РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Орбіта»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»

про                 стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                             суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача      Іванова О.С. (довіреність від 14.10.2008р.);

від відповідача  не з’явились;

В судовому засіданні 17.03.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Орбіта»(надалі ТОВ фірма «Орбіта», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(надалі ТОВ «МД Рітейл», відповідач) суми основного боргу за поставлений товар в розмірі 13 194, 66 грн., пені у розмірі 364, 39 грн., 3% річних у розмірі 45, 55 грн., всього 13 604, 60 грн..

Згідно поданої в ході розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог (вих. 47 від 16.02.2009р.) вимоги заявлені на розгляд суду не змінились.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не виконані  зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно накладних № 67620 від 24.10.2008р., № 68108 від 29.10.2008р., № 71112 від 13.11.2008р., № 71311 від 14.11.2008р.). Претензію про оплату товару відповідач залишив без відповіді, зворотної тари не повернув. Загальна заборгованість відповідача складає 13 194, 66 грн. у зв’язку з чим позивач вважає наявними підстави для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку. З посиланням на положення Цивільного кодексу України до стягнення з межах позову заявлено також суму пені та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду та позовна заява направлялись на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу ТОВ «МД Рітейл»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.02.2009р. наявна в матеріалах справи) та на адресу зазначену відповідачем у клопотанні вих. 13/2-10 від 15.02.2009р.. Ухвалою суду від 17.02.2009р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, що відповідно підтверджує проінформованість відповідача про розгляд справи судом.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача було попереджено ухвалою від 17.02.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          03 грудня 2007р. між ТОВ «МД Ритейл»та ТОВ фірма «Орбіта»укладено договір поставки за умовами якого останнє зобов’язувалось протягом терміну дії договору постачати у власність покупця товари на підставі погодженої сторонами специфікації, яка є невід’ємною частиною договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти та оплатити товар.

Поставка товару, щодо оплати якої виник спір у даній справі підтверджується наступними видатковими накладними № 67620 від 24.10.2008р. на суму 4 443, 02 грн., № 68108 від 29.10.2008р. на суму 2 913, 64 грн., № 71112 від 14.11.2008р. на суму  4 819, 14 грн. (належним чином засвідчені копії наявні у матеріалах справи).

Відповідно до заявлених вимог, позивач при поданні позовної заяви зазначав про несплату відповідачем товару на загальну суму поставки –13 194, 66 грн. у зв’язку з чим з посиланням на умови договору (п. 8.2) просив стягнути з відповідача також і суму нарахованої пені в розмірі 364, 39 грн..

Як встановлено в ході розгляду справи, у п. 11.9 договору від 03.12.2008р. сторони визначили термін дії договору –до 30 червня 2008р..  

Враховуючи, що поставки продукції згідно накладних, які неоплачені відповідачем та сума за якими заявлена до стягнення, здійснювались протягом жовтня-листопада 2008р., тобто після припинення дії договору від 03.12.2008р., підстави для застосування відповідальності передбаченої вказаним договором, зокрема нарахування пені за несплату суми поставленого товару відсутні, вимоги позивача про стягнення суми пені в розмірі 364, 39 грн. визнаються судом необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В силу положень договору (п. 11.6, 11.7) всі зміни, доповнення до договору дійсні і мають однакову юридичну силу, якщо вони складені у письмовій формі і підписані обома сторонами, одностороння зміна умов договору не допускається. На вимоги суду (ухвала від 23.01.2009р.) позивачем не надано доказів які б підтверджували продовження дії договору від 03.12.2007р. в передбаченому договором порядку, не надано відповідної додаткової угоди, чи письмового погодження на продовження терміну дії укладеного договору між сторонами, в судовому засіданні представник повідомив суд про відсутність таких.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов’язань за невиконання зобов’язань щодо оплати переданого товару позивачем не доведено, відповідного договору яким сторони передбачили таку відповідальність суду не представлено.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України  правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Видаткові накладні які підтверджують здійснення поставки продукції свідчать про виникнення між сторонами правових відносин, врегулювання яких передбачено параграфом 3 глави 54 розділу 3 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів на користь відповідача, прийняття товару останнім та часткова оплата, свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку із несплатою боргу, що утворився за відповідачем позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 271 від 19.12.2008р.) у якій пропонував перерахувати борг в сумі 13 194, 66 грн.. Про отримання вказаної претензії відповідачем, свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, оригінал якого разом із поштовим чеком що підтверджує його відправлення, наявні у матеріалах справи (претензію відповідачем отримано 24.12.2008р.).  

Грошові кошти в сумі 13 194, 66 грн. на рахунок позивача не поступили, а строк виконання зобов’язань щодо здійснення оплати за поставлений товар у вказаній сумі є таким, що настав 31.12.2008р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як встановлено судом вище, строк виконання зобов’язання по оплаті поставленого товару для відповідача є таким що настав 31.12.2008р., невірним є нарахування позивачем штрафних санкцій (3% річних) в періоді з 15.12.2008р. по 31.12.2008р..

Сума 3% річних за період з 01.01.2009р. по 05.01.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) складає 5, 42 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у вказаному розмірі.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар згідно накладних № 67620 від 24.10.2008р., № 68108 від 29.10.2008р., № 71112 від 14.11.2008р. матеріали справи не містять, таких відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 13 194, 66 грн., обов’язок по оплаті якої виник у відповідача згідно надісланої претензії, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 13 194, 66 грн. основного боргу та 5, 42 грн. –3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 136, 05 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 246, 43 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(юрид. адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська 29; адреса: 61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях 190/1, п/р 2600015557 в філії «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 300335; п/р 26005013000433 в філії «Київська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, МФО 380195, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34482413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Орбіта»(40020, м. Суми, вул. Воровського 35, п/р 26003030183001 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумське РУ «Слобожанщина», МФО 337535, ідент. код 23633937) 13 194, 66 грн. (тринадцять тисяч сто дев’яносто чотири гривні 66 копійок) основного боргу та 5, 42 грн. (п’ять гривень 42 копійки) 3% річних.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(юрид. адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська 29; адреса: 61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях 190/1, п/р 2600015557 в філії «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 300335; п/р 26005013000433 в філії «Київська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, МФО 380195, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34482413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Орбіта»(40020, м. Суми, вул. Воровського 35, п/р 26003030183001 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумське РУ «Слобожанщина», МФО 337535, ідент. код 23633937) 246, 43 грн. (двісті сорок шість гривень 43 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                        Р.І. Самсін

                                                                                    дата підписання рішення  24.03.2009