ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2009 Справа№ 5/44-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,
суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі –Пруднікова Г.В.
за участю представників:
позивача: Михєєва Н.В.
відповідача: Криворученко Є.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Пектораль” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009р. у справі № 5/44-09
за позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ в особі структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж, м. Нікополь
до приватного підприємства „Пектораль”, с.Менжинське Нікопольського району Дніпропетровської області
про внесення змін до пп. 4.1 Додатку №3 до договору №9 від 10.11.08р. про постачання електричної енергії,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2008 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання підпункту 4.1 пункту 4 Додатку №3 до договору №9а від 10.11.08р., укладеного між ВАТ „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” та ПП „Пектораль”, в редакції ВАТ „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 05.02.2009 року у справі №5/44-09 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги задовольнив та прийняв спірний пункт договору в редакції позивача.
Рішення господарського суду вмотивоване посиланням на те, що порядок розрахунків за електричну енергію, запропонований позивачем, відповідає пп. 6.6 Правил користування електричною енергією, тоді як запропонований відповідачем варіант здійснення розрахунків являється недоведеним.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на приписи ст. 627 ЦК України, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. На думку скаржника, умова щодо оплати електроенергії за системою щотижневих платежів не є обов’язковою нормою, так як вона прямо не передбачена актами цивільного законодавства.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу послався на обґрунтованість рішення господарського суду; необґрунтованість і безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.03.09р.
У судовому засіданні 25.03.09р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника скаржника, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Укладаючи договір на постачання електричної енергії на грудень 2008 року ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” (Постачальник) та ПП „Пектораль” (Споживач) не дійшли згоди щодо умов пп. 4.1 п. 4 додатку №3 „Порядок розрахунків” до договору №9а від 10.11.2008р. Так, позивачем запропоновано відповідачу здійснювати оплату електричної енергії за системою щотижневих планових платежів, тоді як відповідач наполягає на оплаті, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Господарський суд зобов’язав сторони прийняти спірний підпункт в редакції позивача.
Взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій регулюються Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією (надалі Правила), що затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (зі змінами та доповненнями) та зареєстровані в Мінюсті України 02.08.96р. за №417/1442.
Пунктом 6.6 Правил визначено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.
Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.
Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.
Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.
Зазначений пункт Правил узгоджується з частиною сьомою статті 276 Господарського кодексу України.
Таким чином, зазначеною нормою передбачено три форми оплати спожитої електричної енергії: повна попередня оплата вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, поточна оплата за системою щотижневих планових платежів та оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Так, обов’язкова повна попередня оплата прогнозованого обсягу споживання електричної енергії передбачена для споживачів, які являються орендарями електроустановок.
Оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію, передбачена для підприємств житлово-комунального господарства, для підприємств, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, для установ та організацій, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету.
Для інших позивачів порядок оплати встановлюється за згодою сторін.
До переліку підприємств, яким надане право здійснювати оплату за фактом споживання, відповідач не відноситься. Згоди щодо застосування оплати, що провадиться за фактично відпущену енергію, Енергопостачальник не надав. Своя редакція по спірним пунктам договору, окрім посилань на приписи п.6.6 Правил щодо застосування порядку оплати за взаємною згодою сторін, відповідачем не обґрунтована. За вказаних обставин висновок господарського суду щодо правомірності застосування при розрахунках сторін планових платежів є підставним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято за умови всебічного та повного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, внаслідок чого підстави для його скасування відсутні. Доводи скаржника не приймаються колегією суддів в силу викладеного.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009р. у справі № 5/44-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства „Пектораль” без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В.Тищик
Судді: Л.О.Чимбар
Л.В.Чоха