ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2009 р. Справа № 4/2679
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Зав'язуна В.С.
при секретарі Бугирі Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Давиденко С.А. (довіреність №14-04/7157 від 05.12.2008р.),
від відповідача: Кіналевський М.Є. - ліквідатор,
від прокуратури: Новосад Л.П.(посвідчення № 62),
розглянувши апеляційне подання першого заступника прокурора Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "13" листопада 2008 р. у справі
за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах державив
особі Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області
(м.Житомир)
до відкритого акціонерного товариства "Агрофірма "Сільгосптехніка" (м.Андрушівка
Житомирської області)
про стягнення 227227,31 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2005 року виконуючий обов'язки прокурора Андрушівського району Житомирської області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі відділення Державного казначейства у Андрушівському районі про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Агрофірма "Сільгосптехніка" на користь держави незаконно отриманих бюджетних коштів у сумі 227227 грн. 31 коп.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.03.2008р. здійснено заміну сторони - відділення Державного казначейства у Андрушівському районі на правонаступника - Головне управління Державного казначейства у Житомирській області (т.1 а.с.97).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.11.2008р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційному поданні перший заступник прокурора Житомирської області просить скасувати рішення господарського суду від 13.11.2008р. та прийняти нове рішення про задоволення позову. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права. Посилається на те, що відповідач безпідставно отримав кошти з державного бюджету для погашення заборгованості із заробітної плати своїм працівникам в сумі 227227,31 грн., оскільки він не був збанкрутілим та ліквідованим підприємством. Зазначає, що згідно з ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.12.2003р. у справі № 5/4/131"Б" запроваджено процедуру санації ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка", а не визнання його банкрутом.
На думку автора апеляційного подання, суд не надав оцінку доводам прокурора щодо вчинення відповідачем бюджетного правопорушення, що й мало слугувати підставою для стягнення спірних коштів до бюджету. Вважає неправильним висновок суду про те, що ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка" безпосередньо не отримало спірних коштів. Судом залишено поза увагою той факт, що ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка" списало заборгованість із заробітної плати перед працівниками на суму 227227,31 грн. з балансу товариства, що є рівноцінним тому, що воно отримало б ці кошти (т.1 а.с.136 - 137).
У відзиві на апеляційне подання Головне управління Державного казначейства України у Житомирській області просить скасувати рішення суду від 13.11.2008р. і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає про прийняття судом першої інстанції рішення за неповно з'ясованих обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого, неправильно застосовано норми матеріального права. Винні дії товариства "Агрофірма "Сільгосптехніка" полягали в тому, що воно, знаючи про відсутність права на отримання спірних коштів, не вжило заходів для повідомлення відповідних державних органів про дані обставини, що призвело до безпідставного отримання бюджетних коштів в сумі 227227,31 грн. Тому відповідно до ст.1212 ЦК України ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка" зобов'язане повернути безпідставно набуті кошти до Державного бюджету України через рахунки Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області (т.1 а.с.142).
У відзиві на апеляційне подання ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка" просить залишити рішення суду від 13.11.2008р. без змін. Посилається на те, що кошти в сумі 227227,31 грн. товариство не отримувало, отже, у нього не може виникати обов'язку з їх повернення.
На думку відповідача, при вирішенні даного спору потрібно керуватися ч.1 ст.119 Бюджетного кодексу України, тому що бюджетне правопорушення допущене розпорядником бюджетних коштів, а спірні кошти є видатками бюджету. Відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується (т.1 а.с.146).
Вислухавши пояснення прокурора і представника Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області, які підтримали доводи апеляційного подання, пояснення ліквідатора ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка" щодо законності і обґрунтованості судового рішення, апеляційний господарський суд вважає, що подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку спрямування надходжень від приватизації державного майна понад обсяги, визначені статтею 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 25.08.2001р. № 1111 Мінагрополітики уповноважено на погашення у пріоритетному порядку заборгованості із заробітної плати збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу станом на 1 січня 2004 року з передбаченням у механізмі перерахування порядку розрахунку з погашення цієї заборгованості через установи ВАТ "Державний ощадний банк" (т.1, а.с.86-87).
