОБА_2 В той же день справа була направлена військовому прокурору Харківського гарнізону, який 6 червня того ж року направив її до Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку для проведення дізнання. 18 червня 2007 року начальником Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку провадження по справі було закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину. 20 липня 2007 року
постанова про закриття справи відносно ОСОБА_3 була скасована судом. При цьому суд зобов'язав орган досудового слідства допитати ряд свідків, провести очні ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з'ясувати, які взаємовідносини були між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, витребувати з військової частини матеріали службового розслідування, з медичної частини військової частини та з Лозовської центральної районної лікарні медичні документи про звернення ОСОБА_2 за допомогою, провести повторну судово-медичну експертизу.
На виконання вказівок суду, в ході досудового слідства були допитані в якості свідків військовослужбовці військової частини А0829 ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, медична сестра та начальник медичної служби цієї частини ОСОБА_9, ОСОБА_15, лікар-травматолог Лозовської центральної районної лікарні ОСОБА_16 Крім того, по справі були проведені очні ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з'ясовано, які взаємовідносини були між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, були витребувані з військової частини матеріали службового розслідування, з медичної частини військової частини та з Лозовської центральної районної лікарні медичні документи про звернення ОСОБА_2 за допомогою, проведено повторну судово-медичну експертизу.
Як випливає з постанови слідчого про закриття кримінальної справи від 14 березня 2008 року, сукупність здобутих на досудовому слідстві доказів достовірно не підтверджує факту фізичного впливу на ОСОБА_2 з боку ОСОБА_3.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що відсутні обставини, які ще належить з'ясувати по даній справі, суд першої інстанції прийшов до переконання, що слідчим прийнято законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам Конституції України та чинному кримінально-процесуальному законодавству, порушень вимог ст. 213 КПК України органами досудового слідства допущено не було і ними вжиті всі можливі заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Твердження в апеляції про те, що не були усунуті суперечності в показах свідків, на які суд послався в своїй постанові, є необгрунтованими.
3
Із матеріалів справи вбачається, що ні одна із допитаних в якості свідка особа не заявила, що бачила як ОСОБА_3 наносив ОСОБА_2 удари, останній пояснює, що очевидців зазначеного не було. З цього приводу протиріччя в показах свідків відсутні. Всі інші протиріччя для прийняття рішення по справі не є суттєві.
Непроведения додаткового допиту свідка ОСОБА_17, якого суд зобов'язав допитати, не вплинуло на обґрунтованість прийнятого органами досудового слідства рішення, оскільки ОСОБА_2 не показував на нього, як на очевидця подій.
Що стосується посилання в апеляції про наявність в матеріалах справи двох суперечливих висновків судово-медичного експерта, то воно не відповідає дійсності.
Суд першої інстанції та органи досудового слідства дали оцінку висновкам судово-медичних експертів, які є в матеріалах справи, та правильно поклали в основу прийнятого рішення висновок експерта № 1396 від 13 березня 2008 року, про те, що у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не виявлено. Висновок експерта № 131 від 14 червня 2007 року, в якому вказувалось на наявність у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, суд першої інстанції та органи досудового слідства відхилили, мотивуючи тим, що він зроблений на підставі суб'єктивних факторів (скарг ОСОБА_2 та анамнезу), які не підтверджені об'єктивними даними. Така оцінка зазначених висновків, на думку колегії' суддів військового апеляційного суду, є обґрунтованою.
За таких обставин колегія суддів військового апеляційного суду приходить до переконання, що суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно дослідив скаргу ОСОБА_2, з'ясував чи виконані органами досудового слідства вимоги ст. 213 КПК України та прийняв, всупереч твердженню апелянта, правильне рішення про залишення скарги без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил
ухвалила:
Постанову судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 21 квітня 2008 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону від 14 березня 2008 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3, залишити без зміни, а апеляцію представника заявника - без задоволення.