ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № |
|
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
До Житлово-будівельного кооперативу «Восход - 4»
Про стягнення 31 976,82 грн.
Суддя В. І. Мельник
Представники сторін:
від позивача Юраков Є.Ю., довіреність № 304 від 29.12.2008р.
від відповідача Воронов Є.Є., довіреність № 97ю
Примак В.М. –за довіреністю
Обставини справи :
Відкрите акціонерне товариство «Акціонерної компанії «Київводоканал» (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Восход –4»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 31 976,82 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належно виконував умови договору № 07849/4-04 від 20.11.2007 року.
Ухвалою суду від 24.11.08 порушено провадження у справі № 1/340 та призначено розгляд на 12.12.08.
12.12.2008р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, також надав документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд клопотання відповідача задовольнив та відклав розгляд справи на 12.01.2009р.
12.01.2009 року в судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, та стверджував про відсутність боргу.
Позивач проти наведеного заперечив та повідомив суд про те, що за його даними сума боргу збільшилась, для звіряння даних суд відклав розгляд справи на 09.02.2009р.
09.02.2009р. в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та надав відзив на позовну заяву, також надав докази згідно яких відповідач сплатив більше ніж позивачем було надано послуг.
Для надання додаткових доказів по справі суд оголосив перерву в судовому засіданні до 13.03.2009р.
10.03.2009 року відповідач подав до відділу діловодства доповнення до відзиву.
13.03.2009 р. в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В :
20.11.2007 року позивач та відповідач уклали договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 07849/4-04 (далі Договір).
Пунктом 1 договору позивач зобов‘язався давати позивачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач, в свою чергу, розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору.
На виконання умов договору за період з 01.10.2007р. по 01.09.2008р. позивачем було надано, а відповідачем було спожито послуг на суму 69 422,18 грн., знижка –3818,10 грн., а сплачено відповідачем лише 36 960,63 грн.
Таким чином станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 643,45 грн.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за неналежне виконання договірних зобов‘язань інфляційні втрати.
В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 32414.59 грн., а саме: 28643,45 грн. –основного боргу, 3333,37 грн. –індексу інфляції.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму замовник зобов‘язується оплатити виконавцеві зазначену послугу; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, заборгованість в сумі 28643,45 грн. не сплатив, внаслідок чого йому було нараховано штрафні санкції за невиконання умов договору.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов‘язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов‘язується оплатити виконавцеві ‘зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов‘язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
В судовому засіданні 09.02.2009 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав підстави своєї незгоди з позовними вимогами позивача.
10.03.2009 року представник відповідача надав до відділу діловодства доповнення до відзиву на позов.
Суд встановив, що відповідно до п.1.1 договору позивач надає мешканцям відповідача послуги з постачання питної води та приймання стічних вод. Проте у додатку до позову позивач надав розрахунок заборгованості у розмірі 18570,63 за кодом 51493, який присвоєний гарячому водопостачанню.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до Правил надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630 та п.3.11 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190 розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.
Між відповідачем та АЕК «Київенерго», що є балансоутримувачем бойлеру, укладено договір № 620410 від 01.10.2007 року (копія наявна в матеріалах справи) про постачання теплової енергії у гарячій воді. За даним договором (п.2.2.1) АЕК «Київенерго»постачає відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання в тому числі.
Позивач не надав доказів того, що договір укладений між ним та відповідачем укладений на постачання води саме для виготовлення гарячої води.
Також в судовому засіданні суд з’ясував, що позивач під час визначення вартості наданих послуг за період з 01.10.2007р по 01.09.2008р. не врахував грошової суми оплати проведеної відповідачем за грудень 2007 року та січень 2008 року; щорічного перерахунку за надані мешканцям відповідача послуги з водопостачання, що здійснюється відповідно до Методики, затвердженої розпорядженням КМДА від 26.12.2002 року № 2306. Згідно даної методики грошові суми з перерахунку нарахованих та відшкодованих населенню субвенцій та пільг проводиться у напряму надавачеві послуг, тобто позивачу, безпосередньо з місцевого бюджету; а також грошові суми пільг певним категоріям споживачів (авізо).
Відповідачем надано акт звірки взаєморозрахунків підписаний як з боку відповідача так і з боку позивача, про відсутність боргу відповідача, та про наявність переплати у розмірі 19280,86 грн., а також про наявність боргу бюджету за різницю в тарифах у розмірі 25100 грн.
Також у доповненні до відзиву відповідач зазначив, що пунктом 3 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу , твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджений постановою КМУ, передбачено, що призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється відділами (управлінням) субсидій районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міський і районних рад.
Відповідно до методики кошти з перерахунку за надані населенню субсидії перераховуються з місцевого бюджету безпосередньо надавачеві цих послуг, але не населенню або ЖЕО.
Також представник відповідача надав суду копію листа Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації № 10-19/56-15/4 від 03.02.2009р., яким відповідач повідомлявся про те, що питання погашення кредиторської заборгованості відповідача перед постачальними організаціями, а саме перед позивачем буде вирішено у разі виділення коштів з міського бюджету на погашення кредиторської заборгованості підприємств (організацій), які здійснюють функції по утриманню та експлуатації житлового фонду, за послуги централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання.
Позивач проти наведеного в судовому засіданні не заперечував.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не зміг надати доказів для доведення вини відповідача.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 31976,82 грн. –боргу не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 18.03.2009р.)