07 вересня 2004 року Міністерством аграрної політики України та Міністерством фінансів України видано наказ № 325/556 „Про затвердження Порядку перерахування коштів на погашення заборгованості із заробітної плати збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу за станом на 1 січня 2004 року” (далі "Порядок"), який зареєстровано Міністерством юстиції України 08.09.2004р. за № 1116/9715 (т.1, а.с.88-90).
За змістом додатку №1 до пункту 4 Порядку збанкрутілим є підприємство, щодо якого є постанова господарського суду про визнання його банкрутом (із зазначенням номера і дати).
На виконання вказаного Порядку розпорядженням голови Андрушівської районної державної адміністрації від 29.09.2004р. №552 створено комісію з питань проведення інвентаризації заборгованості із заробітної плати збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу, головою якого призначено начальника управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації ОСОБА_5 (т.1, а.с.17-18).
Відповідно до пункту 4 Порядку Андрушівським управлінням сільського господарства і продовольства було створено реєстр збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу Андрушівського району, яким необхідно спрямувати кошти на погашення заборгованості із заробітної плати за станом на 01 січня 2004 року, не погашеної на звітну дату, до якого включено і ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка" із кількістю осіб, яким не виплачена заробітна плата –194 чол. та заборгованістю у розмірі 227227,31 грн. (т.1, а.с.19-20).
Матеріали справи свідчать, що дані реєстру сформовані на підставі, зокрема, відомості про 194 працівників збанкрутілих та ліквідованих підприємств, яким за рахунок коштів державного бюджету виплачується заборгована заробітна плата в сумі 227227 грн. 31 коп., яка підписана головою правління і бухгалтером агрофірми "Сільгосптехніка" та затверджена головою комісії ОСОБА_5 28 вересня 2004 року (т.1, а.с.43-50, 67).
Платіжне доручення від 18.10.2004р. № 419, лист відповідача від 11.10.2005р. та лист Корольовського відділення № 8093 ВАТ "Державний ощадний банк України" від 23.11.2005р. підтверджують факт перерахування управлінням сільського господарства 227227,31 грн. на особові рахунки працівників ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка", відкриті в Андрушівському відділенні Ощадного банку згідно з наданим списком (т.1, а.с.27, 30, 36, 41, 51).
Баланси агрофірми "Сільгосптехніка" на 01.01.2004р., 24.02.2005р. і пояснення ліквідатора Кіналевського М.Є. від 14.12.2005р. свідчать про списання підприємством заборгованості із заробітної плати перед своїми працівниками (т.1, а.с.62-66).
В період складання відповідачем відомості про працівників збанкрутілого підприємства, яким за рахунок коштів державного бюджету виплачується заборгована заробітна плата, і перерахування коштів на особові рахунки цих працівників в банківську установу, агрофірма "Сільгосптехніка" не мало статусу банкрута. Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.12.2003р. у справі №5/4/131"б" запроваджена процедура санації ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка" (м.Андрушівка), а постановою цього ж суду від 24.02.2005р. підприємство визнано банкрутом (т.1, а.с.93, т.2, а.с.4-5).
Документальною перевіркою законності виділення, розподілу та цільового використання коштів на погашення заборгованості із заробітної плати збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу Андрушівського району, проведеною контрольно-ревізійним відділом у Андрушівському районі, за результатами якої складено акт від 11.02.2005р. № 20-25/5, виявлено, що ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка", не набувши статусу збанкрутілого господарства, в порушення вимог наказу Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 07.09.2004р. № 325/556 „Про затвердження Порядку перерахування коштів на погашення заборгованості із заробітної плати збанкрутілих та ліквідованих підприємств агропромислового комплексу за станом на 1 січня 2004 року” відшкодувало за рахунок коштів державного бюджету заборговану працівникам господарства заробітну плату в загальній сумі 227227,31 грн. (т.1, а.с.5-16).
Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 10.11.2005р. в кримінальній справі №1-105/2005 встановлено, що начальник управління сільського господарства та продовольства Андрушівської райдержадміністрації ОСОБА_5 допустив службову недбалість та вчинив службове підроблення, включивши до списку п'яти збанкрутілих підприємств ще шість підприємств, в тому числі ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка", які станом на 01.01.2004р. не були визнані банкрутами. Внаслідок цього через відділення Держказначейства в Андрушівському районі були перераховані в Андрушівське відділення ВАТ "Державний ощадний банк" кошти для погашення заборгованої заробітної плати працівникам підприємств, не визнаних банкрутами станом на 01.01.2004р., зокрема, ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка" 227227,31 грн. Цією постановою суду ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі пунктів "г", "е" ст.1 Закону України "Про амністію" (а.с.74-77).
