ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2009 р. Справа № 7/59-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Щепанської Г.А.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал",
смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "17" грудня 2008 р. у справі № 7/59-08 (суддя Банасько О.О.)
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2,смт. Літин Літинського району Вінницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал", смт. Браїлів
Жмеринського району Вінницької області
про стягнення 109 769,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.12.2008р. у справі № 7/59-08 позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" про стягнення 109 769,00 грн., серед яких 76 645,50 грн. основного боргу, 13 859,00 грн. пені, 15 329,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 3936,00 грн. інфляційних нарахувань, задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 76 645,50 грн. боргу, а також 766,46 грн. витрат з оплати державного мита та 82,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 13 859,00 грн. пені, 15 329,00 грн. 20% річних за отриманий кредит, 3936,00 грн. інфляційних нарахувань провадження у справі припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В частині стягнення 500,00 грн. витрат за юридичну допомогу відмовлено.
Вважаючи, що рішення прийняте місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, важливих для розгляду справи, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають дійсності, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення (а.с. 52-53).
Мотивуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, зокрема, що суд першої інстанції всупереч ст. 38 ГПК України не застосував ст. 77 ГПК України, що призвело до позбавлення представника відповідача можливості надати до суду докази, які б підтверджували, що цукру було поставлено позивачу більше, ніж на суму 38 437,00 грн., тобто суд зобов'язаний був відкласти розгляд справи та витребувати від сторін докази, що підтверджують належний розмір заборгованості.
Представники сторін в засідання суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, позивач передбаченим ст. 96 ГПК України правом надіслання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що свою позицію відповідач виклав в апеляційній скарзі, а також зважаючи на те, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 22.01.2009р. (а. с. 57-58), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.
Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
27.03.2007р. між СПД ОСОБА_2 (продавець) та ТОВ "Кристал" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 7 (далі-договір) на умовах товарного кредиту, відповідно до якого продавець (позивач) зобов'язався поставити насіння цукрового буряку, а покупець (відповідач) - прийняти товар та оплатити його на умовах товарного кредиту зі сплатою 20% річних (а.с. 7).
Відповідно до п. п. 4.1 договору ціна за одиницю товару складає 65,00 грн. Загальна ціна насіння цукрового буряку становила 65 000,00 грн.
Пунктами 5.1, 5.3 договору встановлено, що розрахунки здійснюються коштами на умовах товарного кредиту через 6 місяців після підписання даного договору. За користування товарним кредитом покупець сплачує продавцю 20% річних. Остаточний термін оплати встановлено до 01.11.2007р.
На виконання умов договору СПД ОСОБА_2 поставив ТОВ "Кристал" товар на суму 65 000,00 грн., про що свідчить накладна № 3 від 27.03.2007р. та довіреність серія ЯМЦ № 588376 (а.с. 10,12).
Крім того, позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на суму 50 082,50 грн., що підтверджується накладними № 44 від 19.05.2006р. на суму 25 410,00 грн., № 45 від 20.05.2006р. на суму 13 310,00 грн. та № 27/12 від 24.12.2007р. на суму 11 362,50 грн. (а.с. 34,35,13).
26.04.2007р. ТОВ "Кристал" передало СПД ОСОБА_2 за накладною № 19 цукор на суму 38 437,00 грн. (а.с. 25), яка зарахована в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 15.12.2008р. (а.с. 21).
Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 76 645,50 грн., що і спонукало СПД ОСОБА_2 звернутись до місцевого господарського суду з позовом до ТОВ "Кристал" про стягнення 109 769,50 грн. (76 645,50 грн. основного боргу, 13 859,00 грн. пені, 15 329,00 грн. 20% річних за товарний кредит, 3936,00 грн. інфляційних нарахувань) (а.с 2).
Факт наявності боргу відповідача перед позивачем в сумі 76 645,50 грн. підтверджується підписаними сторонами актами звіряння розрахунків від 23.05.2008р., 01.10.2008р., та 15.12.2008р. (а.с. 21,30,31).
Доказів на підтвердження проведення розрахунків за отриманий товар в повному обсязі відповідач не надав.
У заяві від 17.12.2008р., яка узгоджується зі ст. 22 ГПК України, позивач просив стягнути з відповідача на його користь лише суму боргу 76 645,50 грн.
Як вже зазначалось в цій постанові, рішенням господарського суду Вінницької області від 17.12.2008р. у справі 7/59-08 позов СПД ОСОБА_2 до ТОВ "Кристал" про стягнення 109 769,50 грн. задоволено частково й стягнуто з відповідача на користь позивача 76 645,50 грн. боргу, а в решті позову в сумі 33 124,00 грн. (пеня, відсотки, інфляційні нарахування) провадження у справі припинено у зв’язку з відмовою позивача від цих вимог.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка покладає на сторони обов'язок доказування і подання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень, відповідач як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції доказів про сплату боргу в сумі 76 645,50 грн. не надав.
Натомість, зазначені вище акти звіряння взаємних розрахунків свідчать про те, що борг відповідача перед позивачем становить 76 645,50 грн.
Крім того, присутня в судовому засіданні 17.12.2008р. (дата прийняття рішення) представник відповідача Закревська Л.В., діюча за дорученням від 23.10.2008р. № 482, визнала позов в частині боргу в розмірі 76 645,50 грн. (заява від 17.12.2008р., а.с. 41).
Відтак, наведене спростовує доводи відповідача в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції ст. ст. 38, 77 Господарського процесуального кодексу України, й підтверджує, що відповідач, керуючись ст. 22 ГПК України, мав можливість подати до суду всі наявні у нього докази, які стосуються предмету спору.
Слід зазначити, що судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в стягненні на користь позивача 500,00 грн. витрат на юридичну допомогу у зв’язку з відсутністю належних доказів на їх підтвердження.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2008р. у даній справі є обґрунтованим та законним, передбачені законодавством підстави для його скасування відсутні, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 17 грудня 2008 року у справі № 7/59-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал", смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області - без задоволення.
2. Справу № 7/59-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4- в наряд.