РІШЕННЯ іменем України

Справа № 2-561/2006, № 2-46/2007

22   січня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С, при секретарі Стафєєвій Ю.М., з участю:

позивача ОСОБА_1, відповідачкиОСОБА_2,

представниці органу опіки і піклування Рубахи Л.1.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 при припинення права на стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення на його користь аліментів на утримання дитини та визначення місця проживання дитини з ним, -

УСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про припинення сплати аліментів та стягнення аліментів з відповідачки на його користь на утримання малолітнього сина.

У суді позивач уточнив та доповнив позовні вимоги і просив припинити стягнення з нього аліментів, стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини у розмірі 500 гривень щомісяця та визначити місце проживання дитини з ним, пославшись на те, що шлюб між ними розірвано, але проживають в одній квартирі. За рішенням суду він зобов'язаний сплачувати аліменти по 300 гривень щомісяця і фактично сплачував їх добровільно до жовтня 2006 року, але відповідачка витрачає аліменти не за цільовим призначенням і ухиляється від участі в утриманні дитини, має мінливі доходи, тому сина фактично утримує він. Належним вихованням дитини не займається і погано впливає на неї. Крім того, планує виїхати за кордон на заробітки.

Відповідачка проти позову заперечувала, посилаючись на те, що аліменти позивач сплачував не регулярно і не повністю, в утриманні дитини вони обоє беруть участь, вихованням дитини вона займається, але позивач умисно перешкоджає їй у вихованні та утриманні дитини і намагається створити видимість того, що дитину утримує сам, а вона витрачає гроші не за призначенням, маючи на меті добитися, щоб вона залишила квартиру. Поїздку за кордон на заробітки вона дійсно планує, але коли реально це може бути, наразі невідомо.

Представник органу опіки і піклування позовні вимоги не підтримала, пославшись на те, що не встановлено факту використання аліментів не за цільовим призначенням. Обоє батьків беруть участь в утриманні і вихованні дитини, разом з дитиною проживають в одній квартирі. Батьками створені належні умови для нормального виховання дитини, проте між ними існують неприязні стосунки, що негативно впливає на дитину.

Позовні вимоги в повному обсязі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з відповідачкою перебували у шлюбі, який між ними було розірвано згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого відділом РАЦС Славутицького міського управління юстиції Київської області, актовий запис НОМЕР_1

1

Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом ЗАГС Славутицького міськвиконкому, актовий запис НОМЕР_2

Згідно рішення Славутицького міського суду Київської області від 09.03.2006. у справі № 2-113/2006, яке набрало законної сили, постановлено стягувати з ОСОБА_1, -позивача у справі, на користь ОСОБА_2, - відповідачки у справі, аліменти у розмірі 300 гривень щомісяця на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 09.02.2006. і до досягнення ним повноліття.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватись за цільовим призначенням.

Згідно ст. 185 цього Кодексу той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до ст. 150, 155, 157 цього Кодексу батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її" фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання виховання дитини мають вирішуватися батьками спільно. Кожен з батьків має право спілкуватися з дитиною, зобов'язаний брати участь у її вихованні і не має права перешкоджати у цьому один одному.

Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійдуть згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні відповідачка пояснювала, що виконавчий лист для примусового стягнення до ДВС не подавала і він знаходиться у неї на руках, оскільки відповідач почав добровільно виконувати рішення суду. Проте останній раз вона фактично одержала аліменти у березні 2006 року. Після цього позивач почав перешкоджати їй приймати участь в утриманні і вихованні дитини і почав сам готувати їжу для дитини, купувати продукти харчування, речі, більше займатися вихованням дитини, але одночасно перестав фактично сплачувати аліменти. Проте на вимогу позивача писала розписки про те, що начебто отримувала від нього аліменти. Незважаючи на перешкоди, які створює позивач, вона також купує дитині продукти і речі, займається утриманням і вихованням сина. Одержані від позивача аліменти витрачала за цільовим призначенням.

Як пояснювали сторони в судовому засіданні, вони з дитиною проживають разом в трикімнатній квартирі. Порядок користування квартирою встановили за домовленістю. Кожен з них має у користуванні окрему жилу кімнату, а інші приміщення перебувають у спільному користуванні.

Згідно рішення Славутицького міського суду Київської області від 23.02,2006. у справі № 2-114/2006., яке набрало законної сили, за ОСОБА_2, - відповідачкою у справі, визнано право власності на одну другу частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, де вони з позивачем у справі та дитиною проживають.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у суді показали, що обоє батьків належним чином займаються вихованням і утриманням дитини.

2

Допитаний у суді як свідок малолітній ОСОБА_3 показав, що обоє батьків ставляться до нього добре, обох він любить, з обома він спілкується і обоє приймають участь у його вихованні та утриманні. Якщо батьки роз'їдуться, то він хотів би жити з батьком тому, що у них більше спільних інтересів.

З характеристики учня ЗОШ НОМЕР_3 м. Славутича ОСОБА_3 видно, що мати цікавиться навчанням, поведінкою сина, відвідує всі батьківські збори, часто заходить у школу, телефонує класному керівникові. Батько став проявляти увагу до виховання та освіти сина з минулого року. Це сприяло тому, що він став краще навчатись, не пропускає уроків. Дитина доглянута, батьки піклуються про неї.

З акту обстеження умов життя і виховання неповнолітнього ОСОБА_3 видно, що батьки з дитиною проживають спільно, обоє батьків беруть участь в утриманні та вихованні дитини, проте між батьками відсутнє взаєморозуміння та мають місце ненормальні стосунки, що негативно впливає на дитину.

Зазначені обставини підтверджуються також висновком органу опіки і піклування.

Як видно з долученої до справи копії трудової угоди від 20.12.2006. ОСОБА_1, -позивач у справі, виконує обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_2 і його дохід становить 30% від сплаченої клієнтом суми за надані послуги. Як пояснив у суді позивач, за цією угодою від одержав 200 гривень.

З довідки про доходи ОСОБА_2, - відповідачки у справі, видно, що вона перебуває на обліку у Центрі зайнятості і одержує допомогу по безробіттю.

Як пояснила відповідачка у суді, якщо складеться, то вона можливо поїде на заробітки за кордон, але коли це може відбутися, наразі невідомо.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не довів перед судом фактів витрачання відповідачкою фактично одержаних нею аліментів не за їх цільовим призначенням, ухилення відповідачки від виховання та утримання дитини чи неналежного виконання нею своїх материнських обов'язків та необхідність визначення місця проживання дитини з ним.

Керуючись ст. 209,215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів після проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

3