Вирішуючи справу і відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором обраний неправильний спосіб захисту порушеного права позивача. Спірні кошти є видатками бюджету, які регулюються Бюджетним кодексом України. Відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, тому безпідставними є посилання прокурора на статті 1212 - 1215 ЦК України. До того ж, відповідач не набув майно (спірні кошти).
З таким висновком не погоджується апеляційний господарський суд зважаючи на наступне.
За змістом ст.1 Бюджетного кодексу України, цим кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Статтею 20 Бюджетного кодексу України визначається, що учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов'язки учасників бюджетних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі склалися не бюджетні правовідносини, а зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, що є цивільно-правовим і регулюється цивільним законодавством, зокрема, статтею 1212 Цивільного Кодексу України. Такий спір підвідомчий господарському суду (ст.12 ГПК України).
В силу ч.1 і ч.2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отримання грошей в сумі 227227,31 грн. не безпосередньо господарством, а його працівниками не може слугувати підставою для звільнення агрофірми "Сільгосптехніка" від відповідальності з повернення цих коштів, оскільки вони використані на погашення боргу підприємства, яке повинно було самостійно виконати обов'язок з оплати праці своїх працівників.
Отже, в даній ситуації ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка" погасило власний борг перед працівниками (зберегло майно у себе) за рахунок іншої особи (держави) без достатньої правової підстави. При цьому, підприємство не є учасником бюджетного процесу, а спірна сума коштів не є для нього видатками бюджету.
Юридичні наслідки таких дій передбачені ч.1 ст.1212 ЦК України - особа зобов'язана повернути безпідставно набуте майно.
Статтею 86 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", який діяв на момент звернення з позовом, було установлено, що нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення бюджетних призначень головним розпорядником бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В силу ст.87 Закону контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснювався органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком № 8 до цього Закону. В переліку таких органів зазначено Державне казначейство України, яким здійснюється контроль операцій з коштами державного бюджету при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за всіма кодами бюджетної класифікації.
На момент вирішення спору діяв Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статтею 69 якого передбачалось, що допущення нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках має наслідком: для розпорядників бюджетних коштів - зменшення асигнувань цим розпорядникам на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням; для одержувачів бюджетних коштів - повернення коштів у сумі, що витрачена не за цільовим призначенням, у дохід відповідних бюджетів. Порядок зменшення асигнувань та повернення бюджетних коштів до відповідних бюджетів визначається Кабінетом Міністрів України.
Контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету також здійснювався Державним казначейством України.
Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках" від 13.04.2006р. № 492 нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, затвердженим законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, встановленим бюджетним асигнуванням, кошторису або плану використання бюджетних коштів.
Пунктом 14 цієї постанови передбачено, що у разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги про їх повернення контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з одержувача бюджетних коштів в дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.
Таким чином, прокурором обґрунтовано визначено в якості позивача саме орган державного казначейства, а не Міністерство аграрної політики (його структурні підрозділи), чи державну податкову службу, оскільки кошти на виплату заборгованості із заробітної плати виділялися з державного бюджету органами казначейства, куди і мають бути повернуті.
За наведеного положення, коли висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і суд неправильно застосував норми матеріального права, що потягло неправильне вирішення справи, то прийняте ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням апеляційною інстанцією нового рішення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання першого заступника прокурора Житомирської області задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 13.листопада 2008 року скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Агрофірма "Сільгосптехніка" (м.Андрушівка, вул. М.Лисенка, 8, ідентифікаційний код 00903707):
- на користь держави в особі Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області 227227 грн. 31 коп.;
- в дохід Державного бюджету України 2272 грн. 27 коп. державного мита;
- на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видачу наказів доручити господарському суду Житомирської області.
4. Справу №4/2679 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Зав'язун В.С.
Повний текст постанови складено та підписано 16.03.2009р.
Надруковано 6 прим.:
1 - в справу,
2 - позивачу,
3,4 - прокурорам Андрушівського району і Житомирській області,
5 - ліквідатору ВАТ "Агрофірма "Сільгосптехніка" Кіналевському М.Є. (АДРЕСА_1),
6 - в наряд.