Справа № 2-225/10

Провадження № ___________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого – судді Муштат А.М.

при секретарі – Яніній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом Акціонерного страхового товариства «АИС –Поліс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05.11.2007 року між Акціонерним страховим товариством «АИС-Поліс» та ОСОБА_4 укладено Договір №05/К-030785 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави , відповідно до якого позивачем застраховано транспортний засіб страхувальника – легковий автомобіль ВАЗ 21124, державний номер НОМЕР_1. 22.11.2007 року в м.Синельникове відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_4 з автомобілем ОСОБА_5 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 23.11.2007 року до позивача надійшло письмове повідомлення від страхувальника про настання страхового випадку. 21.01.2008 року Українським центром після аварійного захисту «Експерт-Сервіс» складено звіт авто товарознавчого дослідження, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 становить 6368 грн. 87 коп. За складання вказаного звіту АСТ «АИС-Поліс» перераховано Українському центру після аварійного захисту «Експерт-Сервіс» суму в розмірі 500 грн. 04.02.2008 року позивачем отримано деталізовану довідку відповідного відділення ДАІ, згідно якої фактичні обставини ДТП, що трапилася 22.11.2007 року, підтверджують винність відповідача ОСОБА_1 у настанні даної ДТП. Власником автомобіля ОСОБА_5 державний номер НОМЕР_2 згідно довідки ДАІ є ОСОБА_3, який несе солідарну відповідальність за заподіяні збитки. 04.03.2008 року на підставі страхового акту №266 від 15.02.2008 року позивачем перераховано на рахунок страхувальника ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 6451 грн.87 коп. З метою вирішення питання у досудовому порядку АСТ «АИС-Поліс» 30.01.2009 року надіслало ОСОБА_3 та ОСОБА_1 претензію щодо погашення суми збитків. Але до теперішнього часу вказані збитки ними не погашені. Позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суму збитків, заподіяних страховій компанії у зв’язку з ДТП, в розмірі 6951 грн. 87 коп.; 3% річних від загальної суми збитків, які передбачені ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання зобов'язання, які складають 99 грн. 15 коп., та суму знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 305 грн. 88 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надіслав заяву про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав , заперечуючи свою вину в скоєнні ДТП. При цьому пояснив, що автомобілем ОСОБА_5 під час ДТП керував саме він без всяких правових підстав, просто з дозволу власника ОСОБА_2, якому під час руху стало зле і він дозволив ОСОБА_1 пересісти за кермо.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючи на те, що їх з ОСОБА_1 вини у скоєнні ДТП не було. При цьому пояснив, що автомобілем ОСОБА_5 держномер АЕ 2346 АІ він користувався на підставі довіреності, виданої йому та його колишній дружині ОСОБА_6 ОСОБА_3 Під час ДТП його дружини в автомобілі не було.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що 03.08.2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено усну угоду про купівлю-продаж автомобіля ОСОБА_5 держномер АЕ 2346 АІ з подальшим оформленням документів з права власності на ім'я ОСОБА_2 В підтвердження своїх намірів ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 завдаток при придбання автомобіля, а решту грошей зобов’язувався віддати після продажу своєї квартири. З цього приводу ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 право на користування вищезазначеним автомобілем, видавши на його ім'я та ім'я його дружини ОСОБА_6 довіреність, яка була посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_7 Тобто на час ДТП автомобіль ОСОБА_5 держномер АЕ 2346 АІ фактично знаходився у володінні ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася по невідомій суду причині, хоча про день та час слухання справи була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду , оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом , використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ ЯАВ №006998, виданого Дніпропетровським МРЕВ-1 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 11.01.2006 року, ОСОБА_3 належить автомобіль Мерседес-Бенц 1999 року випуску, держномер АЕ 2346 АІ.

Згідно довіреності, посвідченої 03 серпня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_7, ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 та ОСОБА_6 право користуватися (керувати) автомобілем ОСОБА_5 держномер АЕ 2346 АІ.

Постановою Синельниківського міськрайонного суду від 19.12.2007 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 34 грн. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ОСОБА_5 держномер АЕ 2346 АІ, 22.11.2007 року в м.Синельникове на території АЗС при зустрічному роз'їзді здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 . В апеляційному порядку постанова не оскаржена і є чинною.

Відповідно до ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов’язаними , сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Власник джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на момент скоєння ДТП 22.11.2007 року фактичним власником джерела підвищеної небезпеки, а саме автомобіля ОСОБА_5 держномер АЕ 2346 АІ, був ОСОБА_2, який володів вказаним автомобілем не правових підставах.

Відповідач ОСОБА_1 керував вказаним автомобілем з дозволу ОСОБА_2, який теж знаходився в автомобілі в момент ДТП. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно заподіяли шкоду потерпілому ОСОБА_8 і повинні нести солідарну відповідальність. Відповідач ОСОБА_3 в даній справі не може нести відповідальність за дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки фактично передав ОСОБА_2 право керування вищевказаним автомобілем, а тому не є належним відповідачем по справі, а може бути залучений лише в якості третьої особи.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа , що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно звіту №13 оцінки автомобіля НОМЕР_5 від 21.01.2008 року загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 6450 грн.27 коп.

Згідно акту службового розслідування №266-1966/08 від 15 лютого 2008 року сума збитків, пов’язаних зі страховою подією становить 6451 грн. 87 коп.

Згідно розрахунку-фактури №СФ-000020 від 25.01.2008 року Дніпропетровській філії ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс» перераховано суму витрат по огляду транспортного засобу в розмірі 500 грн.

Згідно платіжного доручення №335 від 04.03.2008 року АСТ «АИС-Поліс» перерахувало ОСОБА_8 6451 грн.87 коп. згідно договору від 05.11.2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2009 року на ім'я ОСОБА_1 позивачем було направлено листа –претензію на суму 6951 грн.87 коп.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.

Таким чином, з’ясувавши всі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованим , підтвердженими документально та доведеними в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.1187,ч.2 ст.625, 993, ст.27 Закону України «Про страхування»,ст.ст.10,11,60,88,212-214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс» на р/р 26506052799147 в КБ «ПриватБанк» м.Києва МФО 300711 ідентифікаційний код 22229921 грошові кошти в розмірі 7365 (сім тисяч триста шістдесят п’ять ) гривень 90 копійок та судові витрати в розмірі 193 гривні 57 копійок.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано заяву про його апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви – апеляційна скарга на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у разі її подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання– після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_9