УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 грудня 2006 року

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Ващенко Л.Г.

Суддів - Фадєєнко А.Ф., Вадовської Л.М.

При секретарі - Повар О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Квартал» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Квартал» про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

30.11.05р. ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідача і просив стягнути 700 грн. 06 коп. заборгованості по зарплаті, середній заробіток за час затримки розрахунку і відшкодувати моральну шкоду у сумі 5000 грн.

Позов обґрунтував тим, що він працював у відповідача з 20.01.05р. по 21.03.05р. ІНФОРМАЦІЯ_1 4 розряду.

21.03.05р. звільнився за власним бажанням, однак відповідач не виплачував йому зарплату у січні - березні 2005р. і при звільненні не провів повний розрахунок, не виплатив заборгованість по зарплаті у сумі 700 грн. 06 коп.

Тому просив позов задоволити.

Відповідач позов не визнав, стверджував, що позивач неодноразово безпідставно відмовлявся одержувати зарплату.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.06.06р. позов задоволено частково.

Суд стягнув з відповідача на користь позивача 700 грн. 06 коп. заборгованості по зарплаті і 5690 грн. 06 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку, а у решті вимог відмовив.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду у частині стягнення 5690 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду у цій частині.

Справа №22-4799/2006р.                                                                    Головуючий у І інстанції:

Категорія 41 ЦПК                                                                                 Гаращенко Д.Ф.

Доповідач: Ващенко Л.Г.

 

У засіданні колегії суддів представники апелянта скаргу підтримали, позивач і його представник скаргу не визнали.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, на підставі п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

За змістом ст. 115 ч. 1 КЗпП України, заробітна плата працівникам має виплачуватись регулярно, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата

всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення

або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником

вимоги про розрахунок.                                           

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, відповідно до ст. 117 КЗпП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 4 розряду з 21.01.05р. по 21.03.2005р. (а.с. 4, 5, 45, 48).

Під час роботи позивача у відповідача, у період з січня по березень 2005р., утворилась заборгованість відповідача перед позивачем по зарплаті у сумі 700 грн. 06 коп. (а.с. 6,27-29, 33, 35, 47, 68-76).

21.03.05р.  позивач звільнився з роботи за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України(а.с. 4, 45,48).

У порушення вимог закону, при звільненні позивача, відповідач не виплатив у день звільнення всі суми які належать позивачу від ПП «Квартал».

Заборгованість по зарплаті у сумі 700 грн. 06 коп. не була виплачена відповідачем позивачу у період з 21 березня по 17 листопада 2005р.

17.11.05р. відповідач запропонував позивачу одержати повний розрахунок у сумі 700,06 грн., однак позивач безпідставно відмовився цього дня одержати належні йому від підприємства суми.

Зазначені обставини підтверджуються: актом від 17.11.05р. про відмову позивача одержати розрахунок (а.с. 34); поясненнями свідків -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Посилання позивача на те, що 17.11.06р. відповідач намагався видати неповний розрахунок, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_2 та письмовими доказами про нарахування й передачу нарахованої заробітної плати у сумі 700,06 грн. до банку на депонент ще у березні, квітні й червні 2005р.

Тому відповідач повинен виплатити позивачу заборгованість по зарплаті за січень - березень 2005р. 700,06 грн. і середній заробіток за час затримки розрахунку з 21.03. по 17.11.05р.

Середній заробіток за час затримки розрахунку колегія суддів розраховує таким чином:

Середньоденна зарплата позивача станове 17,45 грн. (700,06 - 164,48 (листок непрацездатності) - 29,37 (компенсація) = 506,21; тому 506,21 : 29 р.д = 17,45). Період затримки розрахунку з 21.03. по 17.11.05р. і станове 183 р.д., тому 17,45 х 183 р.д. = 3193,35 грн.

 

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку станове 3193 грн. 35 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до розрахунку заборгованості зарплати (а.с. 33) - 700 грн. 06 коп., відповідач нарахував заборгованість й утримав прибутковий податок та інші обов'язкові платежі (п. 6 абз. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

За змістом ст. 231 КЗпП України, у разі порушення Законних прав працівника, власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати  йому моральну шкоду.

Невиплата зарплати позивачу у строки, визначені законом, непроведения відповідачем розрахунку при звільненні позивача, призвели до порушення законних прав позивача на своєчасне одержання зарплати й розрахунку та моральних страждань позивача, втрати позивачем нормальних життєвих зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди колегія суддів виходе з характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру й тривалості немайнових втрат і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості на відшкодування моральної шкоди стягує 200 грн.

Судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи підлягають розподілу відповідно до вимог ст. ст. 81, 88 ЦПК

України.                                                                                                                і

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. З, 4, 313, 314, 316, 317,

319 ЦПК України, колегія суддів, -                                                                '

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Квартал» - задоволити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2006 року -скасувати.

Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Стягнути   з   Приватного   підприємства   «Квартал»    на   користь

ОСОБА_1:

заборгованість по заробітній платі за період з січня по березень

2005р. у сумі 700 грн. 06 коп. (сімсот гривень 06 коп.).

середній заробіток за час   затримки розрахунку з 21 березня

2005р. по 17 листопада 2005р. у сумі 3193 грн. 35 коп. (три

тисячі   сто  дев'яносто  три   грн.   35   коп.),   без   утримання   .

прибуткового  податку  й  інших  обов'язкових  платежів, які

підлягають стягненню при виплаті середнього заробітку;

на відшкодування моральної шкоди 200 грн. (двісті грн.). Стягнути з Приватного підприємства «Квартал» на користь держави: судовий збір у сумі 38 грн. 93 коп. (тридцять вісім грн. 93 коп.). витрати   з   інформаційно-технічного   забезпечення   розгляду справи у сумі 30 грн. (тридцять грн.). Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

 

Рішення  апеляційного  суду може  бути оскаржено у  касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, з моменту його

проголошення.