ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2009 Справа№ 6/197
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. –доповідача
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
за участю представників сторін:
від відповідача-1: Грищенко Юлія Іванівна представник, довіреність №13-11-2772 від 23.02.09.
Представник позивача та представник відповідача-2 у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Кіровоград, на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2009р. у справі №6/197
за позовом ОСОБА_2, м.Кіровоград
до В1: відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра”, м.Київ
В2: відкритого акціонерного товариства “Кіровоградпродтовари”, м.Кіровоград
про визнання недійсним договору.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2009р. (суддя Баранець О.М.) у справі №6/197 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, м.Кіровоград, відмовлено повністю.
Прийняття зазначеного рішення суд першої інстанції обґрунтовує ненаданням з боку позивача доказів, які б підтверджували, що укладена спірна цивільно-правова угода порушує його права чи охоронювані законом інтереси. В якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, судом наведено пропуск позивачем встановленого чинним законодавством України строку позовної давності.
Не погодившись з даним рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій називає рішення суду першої інстанції від 13.01.2009р. таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2, м.Кіровоград, задовольнити повністю.
Отже, предметом спору є визнання недійсним кредитного договору.
Як видно із матеріалів справи, 28.03.2003р. між відкритим акціонерним товариством комерційним банком “Надра”, м.Київ (відповідач-1), та відкритим акціонерним товариством “Кіровоградпродтовари”, м.Кіровоград (відповідач-2), був укладений кредитний договір №21/1/2003/980-К/29/, відповідно до якого банком була відкрита кредитна лінія на 19 300 000,00 (дев’ятнадцять мільйонів триста тисяч) грн. зі сплатою 21,2% річних та кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту та відсотків за користування кредитними коштами –до 28.03.2004р. Зазначений кредитний договір з боку відкритого акціонерного товариства “Кіровоградпродтовари” був підписаний головою правління Юрловим В.Л., що був обраний на посаду протоколом загальних зборів товариства від18.09.2002р.(а.с.46-48).
В обґрунтування своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 зазначає, що зазначений протокол загальних зборів товариства від 18.09.2002р. та прийняті на цих загальних зборах рішення Кіровським районним судом м.Кіровограду 23.10.2006р. було визнано недійсними (а.с.8). Отже, як наслідок, підписання Юрловим В.Л. 28.03.2003р. спірного кредитного договору №21/1/2003/980-К/29/, на думку позивача, відбулось за відсутності у останнього належних повноважень.
Однак, посилання скаржника на дане рішення є необґрунтованим та незаконним і не може бути взяте до уваги, оскільки рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограду від 23.10.2006р., відповідно до Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України №02-5/35 від 26.01.2000р., не зазначено моменту визнання рішень недійсними, отже, датою визнання рішень недійсними слід вважати день набрання рішенням законної сили, тобто, 02.11.2006р., про що вірно зауважено в оскаржуваном рішенні господарського суду від 15.01.2009р. На час підписання спірного кредитного договору, як-то, на 28.03.2003р., загальні збори та прийняті на них рішення недійсними у встановленому чинним законодавством України порядку визнані не були.
Відповідно до п.2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний для цього обсяг цивільної дієздатності. На момент здійснення правочину, а саме, підписання кредитного договору №21/1/2003/980-К/29/ від 28.03.2003р., Юрлов В.Л. був наділений усіма необхідними для укладення даної угоди повноваженнями.
Окрім того, згідно зі ст.10 закону України “Про господарські товариства”, ст.6 закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” та ст.167 ГК України, корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частини прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону та статутних документів, а акції, певною частиною яких володіє скаржник, ОСОБА_2, відповідно, посвідчують її майнові права щодо даного акціонерного товариства, знову ж таки, включаючи право управління товариством, право на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства за умови його ліквідації. Право ж визнавати недійсними правочини, укладені самим господарським товариством в особі уповноваженого представника, до передбачених законодавством корпоративних прав не відноситься.
Стосовно цього питання також існує позиція Президії Вищого господарського суду України, викладена в рекомендаціях від 28.12.2007р. за №04-5/14, відповідно до якої законодавством України не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це самим товариством чи таке право надано йому статутом. Доказів щодо уповноваження ОСОБА_2 на здійснення дій по оскарженню кредитного договору №21/1/2003/980-К/29/ від 28.03.2003р. суду не надано.
Більш того, під час слухання даної справи судом першої інстанції, відповідачем-1 було заявлено клопотання про застосування до позовних вимог загальних строків позовної давності. Кредитний договір №21/1/2003/980-К/29/, дійсність якого є предметом даного спору, був укладений 28.03.2003р., отже, перебіг строку позовної давності скінчився 28.02.2006р. Враховуючи, що ОСОБА_2 є акціонером відкритого акціонерного товариства “Кіровоградпродтовари” з 1999р., вона мала право на отримання всієї інформації з приводу діяльності товариства, у тому числі, стосовно укладення спірного кредитного договору. Отже, оскільки позовну заяву було подано гр.ОСОБА_2 лише 08.12.2008р., тобто, після спливу встановлених законом строків позовної давності, висновок господарського суду першої інстанції щодо визнання пропуску строку позовної давності додатковою підставою для відмови в задоволенні повних вимог є вірним.
Колегія суддів вважає за потрібне також зазначити наявність у позовній заяві, про що говорить і суд першої інстанції, а також, в апеляційній скарзі, що були подані, відповідно, позивачем - ОСОБА_2, цілого ряду невідповідностей, а саме: в мотивувальній частині позовної заяви має місце посилання на кредитний договір №21/1/2003/980-К/29/ від 28.03.2003р., тоді як в її прохальній частині зазначено дату підписання кредитного договору №21/1/2003/980-К/29/ - чомусь вже від 28.03.2005р. Знову ж таки, в мотивувальній частині позовної заяви датою обрання Юрлова В.Л. головою правління відкритого акціонерного товариства “Кіровоградпродтовари” визначено 18.09.2001р., тоді як в прохальній її частині вже йдеться про витребування цього протоколу загальних зборів, але вже від 18.09.2002р. Окрім того, в мотивувальній частині апеляційної скарги згадується рішення Кіровоградського районного суду від 02.11.2007р., тоді як насправді згадане рішення прийнято Кіровоградським районним судом 23.10.2006р., а 02.11.2006р. є датою вступу даного рішення в законну силу тощо.(а.с.8).
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі заперечення такими, що в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, є безпідставними та документально спростованими.
Отже, на думку судової колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а, відповідно, підстав для скасування рішення господарського суду від 13.01.2009р. - не знаходить.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2009р. у справі №6/197 –залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Кіровоград, –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін