У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді Рожина Ю.М., судів – ОСОБА_1, ОСОБА_2, секретар судового засідання Пиляй І.С., за участю представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача публічного акціонерного товариства „Ідея Банк” на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства „Ідея Банк” про визнання неправомірними дії щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з’явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії ПАТ „Ідея Банк” щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №910.73752 від 22 листопада 2010 року укладений з ОСОБА_3 з 19% до 24,24% річних. Зобов’язано ПАТ „Ідея Банк” здійснити перерахунок всіх нарахувань за кредитним договором №910.73752 від 22 листопада 2010 року між сторонами виходячи з 19% ставки річних. Зобов’язано ПАТ „Ідея Банк” спрямувати на погашення основної суми тіла кредиту надлишкові сплачені ОСОБА_3 на суму 13579 грн. 65 коп. за кредитним договором №910.73752 від 22 листопада 2010 року. Зобов’язано ПАТ „Ідея Банк” надати новий графік щомісячних платежів за кредитним договором №910.73752 від 22 листопада 2010 року з урахуванням зменшення тіла кредиту на суму 13579 грн. 65 коп.
В апеляційній скарзі представник відповідача вказує на незаконність рішення суду, яке полягає в тому, що укладаючи кредитний договір позичальник усвідомлював принципи визначення процентної ставки та ризики, які випливають із змінної частини ставки на весь період кредитування та погоджувався з такими умовами. Вважає, що позичальник своєчасно був повідомлений кредитором про підвищення відсоткової ставки шляхом направлення поштового повідомлення, що визначено умовами кредитного договору. Покликається, що ці умови кредитного договору не протиричить нормі цивільного кодексу, що регулює питання зміни процентної ставки за умови зміни облікової ставки НБУ. Вказує на те, що кредитний договір відповідає загальним умовам укладення договорів, що визначено нормами цивільного кодексу, а тому сторони договору повинні діяти у відповідності до умов укладеного договору. За викладених обставин просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
В запереченні на апеляційну скаргу представник позивач вказує на безпідставність викладених в ній доводів та вимог щодо прийняття судом апеляційної інстанції рішення у даній справі. Покликається на те, що відповідачем безпідставно змінено розмір процентної ставки за кредитним договором, в супереч положень ч.3 ст.1056-1 ЦК України, яка діяла на момент укладення кредитного договору, якою визнається нікчемність такої дії відповідача. Доводить обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, яке підлягає залишенню без змін та відхиленні апеляційної скарги.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22 листопада 2010 року між ПАТ „Плюс Банк”, правонаступником якого є ПАТ „Ідея Банк”, укладено кредитний договір №910.73752 за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 185875 грн. 65 коп. строком на 84 місяці для придбання транспортного засобу, зі сплатою страхового платежу за життя позичальника в сумі 3471 грн. 40 коп., сплатою страхового платежу за договором добровільного страхування фінансових ризиків у розмірі 3470 грн. 40 коп. та суми одноразової комісії за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 5413 грн. 85 коп.
За умовами п.1 параграфу 2 кредитного договору позичальник сплачує річні проценти в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 6,10% (маржа банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки становила 12,90%, що разом з маржою становила 19%.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтовано виходив із приписів ст.1056-1 ЦК України, умов укладеного кредитного договору за п.3 параграфу 2 якого, банк у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.
Відповідачем при збільшенні змінюваної частини процентної ставки за кредитним договором, укладеним з позивачем, не обґрунтовано причину її збільшення, за відсутності відповідного розрахунку та визначення індексу без визначення незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг поряд з цим повідомлення направлено позичальнику вже після підвищення процентної ставки в односторонньому порядку (лист позивачу від 27.08.2012 року №16.1.1.-77029 на а.с.9).
Слід виходити з того, що індекс, який використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати відповідним вимогам визначених ч.5 ст.1056-1 ЦК України і не може збільшуватися у довільній формі за бажанням кредитора.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника відповідача публічного акціонерного товариства „Ідея Банк” відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий: Ю.М. Рожин
Судді: Н.М. ОСОБА_5 ОСОБА_2