ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № |
|
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»
До Державного підприємства «Вугілля України»
Про стягнення 9274,26 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Глибоких І.В., довіреність № 60/160 від 15.01.2009р.
від відповідача Кушнір Л.Я., довіреність № 37 від 20.03.2009р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство «ДЕК «Дніпроенерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України» (далі –відповідач) про стягнення 9274,26 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 08/08-П від 29.07.2008р.
Ухвалою суду від 24.02.2009 порушено провадження у справі № 1/168 та призначено розгляд на 23.03.09.
23.03.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив частково, а саме визнав що вугілля дійсно було неякісне, проте не визнав вимог в частині стягнення калькуляції за простій вагонів, посилаючись на те, що це не передбачено умовами договору.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 03-ЕН/08 від 29.07.2008р. та додаток № 08/08-П від 29.07.2008р. за умовами яких постачальник (відповідач) зобов’язався поставити в серпні 2008 року на адресу позивача вугілля, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті з встановленими граничними показниками.
31.08.08 та 01.09.08р. на виконання додатку до договору на адресу позивача прибули вагони з вугіллям.
Якість вугілля повинна була відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002 і не перевищувати якісні показники, обумовлені договором, про якість вугілля, що було поставлено у вагонах не відповідала даним зазначеним у посвідченнях якості на відвантажене вугілля, про що свідчить акт відбору, обробки проб і приймання вугілля з якості, копії яких наявні в матеріалах справи, вказані акти підписані повноважним представником, Бенецької Е.Є., діючої на підставі довіреностей № 3776 від 27.12.07р. та № 6531 від 16.08.08 р.
Позивачем, з метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю, були затримані зазначені вагони, про що були повідомлені постачальник (відповідач) та вантажовідправник.телеграмами №№ 643458/1549/24, 643458/1550/24, 643458/1551/24 від 01.09.08р., 643458/1557/24, 643458/1558/24, 643458/1559/24 від 02.09.08р., 643458/1535/24, 643458/1536/24 від 31.08.08р. на охоронюваній території Пд ТЕС.
01.09.2008 та 02.09.08р. в присутності повноважного представника відповідача Тупікової Н.П., діючій на підставі довіреностей № 3796 від 28.12.2007р. та № 125 від 23.01.2008р. та представника ДП «Укрвуглеякість» Соловйова Д.М. діючого на підставі довіреностей № 3776 від 27.12.07, № 6531 від 16.08.08р., було проведено повторне спільне випробування поставленого вугілля, про що складено акти спільного відбору, обробки проб та приймання вугілля за фактичною якістю. Зазначене спільне випробування підтвердило незадовільну якість вугілля.
Внаслідок простою вагонів для проведення опробування вугілля позивачем було зайво сплачено плату за користування вагонами у розмірі 4726,80 грн.
Також в результаті спільного випробування вугілля з якості позивачем виконані додаткові роботи по транспортуванню, зчепленню та відчепленню вагонів до місяця визначення якості вугілля, всього на загальну суму 4547,46 грн.
Пунктом 6.4 договору передбачено,, що за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність, у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв’язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, пере адресація вагонів, плата за використання вагонів, витрата на подачу, прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати на вивантаження вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).
У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 9274,26 грн. збитків завданих внаслідок поставки неякісного вугілля.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Представник відповідача проти позову заперечив частково, а саме визнав що вугілля дійсно було неякісне, проте не визнав вимог в частині стягнення калькуляції за простій вагонів, посилаючись на те, що це не передбачено умовами договору.
Проте з боку відповідача претензія на адресу позивача в частині виставлення вимоги по стягненню суми калькуляції не заперечувалась, відповіді з запереченнями на адресу позивача відповідач також не надсилав.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929, р/р 260093016513 в АК Промінвестбанк м.Київ, МФО 300012, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»(69096, м.Запоріжжя, вул. Гребельна 2, код ЄДРПОУ 00130872, р/р № 26002301000076 у філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 9274 (дев’ять тисяч двісті сімдесят чотири)грн. 26 коп. - збитків; 102 (сто дві) грн. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 26.03.2009р.)