У Х В А Л А
12 лютого 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді Рожин Ю.М., суддів Ковальчук Н.М., Максимчук З.М., секретар судового засідання Демчук Ю.Ю., за участю представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 „Укрспецторг групп” ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7, розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариств з обмеженою відповідальністю „Укрспецторг групп”, ОСОБА_6 про скасування протоколу проведення прилюдних торгів та визнання торгів такими, що не відбулися.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з’явились у судове засідання, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила:
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2013 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на майно, що за результатами торгів належить ОСОБА_6 – квартира АДРЕСА_1 та заборонено реєстраційній службі Рівненського районного управління юстиції в Рівненської області реєструвати право власності на квартиру за ОСОБА_6 Ухвала для виконання направлена до відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції Рівненської області.
В апеляційній скарзі представник відповідача вказує на незаконність ухвали суду першої інстанції, яка полягає в тому, що суд не перевірив щодо існування майнового спору між позивачами та відповідачем та наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду при задоволенні позову. Вважає, що суд порушив вимоги щодо викладення мотивів прийнятого рішення та норми законодавства щодо співмірності заходів забезпечення позову вимогам, що викладені у позовній заяві. Доводить, що заходи забезпечення позову прийняті судом порушують конституційні права та законні інтереси на нерухоме майно належного набувача, якою є ОСОБА_6, оскільки вона позбавлена можливості у встановленому законом порядку зареєструвати придбане майно. За викладених обставин просить ухвалу суду скасувати та постановити нову якою відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2012 року до відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції надійшла заява стягувача ПАТ „ОСОБА_8 Аваль” про прийняття до виконання виконавчого напису №148 від 29 квітня 2009 року, виданого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 боргу в сумі 1189999 грн. 4 коп. шляхом здійснення стягнення на предмет іпотеки, яким є трикімнатна квартира №16 в смт.Квасилів по вул.Молодіжній,36 Рівненського району.
На підставі заяви стягувача та виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції 28 травня 2012 року відкрито виконавче провадження та в порядку забезпечення виконання накладено арешт на нерухоме майно боржників, трикімнатну квартиру №16 в смт.Квасилів вул.Молодіжна,36 Рівненського району.
Після проведення первинної оцінки та неодноразової переоцінки нерухомого майна боржників, майно було реалізоване шляхом проведення прилюдних торгів 25 жовтня 2013 року, відповідно до протоколу №018-0256/13, придбане за ціною 178200 грн. ОСОБА_6
Не погоджуючись із процедурою проведення прилюдних торгів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили протокол прилюдних торгів та просять у порядку позовного провадження визнати їх такими, що не відбулися, одночасно в порядку забезпечення позову просили накласти арешт на квартиру, яка перебувала в обтяженні як предмет іпотеки.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд повинен діяти, виходячи з вимог ст.ст.151-153 ЦПК України та роз’яснення, що викладені в п.п.3,4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, за якими згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру №16 в смт.Квасилів по вул.Молодіжній,36 Рівненського району, підійшов формально до її розгляду та не мотивував з яких підстав заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 за змістом та викладеними в ній вимогами не носить ознак відшкодування збитків завданих відповідачкою ОСОБА_6
Позивачами оспорюється протокол прилюдних торгів від 25 жовтня 2013 року №018-0256/13 у зв’язку із підготовкою та їх проведенням, при цьому не ставиться під сумнів законність придбання квартири, що свідчить про відсутні до ОСОБА_6 претензій майнового характеру.
Викладене свідчить, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру №16 в смт.Квасилів по вул.Молодіжній,36 Рівненського району, заява позивачів не носить достатніх обґрунтувань щодо забезпечення позову саме накладенням арешту на вказану квартиру.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, ухвала підлягає скасуванню, а заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,312,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2013 року скасувати та відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на трикімнатну квартиру №16 в смт.Квасилів по вул.Молодіжній,36 Рівненського району.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Рожин
Судді: Н.М. ОСОБА_10 Максимчук