УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :
Головуючого - Ващенко Л.Г.
Суддів - Фадєєнко А.Ф., Вадовської Л.М.
При секретарі - Повар О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляцією ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеса від 28 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 39675 грн. і штрафу,-
ВСТАНОВИЛА:
26.05.06р. ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 39675 грн. і штрафу у розмірі сплачених коштів.
Позов обґрунтував тим, що 02.04.05р. він і відповідачка уклали угоду про намір укласти договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості , за якою позивач передав 39675 грн. завдатку, а відповідачка зобов'язалась до 05.05.05р. продати належний їй об'єкт нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого у нотаріальній конторі.
Однак у порушення зобов'язань, відповідачка не здійснила дій щодо укладення договору купівлі-продажу, тому просив стягнути з відповідачки сплачені кошти згідно п. 1.2 угоди від 02.04.05р. та суму штрафу у розмірі сплачених коштів.
Відповідачка участі у судовому засіданні не приймала.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 28.03.06р. позов задоволено.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача завдаток у сумі 39675 грн.; 39675 грн. штрафу за невиконання зобов'язання та 794 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і
Справа №22-4483/2006р. Головуючий у І інстанції:
Категорія 44 ЦПК Димерлій О.О.
Доповідач: Ващенко Л.Г.
процесуального права, зокрема суд неправильно застосував норми
матеріального права, крім того, справа розглянута у її відсутність без
належного сповіщення.
У засіданні колегії суддів апелянтка і її представник скаргу
підтримали, представник позивача скаргу не визнав, позивач у судове
засідання не з'явився.
Рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням резолютивної частини у новій редакції, на підставі п. З, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Колегією суддів встановлено, що сторони 02.04.05р. уклали угоду про намір укласти договір купівлі-продажу до 05.05.05р., у зв'язку з чим позивач передав відповідачці 39675 грн.(а.с. 5, 6).
У визначений сторонами строк договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, що належить відповідачці на праві власності, сторони не уклали.
В угоді від 02.04.05р. сторони зазначили, що передана позивачем відповідачці сума є завдатком.
Між тим, згідно зі ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
При цьому, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена у рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Кошти у сумі 39675 грн., сплачені 02.04.05р. позивачем відповідачці не є завдатком через те, що на час передачі вказаної суми договір купівлі-продажу сторони не уклали, тобто на 02.04.05р. було відсутнє зобов'язання на підтвердження і виконання якого мав видаватись завдаток.
Так, у разі передачі завдатку сторони вже мали укласти договір купівлі-продажу на забезпечення виконання якого і повинен був сплачуватись завдаток.
Тому сума 39675 грн. є авансом, оскільки аванс - це грошова сума, яку боржник передає кредитору у рахунок майбутніх платежів, аванс зараховується у рахунок платежів на майбутнє і не є одним із засобів забезпечення виконання зобов'язання.
Зважаючи на те, що сторони договір купівлі-продажу не уклали, відповідачка, незалежно від причин не укладення договору, повинна повернути позивачу суму авансу - 39675 грн.
У зв'язку із наведеним, відповідачка, яка отримала аванс, не може бути зобов'язана до його повернення у більшому розмірі, ніж 39675 грн.
Доводи апелянтки про розгляд справи у її відсутність безпідставні, оскільки у справі є відомості про належне сповіщення ОСОБА_3 у судове засідання на 28.03.06р. (а.с. 47, 50).
Судові витрати, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України. Приймаючи до уваги, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права і дійшов до помилкового висновку про те, що спірні правовідносини втіливають із виконання зобов'язань, забезпечених завдатком, рішення суду підлягає зміні із викладенням резолютивної частини рішення у новій редакції.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеса від 28 березня 2006 року -змінити, виклавши резолютивну частину рішення у новій редакції:
Позов ОСОБА_2 - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2:
· 39675 грн. (тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять грн.) авансу;
· 396 грн. 75 коп. ( триста дев'яносто шість грн. 75 коп.) судового збору. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його
проголошення. Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, з моменту його проголошення.